5.4. Інноваційно-пошукова робота педагогів у галузі методики образотворчої діяльності Поняття про інноваційно-пошукову діяльність

Освіта на всіх її рівнях потребує творчої активності всіх учасників пе­дагогічного процесу. Зростає значення творчої ініціативи педагогів у по­шуку нової стратегії і тактики демократизації та гуманізації педагогічно­го процесу. Інноваційно-освітня діяльність набуває пріоритетного зна­чення у структурі професійності педагога. її предметом, як сказано в «По­ложенні про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності», є розроблення, поширення та застосування освітніх інновацій. Це вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, уп­равлінські системи, їхні компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності. Категорія «інноваційна діяльність» не лише актуалі­зує процес оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему навчання і виховання, а й розглядається як педагогічна творчість (вина­хідництво нового в педагогічній науці і практиці), що спрямована на роз­виток творчої особистості дитини.

Зверніться до словника педагогічних термінів, допишіть визначення: інно­вація — це ...

За масштабом інноваційна освітня діяльність може провадитися на все­українському, регіональному рівнях та в умовах окремого освітнього за­кладу.

У педагогічній науці та практиці виокремлюють три рівні інновацій:

• зовсім нові, досі невідомі;

• розгорнуті або переоформлені ідеї та дії, які набувають актуальності в певному середовищі і в певний час;

• педагогічні ідеї, що існували раніше, але оновлені у зв'язку зі зміною умов та завдань сучасної ситуації життя.

Мотиви, що спонукають педагогів до інноваційної освітньої діяльності, можуть бути різноплановими: суб'єктивними — незадоволення наявною практикою навчання і виховання, стандартними, одноманітними мето­диками, творча інтуїція, натхнення як наслідок постійного аналізу влас­ної і чужої практики, роздумів і пошуків нового; об'єктивними — залучен­ня педагогів до інноваційної освітньої діяльності через систему управлін­ня освітою (участь у наукових семінарах, стажування, методичні об'єднан­ня, курси підвищення кваліфікації, науково-практичні конференції, дискусії, ділові ігри тощо).

Розглянемо етапи розроблення інновацій: їхній опис і перевірку продук­тивності та можливостей застосування через педагогічний експеримент.

Опис нововведення передбачає:

• формулювання проблеми, що спричинює необхідність впроваджен­ня інновації;

• мета інновацій;

• завдання інноваційного пошуку;

• прогнозований результат нововведення, визначення параметрів, за якими оцінюватиметься ефективність нововведення;

• класифікація інновації, галузь її застосування (управління, дидакти­ка, конкретна методика, психологія тощо).

Експериментальна перевірка продуктивності інновації, її змісту, методів, прийомів, форм організації освітньо-виховної роботи дає змогу встано­вити причинні зв'язки між інноваційними педагогічними впливами та їхніми результатами (нова якість знань, більш високий рівень розвитку здібностей, характеристик особистості). Інноваційний педагогічний екс­перимент, як і науковий, містить такі складові дослідження: об'єкт і пред­мет, мету, завдання і гіпотезу, методи й етапи дослідницької діяльності. За метою інноваційний педагогічний експеримент може бути: констатаційним, коли відстежується стан педагогічного явища; уточнювальним, що дає підстави для коригування гіпотези нововведення; формувальним — як спосіб здобуття інноваційної освіти; контрольним — для перевірки ефективності інновацій.

Як важлива складова інноваційної освіти інноваційний педагогічний експеримент сприяє формуванню у педагогів дослідницької позиції, по­шукового ставлення до діяльності в освітній сфері.

Інноваційні процеси є основним засобом розвитку систем управлін­ня. Вони передбачають створення банку інновацій (передових педагогіч­них ідей) у формі картотеки нововведень.

Показниками передового педагогічного досвіду є: актуальність, новиз­на, результативність, стабільність, раціональність, перспективність.

Новаторський педагогічний досвід — народжена радикально новою педагогічною ідеєю навчально-виховна організаційно-педагогічна діяльність.

За показниками авторства досвід поділяють на: індивідуальний, груповий і колективний.

Вчені (Л. Кузьміна, Л. Лещенко, Л. Лезіна, Г. Підкурганна та ін.) вва­жають, що такі характеристики особистості, як інтерес, бажання і здатність займатися інноваційно-пошуковою діяльністю, важливо формувати як провідні професійні характеристики педагога дошкільного навчального закладу ще в умовах вишівського навчання.

Готовність до інноваційної діяльності як важлива професійна риса педа­гога — це особливий особистісний стан, який передбачає наявність у пе­дагога мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності, во­лодіння ефективними способами і засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості та рефлексії.

За метою інноваційна освітня діяльність педагога в галузі методики образо­творчого мистецтва спрямована на отримання більш високих досягнень в за­гальному і художньому розвитку особистості дитини, опанування та впро­вадження нових засобів створення художнього образу у візуальних видах мистецької діяльності, розроблення оригінальних педагогічних технологій методичного супроводження творчого процесу, відкриття нововведень, що зумовлюють прогресивні перетворення в галузі педагогічної практики худож­ньо-естетичного виховання дітей засобами образотворчого мистецтва.

Отже, носіями педагогічних інновацій в галузі образотворчого мистец­тва є творчі педагоги, що мають такі характеристики: високий рівень фа­хової компетенції з образотворчого мистецтва; потребу у творчій діяль­ності; здатність до ініціативи, висування гіпотез, оригінальних ідей; роз­винуту уяву, фантазію; пошуково-перетворювальний стиль мислення; уміння аналізувати, інтегрувати та систематизувати інформацію; позитив­ну «Я»-концепцію; прогностичні здібності і здатність до пошукової діяль­ності; здатність до рефлексії свого досвіду.

Найважливішим і необхідним компонентом у структурі інноваційної діяльності є рефлексія, що як внутрішня психологічна діяльність людини спрямована на осмислення, пізнання своїх власних дій і станів, само­пізнання свого духовного світу: що роблю, як роблю, навіщо роблю?

Заняття з образотворчого мистецтва — це особлива галузь дошкільної освіти, де нестандартні, інноваційні підходи, індивідуальні пошуки тех­нологій художнього втілення образів є постійним конструктивним еле­ментом творчої діяльності педагога.