
- •Методика викладання української мови як науки
- •2.Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
- •3.Короткий огляд історії методів навчання грамоти
- •Буквоскладальний синтетичний метод
- •4.Особливості сучасного звукового Аналітико-синтетичного методу Навчання грамоти
- •Прийоми звукового аналізу
- •5.Основні періоди й етапи навчання грамоти
- •Добукварния період
- •6.Букварний період
- •8.Розвиток мовлення і мислення дітей на уроках навчання грамоти
- •9.Післябукварний період
- •Методика вивчення граматики і лексики
- •14.Методи навчання граматики
- •15.Методика формування граматичних понять
- •26.Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- •27.Вивчення теми « Голосні звуки і позначення їх буквами »
- •28.Вивчення теми « Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі »
- •29.Вивчення теми « Дзвінкі і глухі приголосні »
- •30.Вивчення теми « Склад. Наголос »
- •12.Формування уявлень про мову і мовлення
- •13.Формування уявлень про текст
- •17.Методика опрацювання елементів лексики
- •Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
- •18.Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова
- •19.Система вивчення іменника
- •20.Система вивчення прикметника
- •22.Система вивчення дієслова
- •21.Вивчення займенника
- •23.Вивчення прислівника
- •24.Вивчення прийменника
- •25.Морфемний і морфологічний розбори. Методика їх проведення
- •16.Значення знань з синтаксису в початкових класах
- •Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
- •Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- •Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- •Вивчення однорідних членів речення
- •Ознайомлення зі складним реченням
- •31.Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму
- •41.Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв'язного мовлення Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв'язним мовленням
- •43.Прийоми навчання зв'язним висловлюванням
- •46.Уміння розкривати тему і основну думку висловлювання
- •47.Уміння систематизувати зібраний матеріал
- •48.Уміння знаходити потрібні мовні засоби
- •41.Особливості роботи з розвитку зв'язного мовлення
- •Аспекти роботи над зв'язним мовленням
- •32.Методика класного читання
- •Види читання
- •Якості читання
- •33.Особливості роботи над казкою
- •34.Особливості роботи над байкою
- •35.Особливості роботи над віршем
- •36.Робота над загадками, прислів'ями і скоромовками
28.Вивчення теми « Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі »
Оскільки в графічній системі української мови найбільше розходжень між приголосними звуками і позначенням їх буквами, засвоєння цієї теми необхідно проводити на основі спостережень за звуками і їх буквеним позначенням.
В одних випадках слід вдаватися до прийому зіставлення звуків і букв (вимовляємо [шч] — пишемо букву щ (ща), вимовляємо [дз], [дз'], [дж] — пишемо букви дз, дж), в інших — до заучування напам'ять слів, наприклад, тих, у яких вимовляється звук [г].
Опрацьовуючи матеріал про тверді й м'які приголосні, важливо домогтися, щоб усі учні могли добре розрізняти їх на слух, правильно вимовляти під час звукового аналізу.
Для удосконалення умінь, одержаних протягом навчання у 1 класі щодо розрізнення твердих і м'яких приголосних, доцільними будуть спостереження за мовним апаратом під час артикулювання (вимовляння) твердих і м'яких приголосних: [л— л'], [н — н'], [т — т'], [д— д'] та звука [й].
Саме тут потрібними будуть завдання, спрямовані на класифікацію звуків за твердістю / м'якістю та диференціацію їх. Наприклад:
продовжте ряд звуків: [д], [т], [з], [с], ...»
продовжте ряд звуків: [д'], [т'], [з'], [с’], ...»
назвіть звуки, якими відрізняються слова: лак — ляк, лук — люк, рись — рис, лин — лінь. Що означає кожне з цих слів? (Останнє завдання спрямоване на усвідомлення смислорозрізнювального значення твердих і м'яких приголосних);
назвіть спільні звуки у словах: день, тінь, кінь, синє, літнє;
гра «Упіймай м'який звук».
Під час опрацювання теми «Тверді і м'які приголосні» учні мають удосконалити знання про способи позначення м'яких приголосних на письмі. Перший крок у цьому плані був зроблений, коли учні проводили спостереження за звуковим значенням букв я, ю, є. Тепер же цей матеріал — в центрі уваги вчителя. Під час його опрацювання вчитель веде учнів від часткового звукового аналізу з метою виділення твердих і м'яких приголосних у парах слів (лак — ляк) чи складів (Луша — Люда) до усвідомлення особливостей буквеного позначення м'яких звуків у складах з голосними [а], [у], [е], [и], [і].
Важливу роль у засвоєнні цього матеріалу мають практичні письмові вправи — списування, підкреслення букв, які позначають м'які приголосні звуки, і букв, за допомогою яких позначається м'якість приголосних, тощо.
Окремо учні вивчають теми «Позначення м'яких приголосних за допомогою м'якого знака» та «Позначення м'якості приголосних перед о», їх опрацювання провадиться також на основі спостережень за вимовою м'яких приголосних звуків і їх буквеним позначенням.
Важливе значення для засвоєння цього матеріалу матимуть усні й письмові вправи, в основі яких лежать звуковий та звукобуквений аналіз. Наприклад, учням пропонується назвати м'які приголосні звуки у таких словах (їх вимовляє вчитель): день, апельсин, вузько, батько.
Після визначення м'яких приголосних звуків ставиться завдання подумати, якою буквою позначити м'якість приголосних у цих словах.
На дошці має бути такий запис:
ден?, апел?син, вуз?ко, бат?ко
У період навчання грамоти учні знайомились з м'яким знаком і тепер мають пригадати, для чого він уживається на письмі.
Опрацювання теми «Вживання м'якого знака перед буквою о» є, по суті, закріпленням знань про роль м'якого знака на письмі.