Форми і методи педагогічної взаємодії дошкільного навчального закладу з родинами з питань художньо-естетичного розвитку дітей

Форми і методи роботи дошкільного навчального закладу з родинами з питань розвитку дітей в образотворчій діяльності можуть бузи найрізно­манітнішими, але не формальними, не традиційними, а такими, що збли­жують дітей, батьків і педагогів. У цьому плані корисними є показові відкриті заняття з малювання, ліплення, декоративної діяльності, худож­нього конструювання з подальшим обговоренням. Наприклад, педагог може продемонструвати як використовувати ситуації вибору матеріалів і технік зображення для творчого розвитку дитини на так званих тематич­них заняттях (див. рекомендації: Козакова Т. Г. Развивайте творчество у дошкольников. — М., 1985).

Виправдовують себе практикуми для батьків, де аналізуються твори образотворчого, декоративного мистецтва, а також творчі роботи дітей; майстер-класи з навчання батьків різних образотворчих технік та виго­товлення іграшок; оформлення рубрики «Зробіть зі своєю дитиною» на стенді «Для вас, батьки». Результати спільної образотворчої діяльності дітей та батьків експонуються на конкурсах і виставках творчих робіт, що приурочуються до сезонних та інших свят у дошкільних навчальних за­кладах, на батьківських зборах, конференціях, зустрічах за «круглим сто­лом», вечорах запитань і відповідей тощо. Батьків і педагогів зближує спільне розглядання робіт, обмін думками, відзначення художніх досяг­нень, старань, спільної творчої співпраці з дитиною. Педагоги перейма­ються почуттями щирої поваги до продукту художньої творчості батьків і дітей, висловлюють захоплення творчою ініціативою, художніми вміння­ми, оригінальністю тематики.

Особливо зближують дітей, батьків і педагогів свята мистецтва, КВК на мистецькі теми, театралізовані вистави, диспути. Мистецькі свята да­ють можливість продемонструвати батькам інтеграцію різних видів мис­тецтва для розвитку дитини, показати як один вид мистецтва підсилює вплив іншого.

Не вичерпали своїх педагогічно-просвітницьких можливостей і зали­шаються ефективними в роботі групові та індивідуальні консультації. Вони можуть бути усними й письмовими за формою, а за змістом — найрізно­манітнішими. Наприклад, як змалечку заохочувати дітей в сім'їдо ліплення під час приготування виробів із харчового тіста або спеціального тіста для ліплення. Чи, як організувати в умовах сім'ї цікаве малювання дітей, на­приклад, із загадкою у дві-три руки. Один учасник виконує малюнок, щоб інші не бачили, і загинає аркуш так, щоб видимою була невеличка частина зображення, другий за цією частиною уявляє і малює свій образ, і так до кінця аркуша. Коли розгортають аркуш, виходить цікава смішна картина, діти з великим захопленням грають у такі ігри зі старшими членами сім'ї. Цікавим для дітей в умовах сім'ї може бути малювання в так званих нетра­диційних і колажних техніках — це може бути малювання гілочками, стеб­линками рослин, штампиками з поролону, картоплі, шматочками ткани­ни, нитками, кришками від пляшечок, а також пальцями, долонями, ступ­нями ніг тощо. Батьки можуть співпрацювати з дитиною, спостерігати, що їй подобається у цій діяльності, звертати увагу на форми відбитків, запитувати, що вони їй нагадують, милуватися приємністю кольорів, про­понувати пояснювати отримані малюнки. Таке малювання виступає як художньо-дослідницька експериментальна діяльність, що розвиває уяву, фантазію, сміливість образотворчих дій, інтерес до самостійних пошуків образів і сюжетів. З дітьми можна розглянути ілюстрації відомої художниці Є. Миронової «Джерельце», розповісти, що вона їх малювала шматочка­ми м'якої ганчірки, прив’язаної до гілочки, це давало можливість зробити виразні плями, зображуючи калину, мальви, бузок, черемху та інші квіти.

В умовах сім'ї є гарні можливості і для засвоєння художніх умінь з аплі­кації. У технічному плані аплікація трактується як вирізання, викладання і закріплення різних форм на основі. Часто мами чи бабусі оздоблюють нею фартухи, серветки, сукні, виготовляють флористику, букети чи пан­но із засушених квітів. Дитині дошкільного віку важко вирізати складні форми з цих матеріалів, але експериментувати у викладанні, доборі кольо­рів, форм, підготовлених дорослими, вона може. Для розвитку художньо­го сприйняття і зачатків естетичного смаку батьки мають звертати її увагу нате, як колір і розміщення декору поєднуються з основною формою речі, а візерунок надає їй виразності, ошатності.

Багато можливостей має родина для організації художньої праці дітей. Особливе задоволення діти відчувають, коли виготовляють разом з дорос­лими іграшки з дарунків природи (листя, жолудів, каштанів, гілочок, корінців), з «кишенькових скарбів» (коробочок, ґудзиків, намистинок, стрічок, ниток, кришечок). Важливо тільки ставитися до її витворів з ціка­вістю та розумінням, виявляти інтерес до її «вдалих знахідок».

