Висновки

Грошова система — це форма організації грошового обороту в країні, установлена загальнодержав­ними законами. Ці закони визначають основні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що регламентують відносини між суб'єктами грошового обороту. Враховуючи надзвичайно важливу роль грошових від­носин в економічному житті суспільства, в усіх країнах, незалежно від їх устрою, формування грошових систем здійснюють центральні органи влади. Місцеві органи влади, навіть у країнах з федеративним устро­єм, по суті усунені не тільки від формування грошових систем, а й від контролю за функціонуванням їх окре­мих елементів.

Кожна держава формує свою власну грошову систему, намагаючись надати їй повну незалежність та здатність протистояти зовнішнім впливам, коли вони загро­жують інтересам національної економіки. Наявність такої суверенної грошової системи є однією з ключових ознак політичної та економічної самостійності держави.

Основними елементами грошової системи є : форми грошей, масштаб цін, емісійна система, грошова одиниця, валютний курс, регламентація готівкового та безготівкового грошового обігу, органи, що регулюють грошовий оборот та ін.

Формування власної грошової системи України розпочалося в 1917-1918 роках. Одним з головних завдань УНР було впровадження власних грошей через формування національної грошової системи. Проте, перебуваючи у федеративному зв'язку з Росією, УНР не отримувала з Москви жодної грошової підтримки. Ці та інші факти змусили прискорити процес запровадження власної валюти.

Перші українські паперові гроші були випущені 24 грудня 1917 року (за старим стилем) як кредитові білети вартістю 100 крб. (1 крб. містив 17,427 частки чистого золота, як і російські рублі).

З 1918 по 1939 роки Україна перебувала під владою Польщі, Чехословаччини та Румунії. Саме в цей період країни чинили великий вплив на грошову систему розшматованої України.

Після проголошення України 24 серпня 1991 року незалежною суверенною державою перед нею постало життєво важливе завдання — створення національної грошової системи. Вирішення її ускладнювалось розривом економічних зв'язків, яке супроводжувалось прогресуючим спадом виробництва, зростанням інфляційних процесів і початком глибокої фінансової кризи.

Вже на п'ятому році незалежності Україна отримала один із найсуттєвіших атрибутів державності — повноцінну грошову одиницю — гривню, яка була введена в обіг 2 вересня 1996 року згідно з Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні».

Найскладнішою проблемою було утримати стабільність на грошовому, споживчому і валютному ринках.

Сучасний валютний ринок - система стійких економічних і організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу не тільки валютних операцій, а й зовнішньої торгівлі, надання послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют .

Дослідження тенденцій валютного курсу дозволяє констатувати, що:

• дефлятор кінцевих споживчих витрат в Україні у 2013 році та 2014-2023 роках становитиме відповідно 11% та 8%;

• враховуючи зниження ролі долара як світової резервної валюти та необхідність вирівнювання торгового балансу США, у 2013-2023 роках РЕОК долара щодо валют інших основних торгових партнерів України девальвує на 22%;

• обсяг надходжень за іншими статтями платіжного балансу, ніж експорт та імпорт товарів, у 2013-2023 роках становитиме 6% ВВП.

Оскільки Україна нині у своєму русі орієнтується на формування цивілізованої ринкової економіки, забезпечення конвертованості гривні стає неминучим. Ключовими вимогами, які необхідні для успішного функціонування валютного ринку в Україні є:

• забезпечення відповідної ліквідності;

• дія механізму вимірювання (регулювання);

• впевненість у міжнародній грошовій системі.

Підводячи підсумок дослідженню, слід зазначити наступне: лібералізація ринку, зокрема валютного, повинна проводитися в умовах досягнутої макроекономічної стабільності, міцного валютно - фінансового положення країни, здорової і ефективно функціонуючої грошової системи.