Ключ до встановлення діагнозу

№ п/п			Відповіді			№ п/п			Відповіді
	а		б	в			а	б		в
1	2		3	4	5		6	7		8
1 2	Д Д		Л Л	А А	10 11		А А	Л Л		Д Д
1	2		3	4	5		6	7		8
3	А		Д	Л	12		Д	А		Л
4	Д		А	Л	13		Д	А		Л
5	Д		А	Л	14		А	Д		Л
6	Д		А	Л	15		А	Д		Л
7	Д		А	Л	16		А	Д		Л
8	А		Д	Л	17		Л	Д		А
9	А		Д	Л	18		Д	А		Л

    Примітка. У таблиці (ключі) прийняті такі позначення: А — авторитарний стиль керівництва, Д — демократичний стиль керівництва, Л — ліберальний стиль керівництва.

   Висновки

   Оскільки абсолютної схильності до конкретного із стилів керівництва не буває, то може йтися про змішані стилі керівництва із тенденцією схильності до одного з них. Ті, хто відповідає, здебільшого обирають відповіді, що характеризують демократичний стиль керівництва. Якщо таких відповідей більше 12, то є підстави стверджувати про схильність до демократичного стилю; якщо менше і при цьому вибори А превалюють на три бали над Л, то це свідчить про схильність до авторитарно-демократичного стилю; за превалювання на три бали виборів Л над А — про схильність до ліберально-демократичного стилю.

Методика “Діагностика структури мотивів трудової діяльності”                                                                                        (автор — Т. Бадоєв)

   Вивчається задоволеність працею.

   Інструкція

   Вам потрібно оцінити своє ставлення до різних чинників, що впливають на задоволеність працею, за семибальною шкалою: дуже задоволений (+ 3 бали), в основному задоволений (+2), скоріше задоволений (+1), задоволений і ні (0), скоріше не задоволений (-1), в основному не задоволений (-2), зовсім не задоволений (-3).

   Чинники, що підлягають оцінюванню

   1. Значущість професії.    2. Престижність професії.    3. Вид трудової діяльності.    4. Організація праці.    5. Санітарно-гігієнічні умови.    6. Розмір заробітної платні.    7. Можливість підвищення кваліфікації.    8. Ставлення адміністрації до праці, відпочинку та побуту працівників.    9. Взаємини з колегами.    10. Потреба у спілкуванні та спільній діяльності.    11. Потреба в реалізації індивідуальних особливостей.    12. Можливість творчості у процесі діяльності.    13. Задоволеність роботою в цілому.

   Оброблення результатів і висновки

   Показником загальної задоволеності є сума набраних балів (з урахуванням їхнього знаку — плюс чи мінус).

Методика “Потреба у спілкуванні”                             (автор — Ю. Орлов)

   Спрямована на вивчення потреби у спілкуванні.    Інструкція

   Якщо ви згодні із твердженням, то напишіть біля номера “так”, якщо не згодні — “ні”.

   Текст опитувальника

   1. Я отримую задоволення від участі у різних святкуваннях.    2. Я можу приглушити свої бажання, якщо вони суперечать бажанням моїх друзів.    3. Мені приємно висловлювати прихильність.    4. Я більше зосереджений на тому, Щоб здобути вплив, ніж встановити дружбу.    5. Відчуваю, що у стосунках з друзями маю більше прав, ніж обов'язків.    6. Коли дізнаюся про успіхи свого друга, у мене чомусь погіршується настрій.    7. Щоб бути задоволеним собою, я повинен комусь у чомусь допомогти.    8. Мої турботи зникають, коли опиняюся серед товаришів по роботі.    9. Мої товариші мені набридли.    10. Коли я виконую роботу, до якої не лежить душа, присутність людей мене дратує.    11. Притиснутий до стіни, я кажу лише ту частину правди, яка, на мою думку, не шкодить моїм друзям, знайомим.    12. У складній ситуації більше думаю не про себе, а про близьку людину.    13. Неприємності друзів викликають у мене такий стан, що я можу захворіти.    14. Мені приємно допомагати друзям, навіть якщо з цим пов'язані значні клопоти.    15. Із поваги до товариша можу погодитися з його думкою, якщо навіть він не має рації.    16. Мені більше подобаються пригодницькі оповідання, ніж оповідання про кохання.    17. Сцени насилля у кінофільмах мені огидні.    18. У стані самотності відчуваю тривогу і напруження сильніше, ніж серед людей.    19. Вважаю, що основною радістю у житті є спілкування.    20. Мені шкода покинутих собак та кішок.    21. Краще мати менше друзів, але близьких.    22. Я люблю бувати серед друзів.    23. Я сильно і довго переживаю сварки з близькими.    24. У мене більше близьких людей, ніж у багатьох інших.    25. У мені більше потягу до досягнень, ніж до дружби.    26. Я більше довіряю власним інтуїції та уяві в поглядах на людей, ніж судженням про них.    27. Я надаю більшого значення матеріальному достатку та престижу, ніж радості спілкування з приємними мені людьми.    28. Я співчуваю людям, у яких немає близьких друзів.    29. Стосовно мене люди часто невдячні.    30. Я люблю оповідання про безкорисливу дружбу та любов.    31. Заради друга я можу пожертвувати всім.    32. У дитинстві я належав до однієї “тісної” компанії.    33. Якби я був журналістом, писав би про дружбу.

