Сутність перспективності і наступності в освітній роботі з розділу «Образотворче мистецтво»

Перспективність і наступність в освітній роботі з розділу «Образотвор­че мистецтво» — це реалізація в межах вікових можливостей спільної мети: формування почуття прекрасного, вміння розуміти і цінувати красу в житті і творах мистецтва, розвиток естетичних оцінок і смаків, уяви, фантазії, оригінальності й нестереотипності мислення, художньої творчості в про­цесі художнього пізнавання й опанування світу.

Основою реалізації програм суміжних ланок освіти з розділу «Образот­ворче мистецтво» є оптимальне поєднання різних видів художньої діяльності — продуктивної (відтворювальної) і продуктивної (творчої) на ґрунті безпосе­реднього сприймання світу дитиною та через художні образи у мистецтві.

Ця лінія чітко простежується в державних стандартах дошкільної і по­чаткової освіти — змістова лінія «Світ мистецтва» у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні (БКДО) та освітня галузь «Мистецтво» у Дер­жавному стандарті початкової загальної освіти (ДСПЗО).

БКДО головною метою художньо-естетичного розвитку дошкільнят визначає виховання культури естетичних почуттів, розвиток сприйнятли­вості як базової особистісної характеристики, що полягає в умінні прий­мати, передавати, трансформувати, а саме — бути споживачем і творцем культури.

ДСПЗО має за мету розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх об­разів, потреби в художньо-творчій самореалізаціїта в духовному самовдо­сконаленні.

Не можна не помітити спільних підходів науковців-розробників стандар­тів дошкільноїі початкової освіти до пріоритетного визнання інтеграційних процесів під час засвоєння субсфери та освітньої галузі «Мистецтво».

З цього приводу в БКДО в Україні зазначається, що Базовий компо­нент художньої освіти (сфера «Культура», субсфера «Мистецтво») є вихід­ним для шкільної освітньої галузі «Художня культура», в основі якої ле­жить принцип інтеграції різних видів мистецтва. Отже, мистецьку діяльність дошкільнят доцільно організовувати за принципом інтеграції (гар­монійного поєднання на заняттях і в різних життєвих ситуаціях музич­них, літературних фрагментів, живопису, поезії з виходом на образотворення в різних видах художньої діяльності: малюванні, ліпленні, аплікації, музикуванні, мімічних та пантомімічних етюдах).

У ДСПЗО наголошується, що в основу змісту освітньої галузі «Мистец­тво» покладено принцип об'єднання різних видів мистецтва та визначен­ня художньої культури як системи скоординованих знань, опанування яких необхідне для формування у свідомості учнів цілісної художньої картини культурного простору. Впровадження у шкільну практику комплексу видів мистецтва дасть змогу розширити асоціативні уявлення учнів, збагатити їхнє суб'єктивне світосприймання і світовідчуття, виконати комплексну функцію в розвитку сенсорної, емоційної та інтелектуальної сфер особис­тості.

Державні стандарти реалізуються в освітніх програмах. Судити про те, чи існує тут наступність, дуже важко. По-перше, тому, що розроблені під державні стандарти дошкільної освіти і початкової школи програми пере­бувають у стані експериментального впровадження. По-друге, тому, що існує велика кількість варіативних і авторських програм з оригінальни­ми, неординарними підходами до освіти і це створює певні складнощі у їхньому порівнянні.

Ви побачили, що загальні підходи до побудови програм (структура), ма­ють багато спільного. Так, виокремлюється розділ «Сприймання краси різних об'єктів і явищ життя й образотворчого мистецтва як базова основа власної художньо-творчої діяльності дітей та учнів».

У дошкільній програмі розвиток сприймання образотворчого мистец­тва передбачено з четвертого року життя (народна іграшка, декоративно-ужиткове мистецтво, живопис, графіка, скульптура). У програмі першого класу цей розділ відсутній і з'являється лише у другому класі. Отже, про наступність за цим напрямом не можна говорити, бо здобутки дошкіль­ної освіти втрачаються.

Наступності важливо дотримуватися і щодо лінії знань, навичок і твор­чих умінь, які зумовлюють та обслуговують образотворчу діяльність і по­винні бути підпорядковані головній меті — творчому розвитку дитини. Вона має отримати можливість висловлювати свої думки і почуття, став­лення та оцінки в малюнках, ліпленні, аплікаціях. Тому у процесі шкільно­го навчання образотворча діяльність має функціонувати на більш високо­му та усвідомленому рівні. Від учнів вимагається більше самостійності, ініціативи в постановці зображувальних завдань, у виборі цікавих тем та оригінальних засобів їхнього художнього втілення.

Щодо реалізації принципу наступності — важливо, щоб у процесі шкільного навчання були створені умови для самостійної образотворчої діяльності в позанавчальний час, щоб діти не втрачали можливостей для творчого самовираження, до яких вони звикли в дитячому садку. Най­більш сприятливі умови в цьому плані — в освітніх закладах типу «школа-дитячий садок». Вони мають відповідно обладнане середовище для СОД і планують час для самостійної художньої діяльності учнів з метою розвитку та реалізації їхніх художніх уподобань, інтересів, здібностей, творчих обдаровань. Важливо зацікавити учнів творчими заняттями в них. Тут має місце більш логічне продовження в початковій школі тра­дицій і здобутків дошкільної освіти з образотворчого мистецтва, ство­рено сприятливіші організаційні умови для занять учнів образотворчим мистецтвом.

Практично наступність має забезпечуватися в стандартах і програмах дошкільної і початкової освіти. У стандартах обох ланок пріоритетним завданням є творчий розвиток особистості дошкільняти і молодшого шко­ляра засобами образотворчого мистецтва.

В Україні немає програм з образотворчого мистецтва, які відповідали б іде­ям наступності. Російські програми з образотворчого мистецтва Б. Йєменсь­кого та Програма розвитку різних форм креативного пізнання, творчої уяви і мислення в школі В. Давидова більшою мірою реалізують цей принцип. Ознайом­теся з ними докладніше.