Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2-Відповіді на задачі ДЕК ЦСП.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
109 Кб
Скачать
☆

Завдання 4

8-річний Сашко і 10-річний Євген, граючись на подвір’ї, розклали недалеко від сараю багаття, від якого цей сарай згорів. Власник сараю І.Айсман звернувся до батьків Сашка та Євгена з позовом про відшкодування йому збитків. Батьки цих дітей заперечували проти позовних вимог, посилаючись на те, що діти недієздатні, і тому відповідальність за заподіяну шкоду не несуть, у свою чергу вони (батьки) були під час заподіяння шкоди на роботі, тому також не відповідають за дії своїх дітей.

Як слід вирішити справу?

Сашко та Євген є малолітніми фізичними особами (віком до 14 років). Відповідно до ч.2 ст.31 ЦКУ малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду. Згідно з ч.1 ст.1178 ЦКУ завдану дітьми шкоду мають відшкодувати їхні батьки. При цьому батьки не можуть посилатися на те, що в момент заподіяння шкоди вони були на роботі. Батьки зобов’язані були подбати про належний догляд за дітьми (залишити їх на догляд няні) а також належним чином виховувати їх. Тобто вина батьків полягає у неналежному догляді за своїми дітьми.

Отже, завдану Сашком та Євгеном шкоду мають відшкодувати їх батьки.

Подивіться детально всю ст.1178 ЦКУ.

Завдання 5

Петро Ярченко був обмежений у дієздатності за зловживання спиртними напоями. Піклувальником призначили його дружину Олену Ярченко. У відсутність дружини Петро Ярченко продав телевізор, що був спільною сумісною власністю подружжя, сусідові Карталевичу. При цьому за телевізор, що коштував 1000 грн., Ярченко одержав 150 грн., половину з яких у той же день пропив із друзями. Повернувшись із відрядження, дружина Ярченка зажадала від сусіда Карталевича повернення телевізора. Оскільки сусід відмовився це зробити, вона звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу телевізора недійсним, вимагаючи його повернення.

Вирішіть справу.

Відповідно до ч.3 ст.37 ЦКУ правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. З огляду на вартість телевізора, проданого Петром Ярченко, вчинений ним правочин не можна вважати дрібним побутовим, а отже його не можна було вчиняти без згоди піклувальника.

Таким чином, суд задовольнить позов дружини Петра Ярченка, визнавши договір купівлі-продажу телевізора недійсним, і застосує наслідки, передбачені ч.1 ст.. 216 ЦКУ, відповідно до якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Тобто Петро Ярченко зобов’язаний буде повернути Карталевичу 150 грн., а Карталевич повинен повернути Петру Ярченко телевізор.

Завдання 6

Сімнадцятирічний Іван Юрський у відсутність батьків продав двадцятирічному сусідові Карасю за 450 грн. належний йому мобільний телефон, який нещодавно придбав за 970 грн. Довідавшись про цей правочин, батьки Івана зажадали від Карася повернення телефону, однак той відмовився. Тоді батько Івана звернувся до суду з позовом до Карася, в якому вимагав визнати договір, укладений його сином з Карасем, недійсним, як такий, що був укладений без згоди батьків. Заперечуючи проти позову, Карась пояснив, що оскільки Іван купив телефон на власну заробітну плату, він може сам розпоряджатися своєю річчю, а тому немає підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Чи підлягає позов задоволенню і чому?

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 32 ЦКУ фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. Однак продавши Карасю мобільний телефон, Іван Юрський розпорядився не своїм заробітком, а річчю. Оскільки цю річ (мобільний телефон) уже не можна вважати власне заробітною платою, слід застосувати ч. 2 ст. 32 ЦКУ, відповідно до якої неповнолітня особа вчиняє інші правочини (в тому числі і ті, в яких вона розпоряджається не своєю заробітною платою, а чимось іншим) за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Отже, Іван Юрський не мав права без згоди батьків продавати свій мобільний телефон, тому позов його батька підлягає задоволенню.