Завдання 7

Прокурор звернувся в Одеський міський суд з заявою, в якій просив оголосити Соколова померлим, мотивуючи це тим, що 10 травня 2011 року Соколов не з’явився для виконання своїх трудових обов’язків на судно, на якому він працював. Розслідуванням місце знаходження Соколова не встановлено. Прокурор, посилаючись на матеріали розслідування, вважав, що Соколов втопився, купаючись у морі в нетверезому стані. Одеський міський суд рішенням від 11 вересня 2011 року заявлену прокурором заяву задовольнив.

Чи правильним є таке рішення суду?

Як видно з умови задачі, матеріали розслідування давали прокурору підстави припускати загибель Соколова від нещасного випадку, при цьому відлік часу його безвісної відсутності ведеться від 10 травня 2011 року. Відповідно до ч.1 ст. 46 ЦКУ фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом шести місяців з дня її зникнення, якщо вона пропала безвісти за обставин, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Таким чином, Соколова можна буде оголосити померлим 10 листопада 2011 року. Одеський міський суд рішенням від 11 вересня 2011 року оголосив Соколова померлим раніше встановленого строку (минуло лише 4 місяці), тому таке його рішення є неправильним.

Завдання 8

Смирнов на озері ловив рибу. Човен перекинувся і він потонув. Усе це сталося на очах чотирьох мешканців сусіднього села, які ловили рибу з берега. Тіло Смирнова знайти не вдалося.

Дружина Смирнова через 6 місяців після нещасного випадку звернулася до суду із заявою про оголошення її чоловіка померлим.

Яке рішення має прийняти суд?

Той факт, що четверо свідків бачили, як Смирнов тонув, є достатньою підставою припускати його загибель від нещасного випадку (утоплення). Відповідно до ч.1 ст. 46 ЦКУ фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом шести місяців з дня її зникнення, якщо вона пропала безвісти за обставин, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Тому суд має прийняти рішення про оголошення Смирнова померлим.

Завдання 9

Лукомський був оголошений померлим відповідно до вимог закону. Його майно (будинок, автомобіль, бібліотека та деякі інші речі) перейшло у спадок до його дружини як єдиної спадкоємиці першої черги. Через рік вона продала будинок Сучкову, автомобіль – Анохіну, бібліотеку – Жаркову. Усі вони знали, що купують речі, що належали особі, оголошеній померлою. Частину одержаних від продажу речей грошей дружина Лукомського витратила на купівлю меблів.

Через два роки після оголошення Лукомського померлим, він з’явився. На цей час його дружина уже уклала новий шлюб з Мілько і відмовилась повернутися до Лукомського, а також відмовилася повернути йому речі, що збереглися, і гроші, одержані за продане майно.

Лукомський звернувся до суду з позовом до своєї дружини та осіб, яким вона продала успадковані речі. Від останніх він вимагав повернення будинку, автомобіля та бібліотеки, а від дружини – скрипки, фотоапарата, телевізора та меблів, оскільки вони були придбані на кошти, одержані від реалізації його майна. Також Лукомський вимагав передання йому грошей, виручених від реалізації його майна. Крім того, він просить суд визнати недійсним шлюб його дружини з Мілько, оскільки згоди на розлучення не давав.

Як потрібно вирішити справу?

Відповідно до ч.1 ст.47 ЦКУ правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Тобто її майно переходить до спадкоємців. Однак згідно з ч.2 ст.47 ЦКУ спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження. Щодо можливості відчуження рухомого майна ЦКУ обмежень не встановлює. Отже, вдова Лукомського не мала права продавати успадкований будинок, тому договір купівлі-продажу будинку суд визнає недійсним, будинок повернеться у власність колишньої дружини Лукомського, а потім буде повернений у власність самого Лукомського.

Відповідно до ч.2 ст. 48 ЦКУ незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред'явника. Як бачимо з умови задачі, усі рухомі речі Лукомського були продані, тобто перейшли до інших осіб за відплатними договорами. Тому вони їх повертати не повинні. Крім того, з умови задачі випливає, що ніхто не знав про те, що Лукомський живий, тому і ч.3 ст. 48 ЦКУ застосуванню не підлягає.

Таким чином, Лукомський отримає назад будинок, але не отримає решти речей, в тому числі і тих, які придбані на кошти, виручені від продажу його майна.

Не буде задоволено і вимогу Лукомського про визнання недійсним нового шлюбу його колишньої дружини, оскільки закон не передбачає такої можливості.