13 Тис. 1950 року.

Необґрунтованою була також реорганізація сотень колгоспів у радгоспи. Ліквідація з 1958 р. машинно-тракторних станцій і передання їхнього майна колгоспам лише на деякий час дала позитивний ефект. Але вже у 1961–1962 рр. через некваліфіковане обслуговування техніки вперше за мирні роки в країні скоротився парк сільськогосподарських машин.

Негативний вплив на виробництво продукції сільського господарства справила заборона тримати худобу в приміській зоні, на околицях міст і спроба зменшити розміри присадибних ділянок колгоспникам. Передбачалося, що це сприятиме більш активній роботі селян у колгоспах. Насправді єдиним наслідком цього волюнтаристського рішення стало зменшення сільськогосподарської продукції на колгоспних ринках і підвищення цін на неї.

За вказівками зверху «вдосконалювалася» і вся система агротехніки.

Було оголошено шкідливою травопільну систему землеробства, яка підтримувала мінімальну родючість землі в умовах дефіциту мінеральних добрив і вологи в ґрунті; відмовилися від парів.

Нарешті, у другій половині 50-х років, а особливо після офіційного візиту М. Хрущова до Сполучених Штатів Америки в 1959 р., на полях колгоспів і радгоспів у широких масштабах почали впроваджувати кукурудзу, котра швидко витіснила традиційні сільськогосподарські культури.

Основою впровадження кукурудзи, яку щедро величали «царицею полів», стали не економічні, а примусові акції. Ставка робилася на партійно-державний апарат, а не на господарську доцільність, не враховувалися властивості ґрунту, клімат та ін. З 1958 до 1963 р. посівні площі, зайняті цією культурою, зросли більш ніж удвічі, а валовий збір — лише в 1,3 раза. Практично незмінною — у межах 25–28 центнерів з гектара — залишалася врожайність кукурудзи.

Очікуваного ефекту кукурудза не дала, проте в багатьох районах призвела до порушення сівозмін, структури ґрунтів, зниження врожайності зернових. Становище сільського господарства ускладнив також неврожай 1963 р., хоча на цей раз голоду вдалося уникнути.

Таким чином, запланованого стрімкого зростання сільському господарстві не сталося. Із 1958 по 1964 р. обсяг валової продукції колгоспів і радгоспів збільшився лише на 3 %. А 1963 р., порівняно з 1958 р., продукція землеробства склала лише 86 %, тваринництва — 93 %. Сільське господарство, перебуваючи в жорстких рамках директивного управління, неспроможне було забезпечити

населення продуктами харчування достатньою мірою.

Держава була змушена купувати хліб за кордоном, виділяючи зі свого бюджету дедалі більше валюти.

Робота з таблицею

Розвиток сільсько го господа рства України в 1953–1964 рр.

1953–1958 рр. Підйом

1958–1965 рр. Спад

I. Факти: • обсяг валової продукції сільського господарства зріс на 35,3 %; • валовий збір зерна зріс на 20 %, • цукрових буряків у 2 рази; • м’яса — у 2 рази; • молока — у 3 рази; • приріст сільськогосподарської продукції щорічно — 7 % II. Причини 1. Посилення матеріальної зацікавленості колгоспників у суспільному виробництві. 2. Створення умов для розвитку особистого господарства колгоспників. 3. Здійснення переходу (хоч і непослідовного) від жорсткого планування до поєднання централізованого планування з господарською самостійністю колгоспів і радгоспів. 4. Зміцнення МТБ сільського господарства. 5. Поліпшення якісного складу керівників сільськогосподарського виробництва. 6. Застосування нових технологій, заохочення до використання зарубіжного досвіду

І. Факти: • обсяг валової продукції зріс на 3 %; • продукція землеробства мала 80 % від 1958 р.; • тваринництва — 93 % від 1958 р.; • укрупнення колгоспів: 1950 р. — 13 тис., 1965 р. — 9,5 тис. II. Причини 1. Командно-адміністративна система здійснювала адміністративний тиск на колгоспи, «урізання» присадибних ділянок тощо. 2. Н адпрограми поглинали значну частину матеріальних і людських ресурсів, фактично консервували екстенсивний характер розвитку сільського господарства. 3. Реформи здійснювали непослідовно, суперечливо, хвилеподібно. 4. У 1958 р. — рішення про викуп колгоспами техніки МТС суттєво вдарило по колгоспних бюджетах