
- •Методика викладання української мови як науки
- •2.Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
- •3.Короткий огляд історії методів навчання грамоти
- •Буквоскладальний синтетичний метод
- •4.Особливості сучасного звукового Аналітико-синтетичного методу Навчання грамоти
- •Прийоми звукового аналізу
- •5.Основні періоди й етапи навчання грамоти
- •Добукварния період
- •6.Букварний період
- •8.Розвиток мовлення і мислення дітей на уроках навчання грамоти
- •9.Післябукварний період
- •Методика вивчення граматики і лексики
- •14.Методи навчання граматики
- •15.Методика формування граматичних понять
- •26.Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- •27.Вивчення теми « Голосні звуки і позначення їх буквами »
- •28.Вивчення теми « Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі »
- •29.Вивчення теми « Дзвінкі і глухі приголосні »
- •30.Вивчення теми « Склад. Наголос »
- •12.Формування уявлень про мову і мовлення
- •13.Формування уявлень про текст
- •17.Методика опрацювання елементів лексики
- •Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
- •18.Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова
- •19.Система вивчення іменника
- •20.Система вивчення прикметника
- •22.Система вивчення дієслова
- •21.Вивчення займенника
- •23.Вивчення прислівника
- •24.Вивчення прийменника
- •25.Морфемний і морфологічний розбори. Методика їх проведення
- •16.Значення знань з синтаксису в початкових класах
- •Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
- •Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- •Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- •Вивчення однорідних членів речення
- •Ознайомлення зі складним реченням
- •31.Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму
- •41.Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв'язного мовлення Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв'язним мовленням
- •43.Прийоми навчання зв'язним висловлюванням
- •46.Уміння розкривати тему і основну думку висловлювання
- •47.Уміння систематизувати зібраний матеріал
- •48.Уміння знаходити потрібні мовні засоби
- •41.Особливості роботи з розвитку зв'язного мовлення
- •Аспекти роботи над зв'язним мовленням
- •32.Методика класного читання
- •Види читання
- •Якості читання
- •33.Особливості роботи над казкою
- •34.Особливості роботи над байкою
- •35.Особливості роботи над віршем
- •36.Робота над загадками, прислів'ями і скоромовками
Ознайомлення зі складним реченням
Програма передбачає практичне ознайомлення четвертокласників зі складним реченням: учні не вивчають жодних теоретичних відомостей, ознайомлення відбувається під час аналізу речень, роботи над побудовою складних речень за поданим зразком, за схемами.
Для аналізу варто добирати різні за будовою речення — складносурядні (Тихесенький вечір на землю спадає, і сонце сідає в темнесенький гай. — В. Самійленко), складнопідрядні (Тихо пливе поважний місяць над селом і придивляється, що доброго зробили люди за довгий день), безсполучникові (Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє. — Т. Шевченко). Однак частини складного речення мають бути не надто поширеними, такими, в яких легко можна встановити граматичну основу (підмет і присудок). Не слід пропонувати для аналізу складні речення, частини яких є односкладними чи двоскладними неповними реченнями.
На уроці ознайомлення зі складним реченням учитель насамперед пропонує вправу на зіставлення простих речень зі складними. Наприклад, записуються на дошці (або спроектовуються на екран) два речення:
Молодші школярі працювали на ділянці.
Старшокласники допомагали батькам у полі. У ході бесіди вчитель з'ясовує, скільки речень записано на дошці, визначає головні члени, нагадує, що в кінці кожного речення голос знижується і робиться пауза. Після цього пропонує об'єднати два речення в одне (Молодші школярі працювали на ділянці, старшокласники допомагали батькам у полі) і підводить до висновку, що речення бувають з одною граматичною основою і з двома (або кількома) основами. Речення з двома або кількома основами називається складним. Учитель звертає увагу на те, як змінилася інтонація в складному реченні: паузи між частинами складного речення стали меншими.
Під час аналізу речень учні дізнаються й про те, що частини складного речення можуть з'єднуватись не лише за допомогою інтонації, а й за допомогою певних слів — сполучників чи сполучних слів (без уживання термінів). У пригоді стане таблиця з найуживанішими сполучниками і сполучними словами:
Частини складного речення можна поєднувати за допомогою слів і, а, але, що, щоб, коли, коли б, де, який (яка, яке, які) та ін., Перед ними ставиться кома.
Школярі мають вчитися не тільки пізнавати складні речення за кількістю граматичних основ, а й самостійно будувати їх за поданим зразком, схемами, за змістом малюнка тощо. З цією метою можна пропонувати такі, наприклад, вправи:
1. Прочитай подані речення. Склади подібні речення самостійно. Підкресли у них граматичні основи.
Батька завжди радіють, кола їхні діти добре вчаться. Наступає осінь холодна, пташки відлітають у теплі краї.
Розглянь малюнок «Осінні роботи». Склади за його змістом кілька складних речень.
Утворюючи речення за поданими зразками і схемами, учні практично засвоюють сполучники і сполучні слова, якими зв'язуються частини складного речення, набувають пунктуаційних навичок.
Робота зі складним реченням має проводитися не тільки на спеціально відведених програмою уроках, а й на уроках вивчення інших тем, розвитку зв'язного мовлення. Вчитель не повинен залишати поза увагою складні речення, які потрапляють у поле зору при читанні текстів вправ або речень, складених самими учнями.
При вивченні частин мови, повторенні в кінці чверті або року треба пропонувати учням вправи на аналіз і побудову складних речень. Доцільними будуть, наприклад, такі завдання:
Поділіть складне речення на кілька окремих речень. Відшукайте у кожному з них головні члени. Назвіть, якими частинами мови вони виражені. Любить мене матуся, що я гарно вчуся, любить мене тато, що читаю я багато (М. Підгірянка). Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, а лісник старів (В. Сухомлинський).
З'єднайте за змістом два речення у складне. Використайте для зв’язку сполучники (а, але, бо, хоч).
Надворі йшов дощ. Хлопці не переставали грати. Вони дуже люблять футбол.
3. Відшукайте помилки і виправте їх.
Будівельники говорять. Що їх будинки будуть жити вічно. Котик ходить тихо, а на лапках він має подушечки.
4. Серед поданих речень відшукайте складні.
Колишеться безкрає поле. Вітер гонить одну за одною колоскові хвилі, пурхають перепели. Ще мине тиждень, і почнуться жнива. Микита сидить на сторожовій вишці і вдивляється у степ.
5. Поділіть текст на окремі речення. Врахуйте, що одне з них — складне. Розставте розділові знаки.
Олег виліз з-під човна коли злива прокотилася над Дніпром надворі було тихо над головою світили зорі на землю спустилася тепла ніч Олег взяв весла і сів у човен (За Д. Бедзиком).