
- •Методика викладання української мови як науки
- •2.Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
- •3.Короткий огляд історії методів навчання грамоти
- •Буквоскладальний синтетичний метод
- •4.Особливості сучасного звукового Аналітико-синтетичного методу Навчання грамоти
- •Прийоми звукового аналізу
- •5.Основні періоди й етапи навчання грамоти
- •Добукварния період
- •6.Букварний період
- •8.Розвиток мовлення і мислення дітей на уроках навчання грамоти
- •9.Післябукварний період
- •Методика вивчення граматики і лексики
- •14.Методи навчання граматики
- •15.Методика формування граматичних понять
- •26.Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- •27.Вивчення теми « Голосні звуки і позначення їх буквами »
- •28.Вивчення теми « Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі »
- •29.Вивчення теми « Дзвінкі і глухі приголосні »
- •30.Вивчення теми « Склад. Наголос »
- •12.Формування уявлень про мову і мовлення
- •13.Формування уявлень про текст
- •17.Методика опрацювання елементів лексики
- •Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
- •18.Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова
- •19.Система вивчення іменника
- •20.Система вивчення прикметника
- •22.Система вивчення дієслова
- •21.Вивчення займенника
- •23.Вивчення прислівника
- •24.Вивчення прийменника
- •25.Морфемний і морфологічний розбори. Методика їх проведення
- •16.Значення знань з синтаксису в початкових класах
- •Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
- •Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- •Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- •Вивчення однорідних членів речення
- •Ознайомлення зі складним реченням
- •31.Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму
- •41.Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв'язного мовлення Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв'язним мовленням
- •43.Прийоми навчання зв'язним висловлюванням
- •46.Уміння розкривати тему і основну думку висловлювання
- •47.Уміння систематизувати зібраний матеріал
- •48.Уміння знаходити потрібні мовні засоби
- •41.Особливості роботи з розвитку зв'язного мовлення
- •Аспекти роботи над зв'язним мовленням
- •32.Методика класного читання
- •Види читання
- •Якості читання
- •33.Особливості роботи над казкою
- •34.Особливості роботи над байкою
- •35.Особливості роботи над віршем
- •36.Робота над загадками, прислів'ями і скоромовками
Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
Під час опрацювання елементів синтаксису однією з центральних є робота над встановленням зв’язків між членами речення, спостереженням засобів сполучення синтаксичних одиниць. Уміння встановлювати зв'язки між членами речення в кінцевому результаті має привести до усвідомлення і розрізнення словосполучення і граматичної основи речення, до оволодіння нормами сполучуваності слів української мови, а отже, й до досягнення високого рівня культури усного й писемного мовлення.
Дослідники дитячого мовлення (О. М. Гвоздєв, М. Р. Львов, М. Л. Закожурникова, І. О. Синиця) встановили, що найбільше помилок діти припускаються саме у словосполученні — в узгодженні й дієслівному керуванні. Завдання початкового навчання — запобігти появі таких помилок, навчити учнів правильно використовувати лексичне багатство мови, виробити чуття мови, яке проявляється насамперед в умінні сполучати слова, підготувати школярів до засвоєння теоретичних знань про словосполучення в середніх класах.
У початкових класах учні засвоюють лише одну з ознак словосполучення: слова у ньому пов'язуються за смислом і граматично — за допомогою закінчень слів або закінчень і прийменників; зв'язок встановлюється постановкою питання від головного слова до залежного. Інших диференціюючих ознак словосполучення (за способом вираження стрижневого слова, за характером смислових відношень, за видами граматичного зв'язку) не вивчають, і саме тому, що не вивчаються всі ознаки словосполучення, не використовується послідовно й самий термін «словосполучення». Вживається вираз «сполучення слів», під яким можна розуміти як словосполучення, так і сполучення підмета з присудком. Однак у процесі практичної роботи учні поступово вчаться відрізняти сполучення головних членів від інших сполучень слів. З цією метою з перших же кроків навчання учні вчаться визначати основу речення. У 3 класі встановлюють двосторонній зв'язок між підметом і присудком, засвоюючи при цьому, що між іншими членами речення існує зв'язок лише односторонній. Отже, в інших сполученнях слів (словосполученнях) завжди є залежне слово, до якого ставиться питання від головного: хустина (я к а?) червона; читаю (я к?) добре; мокрий(від чого?) від дощу.
Відрізняти сполучення підмета з присудком від інших сполучень слів (словосполучень) учням допоможуть формулювання завдань з чіткою вказівкою, у якій послідовності його виконувати: 1) назвіть у реченні спочатку сполучення підмета з присудком (його основу), а потім інші сполучення слів; 2) встановіть за допомогою питань зв'язки між членами речення, в першу чергу між підметом і присудком; 3) з поданого речення випишіть парами зв'язані між собою слова, крім підмета і присудка; в дужках запишіть питання, на яке відповідає залежне слово.
Простежується певна послідовність у роботі над зв'язком слів у реченні на різних етапах початкового навчання: 1) доповнення (поширення) речень за питаннями: учень читає (що?); 2) добір потрібної форми залежного слова: Хлопчик малює (кольорові) олівцями; 3) добір залежного слова, що виражає ознаку предмета: огірок (яки й?), ромашка (я к а?), небо (я к е?); 4) встановлення зв'язків між членами речення за допомогою питань і виписування сполучень слів парами: Малий школяр поспішає до школи. — Школяр (що р о б и т ь?) поспішає, школяр (яки й?) малий, поспішає (к у д и?) до школи.
За таким методичним підходом здійснюється ознайомлення учнів з порядком встановлення зв'язків між членами речення.