2011 Рік у плані економічного розвитку був більш-менш стабільним: приріст промислового виробництва 7.3%, зростання ввп 5.2 % [11].

У 2012 році зовнішні умови функціонування економіки України були несприятливими: знижений попит і ціни на традиційну українську експортну продукцію. Це привело до спаду промислового виробництва до (-1.8 %) і реального ВВП до 0.2 % [12].

Аналізуючи рис. 2.3 індексу споживчих цін, слід відмітити, що найбільша інфляція 22.3 % була у 2008 році. Але потім, завдяки спаду світової економічної кризи, покращенню роботи уряду і Національного банку, намітилася тенденція до щорічного зниження індексу споживчих цін.

Із рис. 2.4 ми бачимо, що в ці роки мав місце щорічний ріст заробітної плати, за виключенням кризового 2009 року. Але звертає увагу на себе те, що ріст заробітної плати значно випереджує ріст продуктивності праці. А це значить, що має місце необґрунтоване, популістське збільшення заробітної плати. Тобто в останні роки проводилася політика стимулювання приватного споживання, яка формулювала у суспільстві утриманські настрої. Адже заробітна плата повинна бути заробленою, це винагорода за працю.

Проаналізуємо, як Національний банк України, як регулятор грошової маси в обігу, виконував цю функцію, на підставі табл. 2.3

Таблиця 2.3

Показники грошового регулювання національної валюти [8-12]

Роки	Монетарна база, млрд. грн.	Значення грошового мультиплікатору	Грошова маса, млрд. грн.	Рефінансування банків, млрд. грн.	Обсяг банківських депозитів, млрд. грн.	Готівка поза банками, млрд. грн.
2008	186,7	2,76	515,9	169,5	200,3	-
2009	195,0	2,5	487,3	64,4	173,6	157,0
2010	225,8	2,6	587,0	-	-	-
2011	239,9	2,86	685,5	28,8	489,1	192,7
2012	255,3	3,03	773,2	97,6	567,9	203,2

Про стриманий характер грошово-кредитної політики у 2008 році свідчить помірна динаміка зростання показника монетарної бази, обсяг якої збільшився на 31.6 % (у 2007 р. – на 46 %) – до 186,7 млрд. грн. Загалом у 2008 р. грошова маса збільшилася на 30,2 %. Утім грошово-кредитна політика Національного банку в 2008 році не була спрямована на механічне обмеження грошової пропозиції. Головною метою монетарних та пруденційних заходів було досягнення якісних ефектів, які б, з одного боку, впливали на причини, а не на наслідки поглиблення тих або інших ризиків, а з іншого – створювали системні передумови для досягнення стабільності на грошово-кредитному ринку в середньо- та довгостроковій перспективі. З огляду на це заходи Національного банку з регулювання обсягу грошової пропозиції не були однобокими і визначалися відповідно до динаміки ліквідності банківської системи, поєднуючи в собі дії як з мобілізації коштів, так і з підтримки ліквідності банків. Упродовж більшої частини року, навіть попри значний інфляційний тиск, обсяг операцій з мобілізації коштів банків був значно нижчим за обсяг операцій з підтримки ліквідності банків. Так обсяг мобілізаційних операцій становив 57,2 млрд. грн., що значно менше обсягу операцій з рефінансування, який у 2008 р. становив 169,5 млрд. [8].

У 2009 році спостерігалася стійка тенденція до уповільнення темпів інфляції – приріст індексу споживчих цін (ІСЦ) знизився до 12,3 % у 2009 році порівняно з 22,3 % у 2008 році. Грудневе зростання обсягу готівки поза банками суттєво вплинуло на річний показник зростання монетарної бази, обсяг якої за підсумками 2009 року збільшився на 4,4 %, або на 8,3 млрд. грн., – до 195,0 млрд. грн. [9].

За результатами 2010 року обсяг грошової маси збільшився на 22,7 %, тоді як протягом 2009 року він зменшився на 5,5 %. Швидші темпи приросту грошової маси порівняно з монетарною базою (15,8 %) забезпечувалися активізацією дії механізму мультиплікації коштів.

