Інформаційні системи і технології у юридичній діяльності.

Лекція 3, 4

Основи телекомунікаційних технологій

2.1. Основні поняття комп’ютерних мереж

Комп’ютерні мережі є одним з основних видів телекомунікацій. Комп’ютерна мережа – це сукупність каналів передачі даних і/або засобів комунікації, які з’єднують окремі ЕОМ і дають змогу використовувати спільні програмні й технічні засоби для організації зв’язку.

Основним призначенням комп’ютерних мереж є обмін даними; розподіл ресурсів – спільне використання обчислювальних потужностей (ресурсів процесора), периферійних пристроїв (принтерів, графопобудовників) та ін.; розподіл даних і програмних засобів.

Існування та функціонування мереж визначається протоколами і стандартами. Протокол – це сукупність правил (визначень, домовленостей), які регламентують формат і процедури обміну інформацією між двома або більшою кількістю незалежних пристроїв чи процесів. Іншими словами, протокол – це опис того, як програми, комп’ютери або інші пристрої мають функціонувати у процесі взаємодії між собою – від порядку передавання бітів до формату повідомлень електронної пошти.

Створення протоколів диктується необхідністю організації повноцінної взаємодії технічних і програмних засобів різних вузлів мережі. Із цього погляду, протокол, затверджений як стандарт, містить правила, дотримуватись яких неодмінно мають розробники мережного технічного та програмного забезпечення.

Роботи зі стандартизації провадять як національні, так і міжнародні організації. Серед найбільш впливових можна назвати такі: Міжнародна організація зі стандартизації (International Organization for Standardization, ISO), Міжнародний союз з телекомунікацій (International Telecommunication Union, ITU), Європейська асоціація виробників комп’ютерів (European Computer Manufactures Association, ECMA), Американський інститут національних стандартів (American National Standards Institute, ANSI), Інститут інженерів з електроніки і радіоелектроніки (Institute of Electronic and Electrical Engineers, IEEE).

2.2. Класифікація комп’ютерних мереж

Сьогодні у світі налічуються сотні тисяч обчислювальних мереж. Загальноприйнятої стійкої класифікації мереж не існує, тому в цьому розділі розглянуто класифікацію за найважливішими й найчастіше використовуваними ознаками.

За розмірами:

Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ), як правило, зв’язує не більш ніж сотню вузлів в одній локальній зоні (не більш ніж кіль­ка кілометрів).

Глобальна мережа може охоплювати терито­рію регіону, держави чи кількох країн, з’єднувати як окремі ЕОМ, так і локальні мережі.

Вузли ЛОМ здебільшого комплектуються однотип­ним апаратним i програмним забезпеченням, що практично немож­ливо забезпечити у глобальних мережах.

За правами:

Однорангова – якщо всі ЕОМ мережі мають однакову продуктивність і рівні права.

З виділеним сервером – один або кілька комп’ютерів роблять більш потужними, їм надаються додаткові права.

За топологією – конфігурація з’єднання елементів. Від топології мережі багато в чому залежать такі її характеристики, як надійність, продуктивність і т. ін.

У мережі з топологією у вигляді зірки (рис. 2.1) центральний вузол (концентратор) має зв’язки з робочими станціями, не зв’язаними між собою безпосередньо. Уся інформація між периферійними робочими місцями проходить через центральний вузол. Пропускна здатність і продуктивність мережі визначаються потужністю центрального вузла, який є найбільш вразливим місцем мережі з погляду її надійності (з порушенням роботи центрального вузла припиняється функціонування всієї мережі).

Рис. 2.1. Топології мереж "зірка" і "кільце"

У випадку кільцевої топології (рис. 2.1) кожен вузол ме­режі має зв’язок з двома і тільки з двома іншими вузлами – перша робоча станція зв’язана з другою, друга з третьою і т. д., остання робоча станція зв’язана з першою.

Шинна топологія передбачає наявність комунікаційної лінії, доступної для всіх робочих станцій, які до неї підімк­нено.

Поряд із названими топологіями мереж застосовуються і комбіновані. Одним із прикладів є деревоподібна топологія (рис. 2.3), яку можна розглядати як розвиток шинної топології – за допомогою спеціальних пристроїв об’єднуються кілька шин – або топології типу "зірка" – один чи кілька термінальних вузлів можуть бути концентраторами іншої мережі.

Рис. 2.3. Деревоподібна топологія мережі

Варто зазначити, що термін "топологія" застосовується здебіль­шого до ЛОМ – глобальні мережі будуються за довільними топологіями і найчастіше функціонують за специфічними протоколами.