   Оброблення результатів

   Відповідь по кожному пункту оцінюється в один (1) бал. Бали проставляють тільки при відповіді “так” на такі пункти: 1, 2, 7, 8, 11 — 14, 17 — 24, 26, 28, 30 — 33; і при відповіді “ні” на пункти: 3 — 6, 9, 10, 15, 16, 25, 27, 29. Визначається загальна сума балів при відповідях “так” і “ні”. Чим більша сума, тим більша потреба у спілкуванні.

Методика “Мотивація успіху і боязнь невдачі”                                                                             (автор — А. Реан)

   Інструкція

   Якщо ви погоджуєтеся із твердженням, то ставите “так”, якщо не погоджуєтеся — “ні”.

   Текст опитувальника

   1. Включаючись у роботу, сподіваюся на успіх.    2. У роботі виявляю активність.    3. Схильний до вияву ініціативи.    4. При виконанні відповідальних завдань намагаюся, по змозі, знайти причини відмови від них.    5. Часто обираю крайності: або надзвичайно легкі завдання, або дуже важкі.    6. Наштовхуючись на перешкоди, не відступаю, а шукаю способи їх подолання.    7. При чергуванні успіхів та невдач схильний до переоцінення своїх успіхів.    8. Продуктивність діяльності в основному залежить від моєї цілеспрямованості, а не від зовнішнього контролю.    9. При виконанні важких завдань за дефіциту часу результативність моєї діяльності погіршується.    10. Я схильний виявляти наполегливість у досягненні мети.    11. Я схильний планувати своє майбутнє на перспективу.    12. Я ризикую, але з розумом.    13. Я не дуже наполегливий у досягненні мети, особливо за відсутності зовнішнього контролю.    14. Надаю перевагу середнім за важкістю або дещо завищеним, але досяжним завданням.    15. Зазнавши невдачі при виконанні завдання, відчуваю, що його привабливість для мене знижується.    16. При чергуванні успіхів і невдач я більше схильний до переоцінення своїх невдач.    17. Надаю перевагу плануванню майбутнього лише на найближчий час.    18. За відчутного дефіциту часу результативність моєї праці поліпшується, навіть якщо завдання дуже складне.    19. У разі невдачі не відмовляюся від мети.    20. Якщо я сам обрав для себе завдання, то у разі невдачі його привабливість тільки зростає.

   Оброблення результатів

   По одному балу запишіть за відповіді “так” на твердження 1 — 3, 6, 8 ,10 — 12,14,16,18 — 20 і за відповіді “ні” на 4, 5, 7, 9, 13,15,17. Порахуйте загальну кількість балів.

   Висновки

   Отриманий результат у діапазоні від 1 до 7 балів засвідчує мотивацію на невдачу (боязнь невдачі); від 14 до 20 — мотивацію на успіх (сподівання на успіх); від 8 до 13 — мотиваційний полюс не виражений. При цьому 8 — 9 балів свідчить, що мотивація близька до уникання невдачі, 12 — 13 балів — до прагнення успіху.

Методика “Діагностика соціально-психологічних установок особистості в мотиваційній сфері”                                                                                                                                           (автор — 0. Потьомкіна)

   Методика має різні шкали. Нижче наведено дві з них — А і Б.

   Шкала А    “Виявлення установок, спрямованих на “альтруїзм — егоїзм”

   Інструкція

Прочитавши запитання, дайте на них відповіді “так” чи “ні”.