Батьки відчувають особливу потребу в консультаціях з питань ознайомлення дітей з образотворчим мистецтвом (живописом, графікою, скуль­птурою, декоративно-ужитковим мистецтвом). Треба радити по можливості привносити його у свій побут і розповідати дітям про нього. Наприклад, про декоративно-ужиткове мистецтво (сервізи, посуд, килими, скриньки, шкатулки, фігурний посуд тощо), яке повсякчас оточує дитину.

Особливою сторінкою в колі пріоритетних культурних цінностей сім'ї є дитяча художня книжка і різноманітна педагогічна робота з нею. Педа­гоги радять батькам формувати у дітей ціннісне ставлення до неї як до неперевершеного здобутку людської культури.

Як твір мистецтва книжка не тільки розширює уявлення дитини про світ, збагачує її знання, а й вводить в особливий витончений світ почуттів, переживань, емоційних відкриттів. Завдяки єдності мистецтва слова і гра­фіки дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем, а отже, батьки, працюючи з книжкою, мають розповісти дитині, що вона є спільним мис­тецьким здобутком творчої діяльності письменника, художника-ілюстра­тора і поліграфістів-видавців. Дітей особливо цікавлять ілюстрації в книж­ках. Це один із видів мистецтва, з яким вони вперше стикаються у своєму житті. Батьки помічали, що під час читання книжки дитина прилашто­вується гак, щоб обов'язково бачити ілюстрації, і паралельно з прослуховуванням тексту самостійно «прочитувати його за картинками». Тре­ба допомогти їй пізнати ілюстрацію як твір мистецтва, показати, що її характер залежить від жанру літературного твору (оповідання, вірш, каз­ка. колисанка, загадка, приказка тощо), від художньої манери ілюстра­тора.

Педагогічна робота з дитячою художньою книжкою та ілюстраціями в сім'ї може бути найрізноманітнішою за формами і методами організації. Зустрічі з книжкою мають бути святом для дитини, бо це — спілкування з мистецтвом. Щоб влаштовувати щоразу такі свята, батьки мають виявля­ти педагогічну мудрість і винахідливість. Якщо книжка читається впер­ше, важливо уважно розглянути з дитиною обкладинку, звернути увагу, що на ній художники, як правило, зображають головних героїв або куль­мінаційні ситуації твору. Особливо цінними для розвитку є розповіді батьків і дітей за ілюстраціями. Вони можуть бути сюжетними чи описо­вими. Краще їх проводити у формі різних ігрових ситуацій. Наприклад, уявне входження дитини в ілюстрацію, що стане поштовхом для роботи творчої уяви, фантазії, активного мислення і мовлення. На основі дитя­чої художньої книжки в сім'ї можна влаштовувати свята книжки, конкур­си, вікторини, розваги.

Сім'я має більше можливостей для ознайомлення дітей з мистецтвом живопису, скульптури, архітектури. Оригінали або репродукції творів жи­вопису, мала скульптурна пластика, рельєфні скульптурні панно викори­стовуються дня сучасного інтер'єру дитячої кімнати або куточка. Розповіді батьків про образотворче мистецтво, художників, скульпторів, архітек­торі в допоможуть дитині глибше пізнати світ здобутків художньої культу­ри. Консультуючи батьків, педагоги дошкільних навчальних закладів пе­реконують, що для художнього розвитку дитини важливо змалечку озна­йомлюватися з оригіналами мистецтва. А це можна зробити лише в музе­ях, на виставках, у художніх салонах. Наприклад, Національний музей образотворчого мистецтва в Києві має спеціально розроблені програми екскурсій і бесід для батьків та дітей про образотворче мистецтво. Об­ласні та районні краєзнавчі музеї мають постійні виставки образотворчо­го мистецтва та періодично влаштовують авторські виставки художників свого краю. Інтерес батьків до здобутків образотворчого мистецтва запо­чаткує інтерес у дітей. Усе велике починається з малого, особливо інтерес до культурних цінностей людства.

Співпраця із сім'єю у напрямі художньо-естетичного розвитку дітей базується на вивченні і врахуванні у розробленні змісту педагогічної взає­модії багатьох чинників, з яких складаються умови і середовище самороз­витку та соціалізації дитини у родині.

Під час педагогічної практики вивчіть сім'ю і спрогнозуйте просвітниць­ку роботу з образотворчого мистецтва з нею з урахуванням таких чинників:

• тип сім'ї (повна, неповна; з однією, двома дітьми; багатодітна; благо­получна, з негараздами у стосунках; «дітоцентрична», «прагматична» і т. ін.);

• стиль виховання в сім'ї (ліберальний, демократичний, педантичний, по­блажливий, авторитарний, контрольний тощо);

• цінності, що культивуються в сім'ї (культурні, матеріальні, моральні, естетичні і т. ін.);

• економічний стан сім'ї (високий, середній, низький достаток);

• становище дитини в сім 7(повноцінний член сім 7, «улюбленець», «примирювач», «вередун», «дармоїд», «трудівник», пригнічений і т. ін.);

• потенційні можливості дитини (обдарована, з обмеженими можливос­тями, комплексом меншовартості — нерішуча, несмілива, не врівноважена, депривована, з девіантною поведінкою і т. ін.).