- •Історичні передумови виникнення права на захист права інтелектуальної власності.
- •3. Острівна та континентальна системи права: спільне і відмінне.
- •4. Джерела права інтелектуальної власності.
- •5. Становлення та розвиток організацій колективного управління правами авторів. Принципи діяльності.
- •6. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Загальна характеристика.
- •7. Прийняття Цивільного кодексу та Кримінального кодексу України – суттєві кроки на шляху гармонізації українського законодавства із правом єс.
- •8. Світові тенденції охорони інтелектуальної власності та їх відображення в українському законодавстві.
- •9. Відображення положень міжнародних конвенцій та договорів у вітчизняному законодавстві.
- •11. Міжнародне співробітництво України у сфері інтелектуальної власності.
- •12. Суб’єкти та об’єкти прав інтелектуальної власності.
- •13. Об’єкти, що не охороняються авторським правом.
- •14. Терміни охорони прав інтелектуальної власності.
- •15. Співавторство та відносини між співавторами.
- •16. Випадки вільного використання твору.
- •17. Випадки вільного відтворення твору.
- •18. Види порушень прав інтелектуальної власності.
- •19. Поняття службового твору. Правовий режим використання службового твору відповідно до Цивільного кодексу України та Закону «Про авторське право та суміжні права».
- •20. Похідні твори. Особливості правової регламентації.
- •21. Об’єкти та суб’єкти суміжних прав. Загальна характеристика.
- •22. Терміни охорони суміжних прав. Обсяг суміжних прав.
- •23. Способи цивільно-правового захисту прав.
- •24. Способи забезпечення позову у справах про порушення прав.
- •25. Реалізація права на ім’я.
- •26. Немайнові права авторів. Загальна характеристика.
- •27. Майнові права суб’єктів інтелектуальної власності. Загальна характеристика.
- •28. Договір: структура та основні види и 29. Структура типового договору
- •30. Реалізація права на винагороду (законодавче підґрунтя та практичний досвід).
- •31. Класифікація договорів.
- •34. Способи надання правової охорони назві твору
- •35. Плагіат: витоки явища, різновиди та міри відповідальності, що передбачені українським законодавством.
- •36. Об’єкти засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Загальна характеристика.
- •37. Комерційне (фірмове) найменування. Поняття, функції, принципи, основні елементи. Вимоги що висуваються до комерційних найменувань.
- •38. Цивільна та адміністративна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності.
- •39. Кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності.
- •40. Адміністративна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності.
- •41. Об’єкти торговельних марок. Вимоги, що висуваються до торговельних марок.
- •42. Товарні знаки. Види. Обмеження у використанні товарних знаків.
- •43. Знаки, що використовуються для позначення охорони твору авторським, суміжним правом, як товарний знак, торговельна марка. Дивитись 42!!!!!!!!
- •44. Об’єкти промислової власності. Винахід, корисна модель. Спільне та відмінне. Основні вимоги до реєстрації.
- •45. Промисловий зразок. Види. Об’єкти промислових зразків. Вимоги до реєстрації.
- •46. Знак географічного походження товарів. Види та класифікаційні ознаки.
4. Джерела права інтелектуальної власності.
Джерела інтелектуальної власності – це об’єктивна форма існування правових норм. До джерел інтелектуальної власності належать такі документи: 1. Нормативні акти– це сукупність актів державних органів, в яких втілюються правові норми щодо регулювання правовідносин, вони поділяються на - Закони України: Конституція України; Цивільний кодекс України (книга 4), Кодекс про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України та ін.; - Підзаконні нормативні акти: укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази і рішення міністерств і відомств, інструкції; накази комітетів, агенцій, відомств, Держслужбаів; постанови Верховної Ради України. 2. Міжнародно-правові акти (договори, конвенції тощо) застосовуються до правовідносин з інтелектуальної власності на территорії України, якщо Україна підписала і ратифікувала міжнародний акт. При цьому, якщо в міжнародному договорі передбачені інші правила, ніж в українському законодавстві, то застосовуються правила відповідного міжнародного договору (ст.10 ЦКУ). 3. Судова практиканемає юридичної сили, але необхідна для роз’яснення і тлумачення правових норм, закріплена в постановах Пленуму Верховного Суду України. 4. Правовий звичай (звичаї ділового обороту) – є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері відносин. Звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, не застосовується.
5. Становлення та розвиток організацій колективного управління правами авторів. Принципи діяльності.
Законодавство стосовно організацій колективного управління інтелектуальною власністю існує в низці європейських країн, зокрема у Німеччині, Бельгії, Словаччині, Португалії, Нідерландах, Люксембурзі, Австрії та навіть на Мальті.
В Україні неналежний контроль за дотриманням законодавства у сфері інтелектуальної власності та значні порушення в цій галузі призводять до проблем у діяльності організацій колективного управління правами авторів, виконавців, виробників фонограм, які, відповідно до світового досвіду, мали б відігравати визначальну роль у забезпеченні захисту авторського права і суміжних прав.
В порядку законодавчої ініціативи народні депутати України Степан Давимука і Ярослав Кендзьор нещодавно внесли на розгляд Верховної Ради України проект Закону „Про колективне управління правами на твори, виконання, фонограми, відеограми” (№2451 від 7.05.08).
Проект закону підготовлений групою фахівців: Л.Танюком (головою Національної спілки театральних діячів України), П.Заїкою (першим заступником голови Національної Всеукраїнської музичної спілки), Є. Станковичес (головою Національної спілки композиторів України, народним артистом України), О.Злотником (головою Об’єднання «Всеукраїнське агентство авторів», народним артистом України), О.Репецьким (президентом Асоціації «Гільдія виробників відеограм і фонограм», головою комісії масової культури Національної ради при Президенті України), С.Ступаком (головою ВО суб’єктів авторських і суміжних прав «Оберіг»), Р.Майданником (завідувачем кафедри цивільного права КНУ ім. Тараса Шевченка), Ю.Капіцою (директором Центру інтелектуальної власності та передачі технологій НАН України), О.Бутнік-Сіверським (завідувачем економіко-правовим відділом НДІ інтелектуальної власності АПрН України).