   Текст опитувальника

   1. Вам часто кажуть, що ви більше думаєте про інших, ніж про себе?    2. Вам легше просити за інших, ніж за себе?    3. Вам важко відмовити людям, коли вони про щось просять?    4. Ви часто намагаєтеся допомогти людям, якщо у них трапилися неприємності і біда?    5. Для себе ви робите щось з більшим задоволенням, ніж для інших?    6. Ви намагаєтеся зробити якомога більше для інших людей?    7. Ви переконані, що найбільша цінність — жити для інших людей?    8. Вам важко примусити себе щось зробити для інших?    9. Ваша характерна риса — безкорисливість?    10. Ви переконані, що турбота про інших часто шкодить вам?    11. Ви засуджуєте людей, котрі не вміють потурбуватися про себе?    12. Ви часто просите людей зробити щось із корисливих спонук?    13. Ваша характерна риса — намагання допомогти іншим людям?    14. Ви вважаєте, що спочатку людина повинна думати про себе, а потім уже про інших?    15. Ви багато часу приділяєте своїй персоні?    16. Ви переконані, що не потрібно для інших сильно напружуватися?    17. Для себе у вас не вистачає ні сил, ні часу?    18. Вільний час ви використовуєте лише для своїх захоплень?    19. Ви можете назвати себе егоїстом?    20. Ви здатні зробити максимальні зусилля лише за високу винагороду?

   Оброблення результатів

   Ключ до опитувальника: проставляється по одному (1) балу при відповідях “так” на запитання 1 — 4, 6, 7, 9, 13, 17 і відповідях “ні” на запитання 5, 8, 10 — 12, 14 — 16, 18 — 20. Потім підраховується загальна сума балів.    Висновки

   Чим більше сума балів перевищує 10, тим сильніше у суб'єкта виражений альтруїзм, бажання допомогти людям. І навпаки, чим сума балів менша за 10, тим сильніше у суб'єкта виражена егоїстична тенденція.    Шкала Б    “Виявлення установок на “процес діяльності” — “результат діяльності”

   Інструкція

   Дайте відповідь “так” або “ні”.

   Текст опитувальника

   1. Процес виконуваної роботи захоплює вас більше, ніж її завершення?    2. Для досягнення мети ви не шкодуєте сил?    3. Ви довго не відважуєтеся розпочати робити те, що вам нецікаво, навіть якщо це необхідно?    4. Ви впевнені, що у вас вистачить наполегливості для завершення будь-якої справи?    5. Закінчуючи цікаву справу, ви шкодуєте, що вона вже завершена?    6. Вам більше до вподоби люди, здатні досягати результату, ніж ті, головною характеристикою яких є доброта і чуйність?    7. Ви отримуєте задоволення від гри, в якій не важливий результат?    8. Ви вважаєте, що успіхів у вашому житті більше, ніж невдач?    9. Ви більше поважаєте людей, здатних захопитися справою посправжньому?    10. Ви часто завершуєте роботу, якщо не вистачає часу, склалася неприємна ситуація, існують зовнішні перешкоди?    11. Ви часто починаєте одночасно багато справ і не встигаєте їх закінчити?    12. Ви вважаєте, що маєте достатньо сил, щоб розраховувати на успіх у житті?    13. Чи можете ви захопитися справою настільки, що забуваєте про себе та час?    14. Вам часто вдається довести розпочату справу до кінця?    15. Чи буває, що, захоплюючись справами, ви не можете закінчити розпочате?    16. Ви уникаєте зустрічей із людьми, які не наділені діловими якостями?    17. Ви часто навантажуєте свої вихідні дні чи відпустку роботою, усвідомлюючи потребу щось зробити?    18. Ви вважаєте, що головне у будь-якій справі результат?    19. Погоджуючись на справу, ви думаєте про те, наскільки вона для вас є цікавою?    20. Прагнення до результату в будь-якій справі — риса, що вас вирізняє з-поміж інших?

   Оброблення результатів і висновки

   За кожну позитивну відповідь ставиться один бал. Сума балів за позитивні відповіді на непарні питання (1,3,5, 7 і т. д.) буде відтворювати орієнтацію суб'єкта на процес діяльності, а сума балів за відповіді на парні питання (2, 4, 6 і т. д.) — орієнтацію суб'єкта на результат.

Методика “Ціннісні орієнтації”                           (автор — М. Рокич)

   Адаптований варіант методики використовують для дослідження системи цінностей особистості, які класифіковано на термінальні (цінності — цілі) та інструментальні (цінності —  засоби).

