13. Поясніть оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.

Для визначення оптимального споживчого вибору в рамках ординалістського підходу поєднаємо карту кривих байдужості з бюджетною лінією (рис.5.). Оптимальне рішення досягається у точці, де найвища з можливих кривих байдужості дотична до бюджетної лінії, що й означає найбільш високий з можливих рівнів добробуту. Крива U₁ перетинає бюджетну лінію і тому є неоптимальним рішенням для споживача.

Y точка Е – точка рівноваги або оптимуму споживача

E

U₂

U₃

U₁

X

Рис. 5. Рівновага споживача (ординалістська теорія)

В точці Е досягається максимальний рівень корисності, доступний споживачеві при повному використанні бюджету. Іншими словами, нахил обох ліній збігається, тому

P_x / P_y = MRS_xy.

Це відповідає еквімаржинальному принципу – кожна гривня приносить однакову граничну корисність:

MU_x / P_x = MU_y / P_y

Значить і кординаліський і ординаліський підходи до аналізу поведінки споживача дають однаковий результат.

Рівновага споживача при якій він придбає обидва товари наз. внутрішньою.

А якщо споживач буде максимізувати свою корисність, зупинившись на придбанні лише одного товару, та така рівновага наз. кутовою.

U₁ U₂

Теорія споживацького вибору має широке практичне застосування. Найпоширенішою сферою її використання є маркетингові дослідження.

14. Реакція споживача на зміну доходу. Лінія “дохід - споживання”.

Крива “дохід-споживання”

Досліджуючи криву “ціна-споживання”, ми виходили із постійності доходу. Змінювалися лише ціни. Тепер розглянемо, яким чином на рівень споживання впливає зміна доходу за постійних цін. Із зростанням доходу бюджетна лінія зсувається праворуч. Відповідно змінюється і рівновага споживача. Якщо з’єднати усі точки рівноваги, які відповідають різним величинам доходу, будемо мати лінію “дохід-споживання”. В американській літературі вона отримала назву крива життєвого рівня (рис.4.2.).

Y

X

Рис. 4.2. Ліня “дохід – споживання”

Якщо крива “дохід-споживання” має додатний нахил, попит збільшується із зростанням доходу, а еластичність попиту за доходом є додатною величиною. В цьому випадку товари вважаються нормальними: споживачі прагнуть купувати більшу їх кількість у міру зростання доходів.

Характер кривої “дохід-споживання” буде залежати від оцінки товару споживачем.

Криві “дохід-споживання” для різних категорій товарів:

а - нормальний; б – неякісний; в - нейтральний

15. Розгляньте криву Енгеля, обґрунтуйте її практичне значення.

Індивідуальна крива Енгеля показує взаємозв’язок між кількістю придбаного блага Х і доходу споживача за незмінних цін і уподобань. Вона будується на основі кривої “дохід-споживання”. Якщо Е₁, Е₂, Е₃ – точки рівноваги споживача при рівнях його бюджету (І₁, І₂, І₃), то точки F₁, F₂, F₃ з координатами відповідно Х₁І₁; Х₂І₂; Х₃І₃ – точки кривої Енгеля товару Х.

П обудова кривої Енгеля на основі лінії “дохід-споживання”

Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий характер із затуханням, що насамперед пояснюється дією закону спадної граничної корисності. Товар Х є нормальним за рівня доходу споживача менше від І грошових одиниць, проте він стає другорядним товаром за рівня доходу вище від І гр.од.

На практиці ми частіше цікавимся витратами на агреговані групи товарів – продовольчі, непродовольчі, послуги і т. ін. У цьому разі крива Енгеля модифікується у криву витрат Енгеля, що показує залежність витрат на ту чи іншу групу товарів від рівня доходів споживача.

при І  І

І

а) б)

при І  І

Х Х

Криві Енгеля.

1 закон Енгеля:

При незмінних цінах на всі блага частка сімейгоно бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення за умови збільшення доходів сім’ї.

2 закон Ангеля:

Споживання високоякісних послуг (освітніх, юридичних, медичних і пов’язаних з відпочинком) має тенденцію зростати швидше ніж зростають доходи.