Значення грошового мультиплікатора збільшилося з 2,5 на 01.01.2010 до 2,6 на 01.01.2011. Мультиплікативний ефект розширення грошової пропозиції банківською системою забезпечувався за рахунок більш швидкого приросту депозитної складової грошової маси порівняно з готівковою. Обсяг готівки поза банками за 2010 рік збільшився на 16,5 %, тоді як загальний обсяг депозитів за цей період збільшився на 26,3 %. Відповідно зменшилася і питома вага готівки в структурі грошової маси з 32,2 % на 01.01.2010 до 30,6 % за станом на 01.01.2011 [10].

Реалізація грошово-кредитної політики у 2011 році проводилася в залежності від зовнішньоекономічних умов.

У першому півріччі 2011 року макроекономічне середовище характеризувалося сприятливими зовнішньоекономічними умовами і в цей період Національний банк проводив помірно жорстку грошово-кредитну політику.

У другому півріччі 2011 року умови функціонування економіки суттєво погіршилися. Насамперед це було пов’язане з проявами рецесії в масштабах світової економіки, що мало наслідком падіння попиту на продукцію українського експорту. У цей період Національний банк своєчасно вживав превентивні заходи і вдався до проведення жорсткої грошово-кредитної політики.

Динаміка грошової пропозиції була адекватною макроекономічній ситуації і давала змогу підтримувати розвиток економіки, не провокуючи інфляційного тиску.

Приріст монетарної бази за 2011 рік становив 6.3 % (збільшилася до 239.9 млрд. грн.). Зростання грошової маси за 2011 рік становило 14.7 % - до 685.5 млрд. грн.

Випереджаючі темпи приросту грошової маси порівняно зі збільшенням монетарної бази забезпечувалися активізацією механізму грошового мультиплікатора, значення якого збільшилося з 2.65 % до 2.86 % [11].

У 2012 році в Україні підтримувалося низькоінфляційне середовище - приріст індексу споживчих цін (далі – ІСЦ) за цей період становив “мінус” 0,2 %.

Стриманій ціновій динаміці у 2012 році сприяли:

- насичення ринку продовольчими товарами, у тому числі за рахунок запасів, накопичених у результаті рекордного врожаю 2011 року та значних його обсягів у 2012 році;

- зважена грошово-кредитна політика, зокрема забезпечення пропозиції грошей на рівні, адекватному розвитку макроекономічних процесів, а також підтримка прогнозованої динаміки обмінного курсу гривні.

Динаміка грошової пропозиції була адекватною процесам, що відбувалися на макроекономічному рівні. Монетарна база за 2012 рік збільшилася на 6,4 % – до 255,3 млрд. грн. З урахуванням активізації процесів мультиплікації коштів такий приріст монетарної бази, з одного боку, був цілком достатнім для обслуговування процесів економічного розвитку в умовах наявних темпів зростання ВВП, а з іншого – не провокував накопичення монетарних ризиків стабільності грошової одиниці.

Збільшення грошового мультиплікатора (до 3,03 за станом на 01.01.2013 порівняно з 2,86 за станом на 01.01.2012) відображало посилення здатності грошово-кредитної системи перерозподіляти наявні кошти та забезпечувало більш прискорені темпи збільшення грошової маси порівняно з монетарною базою.

Грошова маса за 2012 рік зросла на 12,8 % – до 773,2 млрд. грн. Збільшення грошової маси відбулося як за рахунок готівкової, так і депозитної складових. Зокрема, обсяг готівки поза банками за 2012 рік збільшився на 5,5 % – до 203,2 млрд. грн.

Загальний обсяг депозитів за 2012 рік підвищився на 16,1 % – до 567,9 млрд. грн. Таке зростання відбулося завдяки збільшенню депозитів як у національній (13,8 %), так і в іноземній валютах (19,2 %) [12].

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

На підставі дослідження статуту і функцій Національного банку України і аналізу його діяльності за 2008 – 2012 роки для покращення діяльності рекомендую Національному банку України:

1. Посилити контроль за динамікою грошової маси в обігу, не допускати її приросту більшого, чим приріст ВВП (за 2012 рік приріст ВВП 0.2 %, а приріст грошової маси 773.2/685.5=12.8 %). Це свідчить про те, що гроші в обігу не забезпечуються товарним ресурсом, що приводить до росту інфляції.