   Інструкція

   Проставте ранг цінностей за ступенем їх значущості (від 1 до 18).    Термінальні цінності:    1. Активне, діяльне життя.    2. Здоров'я.    3. Краса природи та мистецтва.    4. Матеріально забезпечене життя.    5. Спокій у країні, мир.    6. Пізнання, інтелектуальний розвиток.    7. Незалежність суджень, оцінок.    8. Щасливе сімейне життя.    9. Впевненість у собі.    10. Життєва мудрість.    11. Цікава робота.    12. Любов.    13. Наявність хороших та добрих друзів.    14. Суспільне визнання.    15. Рівність (у можливостях).    16. Свобода вчинків та дій.    17. Творча діяльність.    18. Отримання задоволень.    Інструментальні цінності:    1. Акуратність.    2. Життєрадісність.    3. Непримиренність до своїх та чужих недоліків.    4. Відповідальність.    5. Самоконтроль.    6. Сміливість у відстоюванні своєї думки.    7. Терпимість до думок інших.    8. Чесність.    9. Вихованість.    10. Виконавська дисципліна.    11. Раціоналізм (уміння приймати обдумані рішення).    12. Працелюбність.    13. Високі запити.    14. Незалежність.    15. Освіченість.    16. Тверда воля.    17. Широта поглядів.    18. Чуйність.

   Оброблення результатів і висновки

   Домінуюча спрямованість ціннісних орієнтацій дає змогу визначити ступінь залучення у сферу праці, у сімейно-побутову чи дозвільну активність. Якісний аналіз результатів розкриває ідеали, ієрархію життєвих цінностей, які людина розглядає як норми поведінки.

   Методика “Діагностика ригідності”                                    (автор — Г. Айзенк)

   Ригідність (негнучкість) суттєво впливає на процес спілкування і взаємодії, особливо за потреби його коригувати у зв'язку із зміною ситуації. Ригідна людина важко відмовляється від сформованої нею поведінки. Саме її рішення не завжди адекватні ситуації.

   Інструкція

   Якщо ви згодні з твердженням, то поряд з ним ставте 2 бали, якщо частково згодні — то 1 бал, якщо не згодні — 0 балів.

   Текст опитувальника

   1. Мені важко змінювати свої звички.    2. Я важко переключаю увагу.    3. Я з насторогою ставлюся до всього нового.    4. Мене важко переконати.    5. Часто мене не залишають думки, від яких варто було б звільнитися.    6. Мені важко сходитися з людьми.    7. Мене засмучують навіть незначні порушення плану.    8. Нерідко я проявляю впертість.    9. Я неохоче іду на ризик.    10. Я важко переживаю відхилення від свого режиму.

   Оброблення результатів

   Підраховується сума балів, проставлених відповідно з інструкцією.

   Висновки

   Сума 0 — 7 балів свідчить про відсутність ригідності, про легке переключення з однієї установки на іншу. Сума 8 — 14 балів є показником середнього рівня ригідності. Якщо вона сягає 15 — 20, є підстави стверджувати про сильно виражену ригідність (переключення з однієї установки на іншу дається особливо важко).

Методика “Q-сортування: діагностика основних тенденцій поведінки у реальній групі”                                                                                                                      (автор — В. Стефансон)

   Використання цієї методики дає змогу визначити шість основних тенденцій поведінки людини в реальній групі: залежність, незалежність, комунікабельність, некомунікабельність, прийняття “боротьби” та уникання “боротьби”. Тенденція до залежності визначається як внутрішнє прагнення людини до прийняття групових стандартів і цінностей. Тенденція до комунікабельності свідчить про контактність, бажання сформувати емоційні зв'язки як у своїй групі, так і поза її межами. Тенденція до “боротьби” означає активне прагнення людини до участі в житті групи, до більш високого статусу в системі міжособистісних відносин. Тенденції до незалежності, некомунікабельності і уникання “боротьби” свідчать про схильність уникати взаємодії, зберігати нейтралітет у конфліктних ситуаціях.

   Інструкція

   Необхідно дати відповідь “так”, якщо ви згодні із твердженням, відповідь “ні”, якщо ви з твердженням не згодні.

