1) Будь-яка особа, що:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник податків;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають обкладанню цим податком.

Будь-яка особа, що імпортує товари на митну територію України сплачує ПДВ. Водночас цим пунктом розширено перелік осіб, що є платниками ПДВ, порівняно із Законом України «Про податок на додану вартість». До переліку платників ПДВ додатково внесено особу-управителя майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість відносно господарських операцій, пов’язаних із використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном.

Крім осіб, що провадять операції з постачання конфіскованого майна, платниками ПДВ додатково визнано осіб, що провадять операції з постачання знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави.

До платників ПДВ вперше віднесено особу, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, а також особу, яка використовує, в тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання, а також будь-яку іншу особу, що використовує податкову пільгу, яку для неї непризначено.

Стаття 181. ПК України закріплює вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку. З метою удосконалення адміністрування податку та полегшення контролю за його сплатою в Україні з 1997 р. запроваджено спеціальну реєстрацію платників ПДВ. У Податковому кодексі вперше вимоги щодо реєстрації осіб як платників ПДВ викладені в окремій статті й детально регламентовані.

Обов’язкова реєстрація як платника даного податку проводиться у відповідності до ст. 181.1 ПК України. особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку у разі перевищення обсягу її оподатковуваних операцій за останні дванадцять календарних місяців 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість). Така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання). На відміну від аналогічної норми Закону України «Про податок на додану вартість» цим пунктом передбачено, що платник єдиного податку не може бути зареєстрований платником ПДВ (згідно з Кодексом сплачувати єдиний податок можуть лише фізичні особи – суб’єкти малого підприємництва, для яких ставка оподаткування встановлена у фіксованій сумі).

п. 181.2. ПК України. У цьому пункті зазначено, що не зареєстровані як платники податку особи, які ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, сплачують податок під час їх митного оформлення без реєстрації як платники податку. На відміну від Кодексу, попереднім законодавством передбачалася можливість оподаткування ввезених на митну територію України товарів без реєстрації як платника податку лише для фізичних осіб.

Водночас Кодексом передбачено, що особи, які здійснюють перехід на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і раніше не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, зобов’язані зареєструватись як платники податку у разі, якщо протягом останніх дванадцяти календарних місяців, починаючи з періоду їх перходу на загальну систему оподаткування, обсяг оподатковуваних операцій перевищує 300 000 гривень.

п. 182.1. У цьому пункті зазначено, що особа, обсяги постачання товарів/послуг якої іншим платникам податку за останні дванадцять календарних місяців становлять не менше 50 відсотків від загального обсягу постачання (але обсяг оподатковуваних операцій якої за цей само період не перевищує 300 000 гривень без урахування податку на додану вартість), може зареєструватися платником податку на добровільних засадах. Законом «Про податок на додану вартість» не було встановлено обмежень для добровільної реєстрації платників податку, що створювало умови для поширення цілого ряду схем мінімізації оподаткування та ухилення від сплати податку за участю таких платників.

Стаття 183. Порядок реєстрації платників податку ПК України детально регламентує процедуру реєстрації платників ПДВ.

Як і у попередньому законодавстві, зазначено, що реєстрація платника податку здійснюється на підставі реєстраційної заяви, поданої ним до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання). У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше десятого числа календарного місяця (раніше 20-го числа), що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних операцій, який передбачає таку реєстрацію. У разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за двадцять календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Особи, які переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування обліку і звітності і при цьому обсяг їх оподатковуваних операцій перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов’язані подати реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.

Особи, які подають реєстраційну заяву, можуть вказати у ній запланований день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку проведення операцій чи даті початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку. Така норма Кодексу спрямована на досягнення фіскального компромісу між державою і платниками податків.

Орган державної податкової служби зобов’язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про його реєстрацію як платника податку не пізніше наступного робочого дня після запланованого дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом десяти робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо у заяві не зазначено запланованого дня реєстрації чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку. Якщо у заяві особи вказано, що вона має намір зареєструватися платником податку після десятиденного строку, встановленого для видачі свідоцтва, орган державної служби зобов’язаний видати або відправити поштою таке свідоцтво не пізніше запланованого дня реєстрації.

За наявності підстав для обов’язкової реєстрації платника він вважається платником незалежно від того, чи була подана реєстраційна заява. До моменту реєстрації платник не має права на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

При реєстрації платникові податків привласнюється індивідуальний податковий номер. Цей номер заноситься до спеціального єдиного реєстру, що ведуть органи ДПА. У такий спосіб здійснюється контроль за стягненням ПДВ. Платник податків при цьому одержує свідоцтво про реєстрацію.

Ст. 184 ПК України закріплюються положення стосовно анулювання свідоцтва платника ПДВ.