2. Основною функцією Нацбанку є забезпечення стабільності грошової одиниці України – гривні, тобто стримувати інфляцію. У Англії, Німеччині, США інфляція на рівні 2 %. Тому національні банки цих держав справляються з поставленими цілями. У нашій країні реальна інфляція значно більша.

Я вважаю, що Національний банк України не має достатньо повноважень для підтримки цінової стабільності. В той же час, Антимонопольний комітет і Комітет по цінах недостатньо контролюють відповідність цін, особливо на паливо, бензин, ліки, горілчані і тютюнові вироби, м'ясо-молочні продукти, комунальні послуги і т.д. Не маючи важелів впливу і контролю за цінами НБУ не може достатньо виконувати свою основну функцію згідно Конституції України.

Вважаю за доцільне рекомендувати Антимонопольний комітет і Комітет по цінах передати в підпорядкування Національному банку України.

3. Строк повноважень членів Ради Національного банку збільшити до 14 років. Такі строки повноважень мають члени Ради керуючих у США. Цим буде досягнутий більший захист членів Ради Нацбанку від політичного тиску і більша їх незалежність.

4. Великий обсяг готівкових грошей в обігу (за 2012 рік 203.2 млрд.грн.- 26.3 % грошової маси) говорить про те, що значна частина економіки знаходиться в тіні. А це ухилення від сплати податків, виплат зарплат і пенсій.

Тому рекомендую Нацбанку внести на розгляд Кабміну України конкретні пропозиції по обмеженню готівкових розрахунків. Це питання останній раз розглядалось ще у 1995 році.

5. Рекомендую Нацбанку більш рішуче протистояти популістським, необґрунтованим підвищенням заробітних плат і пенсій, які не відповідають росту продуктивності праці. Тим більше, що це нічого людям не дає, враховуючи при цьому ріст інфляції. Щомісячно інформувати Кабмін про диспропорції в цьому питанні.

6. В противагу національним банкам Англії, Німеччини, США у керівних структурах НБУ відсутні представники громадськості і відсутня достатня прозорість його діяльності.

Вважаю за доцільне рекомендувати ввести в керівні структури банків представників громадськості і щомісяця публікувати результати діяльності.

7. Рекомендую вирішити питання повної гарантії вкладникам щодо збереження вкладів на рахунках банків. Це буде стимулювати збільшення обсягів вкладів населення в банківську систему.

8. Рекомендую відсоткові ставки за кредити встановлювати відповідно до існуючих темпів інфляції. Якщо за 2011рік інфляція 4.6 %, а за 2012 рік -0.2 %, то не зрозуміло, чому за ці роки процентна ставка за кредит 22-25 % річних у національній валюті. Високі процентні ставки за кредит роблять його недоступним для малого і середнього бізнесу і тормозять економічні реформи на шляху до ринкових відносин. У розвинених країнах процентні ставки за кредит 2-3 % .

9. Рекомендую Нацбанку сприяти розвитку малого і середнього бізнесу

шляхом надання їм пільгових кредитів.

10. Тіньова економіка перечисляє значні валютні кошти в офшорні зони (напр. Кіпр), уникаючи сплати податку. Переведення цих валютних коштів здійснють банки.

Рекомендую Нацбанку взяти під особливий контроль витік валюти в офшорні зони, що наносить значну шкоду економіці країни.

11. Рекомендую Нацбанку додати ще одну функцію – контроль за роботою кредитних спілок, як це робить банк Англії. У нас сьогодні кредитні спілки практично безхозні. Держава не відповідає за їх роботу, банки також. Тому часті випадки зловживань з боку кредитних спілок і має місце обман населення.

12. Рекомендую НБУ строго дотримуватись установленого валютного коридору, не допускати таких «стрибків» валютного курсу, який був у 2004 році – з 4 грн. до 8 грн. за 1 долар США.

13. Рекомендую розробити положення про рефінансування банків, яке забезпечувало б рівні можливості для всіх банків, щоб не було вибіркового рефінансування.

14. Україна отримує імпорт капіталу у вигляді кредитів (траншів) МВФ -Міжнародного валютного фонду.

Рекомендую Нацбанку взяти під контроль використання цих кредитів згідно цільового призначення і забезпечити прозорість їх використання. Це стосується також і кредитів Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).

15. Рекомендую НБУ ширше впроваджувати новітні електронні технології для захисту рахунків від DDoS атак.