   Текст опитувальника

   1. Я критично налаштований на товаришів.    2. У мене виникає тривога, коли у групі починається конфлікт.    3. Я схильний дотримуватися порад лідера.    4. Я не схильний вступати у надто близькі стосунки з товаришами.    5. Мені подобається, коли у групі дружня атмосфера.    6. Я схильний суперечити лідеру.    7. Я симпатизую лише одному-двом членам групи.    8. Я уникаю зустрічей і зборів у групі.    9. Мені подобається похвала лідера.    10. Я незалежний У судженнях і манері поведінки.    11. Я готовий стати на чийсь бік у суперечці.    12. Я схильний керувати товаришами.    13. Мене радує спілкування з моїми нечисленними друзями.    14. Я зовні спокійний, наштовхуючись на ворожість з боку членів групи.    15. Я схильний підтримувати настрій і думку своєї групи.    16. Я не надаю уваги особистісним якостям членів групи.    17. Я схильний протиставляти свою ціль цілям групи, відволікати групу від досягнення поставлених нею завдань.    18. Мені подобається протиставляти себе лідеру.    19. Я хотів би зблизитися з окремими членами групи.    20. Я схильний залишатися нейтральним у суперечці.    21. Мені подобається, коли лідер активно керує групою.    22. Я надаю перевагу холоднокровному обговоренню проблеми.    23. Я недостатньо втриманий у вияві почуттів.    24. Я намагаюся згуртувати навколо себе однодумців.    25. Я не задоволений надто формальними стосунками у групі.    26. Коли мене звинувачують, я гублюся і мовчу.    27. Я схильний погоджуватися зі способом життя групи.    28. Я прив'язаний до групи більше, ніж до окремих її членів.    29. Я схильний загострювати і затягувати суперечку.    30. Я намагаюся бути в центрі уваги.    31. Мені хотілося б бути членом меншої групи.    32. Я схильний до компромісів.    33. Я відчуваю внутрішню стурбованість, коли лідер діє інакше, ніж очікувалося.    34. Я хворобливо ставлюся до зауважень товаришів.    35. Я можу бути хитрим та улесливим.    36. Я схильний взяти на себе керівництво групою.    37. Я відвертий у групі.    38. Під час розбіжностей у групі в мене виникає занепокоєння (стурбованість).    39. Я не проти, щоб при плануванні роботи відповідальність узяв на себе лідер.    40. Я не схильний відповідати на вияв дружелюбності.    41. Я часто ображаюся на товаришів.    42. Я намагаюся налаштувати інших проти лідера.    43. Я легко заводжу знайомства поза групою.    44. Я намагаюся уникати втягнення у суперечку.    45. Я легко погоджуюся з пропозиціями інших членів групи.    46. Я чиню опір утворенню в нашому колективі угруповань.    47. Коли я роздратований, стаю глумливим та іронічним.    48. У мене виникає ворожість (неприязнь) до тих, хто намагається висунутися.    49. Я надаю перевагу меншій, але інтимнішій групі.    50. Я намагаюся не демонструвати свої інтимні почуття.    51. За розбіжностей у групі стаю на бік лідера.    52. Я ініціативний при встановленні контактів у спілкуванні.    53. Я намагаюся не критикувати товаришів.    54. Я схильний звертатися до лідера частіше, ніж до інших.    55. Мені не подобається, що стосунки у групі надто фамільярні.    56. Я полюбляю суперечності.    57. Я намагаюся підвищувати свій соціальний статус у групі.    58. Я схильний втручатися у спілкування товаришів і порушувати його.    59. Я запальний, схильний до сварок.    60. Я схильний висловлювати незадоволення лідером.

   Оброблення результатів

   По 1 балу слід виставляти за відповідь “так” і за відповідь “ні” по кожній із поєднаних пар тенденцій. Оскільки заперечення однієї тенденції є визнанням полярної, то кількість балів за відповіді “так” по одній шкалі і відповіді “ні” по шкалі протилежної тенденції додаються.

   Ключ до діагностики

   До шкал поєднаних тенденцій належать такі позиції опитувальника:

   1. Залежність — 3. 9. 15. 21. 27. 33. 39. 45. 51. 54.    2. Незалежність — 6. 12. 18. 24. 30. 36. 42. 48. 57. 60.

   3. Комунікабельність — 5. 7.13.19.25. 31. 37. 43. 49. 52.    4. Некомунікабельність — 4. 10. 16. 22. 28. 34. 40. 46. 55. 58.

   5. Прийняття “боротьби” — 1.11.17. 23. 29. 35. 41. 47. 56. 59.    6. Уникання “боротьби” — 2. 8. 14. 20. 26. 32. 38. 44. 50.53.

   Висновки

   Якщо сума балів за будь-якою шкалою дорівнює сумі за протилежною або близька до неї, це свідчить про наявність внутрішнього конфлікту у піддослідного, зумовленого однаковим вираженням протилежних тенденцій поведінки у групі.