10. Розгляньте криві байдужості як інструментарій мікроекономічного аналізу. Окремі випадки конфігурації кривих байдужості.

Вибираючи між благами, споживач може відмовитися від одного блага на користь іншого. Починаючи від ринкового кошика А і просуваючись до ринкового кошика В та С, ми бачимо, що споживач готовий відмовитися від певних одиниць блага Х на користь блага Y. Чим більше Х і менше Y споживає особа, тим більше Х вона віддасть, щоб отримати додаткову кількість блага Y. Щоб визначити кількість одного товару, яким споживач пожертвує, аби придбати інший товар, використовують граничну норму заміни.

11. Поясніть сутність граничної норми заміщення благ.

Гранична норма заміщення (MRS) – кількість, на яку споживання одного з двох благ повинно збільшитися (або зменшитися), аби компенсувати споживачеві зменшення (або збільшення) споживання іншого блага на одну додаткову (граничну) одиницю. Гранична норма заміщення товаром Х товару Y – це кількість товару Y, від якої споживач відмовився б, щоб отримати ще одну одиницю товару Х, залишаючись на незмінній кривій байдужості (рис. 3.2 (а)):

Гранична норма заміщення (MRS)

MRSXY = - Y / X за U = const MUX / MUY = - Y / X = MRSXY

При пересуванні вниз по кривій байдужості гранична норма заміщення зменшується. В основі цього лежить дія закону спадної граничної корисності.

На рис. 3.3 (б) показані криві байдужості, характерні для досконалих субститутів, коли MRS = const (наприклад, апельсиновий та яблучний сік). Блага, що спільно споживаються для задоволення однієї потреби, в якій вони ніяк не можуть замінити один одного (досконалі комплементарні блага), мають криві байдужості у вигляді прямих кутів, MRS= 0 (правий та лівий чобіт) (рис. 3.3. (в)).

Y Y Y

MRS =0

MRS=const

∆y А

В U₂

U U U₁ U₂ U₁

∆x X X X

а) б) в)

Рис. 3.3. Гранична норма заміщення

12. Розкрийте сутність бюджетної лінії. Бюджетне обмеження і можливості споживача.

Для того, щоб визначити оптимальний вибір споживача, необхідно співвіднести уподобання споживача з його бюджетними можливостями, так як не кожен набір благ доступний для споживача за доходом.

Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача введемо деякі обмеження:

• весь дохід споживач витрачає тільки на придбання товарів Х та У

• споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження

• споживач не дає та не бере кредити.

У цьому випадку витрати на товари не можуть бути більшими за бюджет споживача, що можна виразити у формі рівняння:

I = P₁ x₁ + P₂ x₂ +…+ P_n x_n,

де Р – ціни товарів, що входять до набору благ. Якщо весь свій дохід споживач витрачає на придбання двох товарів, то бюджетне обмеження прийме вигляд:

I = P_х Х + P_у Y

де І – дохід (бюджет) споживача, Р_х, Р_у – відповідні ціни благ Х та Y.

За цим рівнянням можна визначити альтернативні набори товарів, для придбання яких споживач витратить однакові кошти.

Бюджетна ліня – це лінія, яка показує різні комбінації благ, які може придбати споживач на свій обмежений дохід

Y

I/P_Y

Недоступні блага

Доступні

блага

I/P_X X

Якщо змінну величину Y виразити через величину Х, отримаємо рівняння бюджетної лінії:

Y = I/P_y – (P_x / P_y) X

або У = - (Р_х/Р_у)х + І/Р_у

де співвідношення цін Р_х / Р_у визначає нахил бюджетної лінії.

Зміна ціни - Зміна доходу -

зміна нахилу бюджетної лінії зсув бюджетної лінії

Y Y

10 I = const 10

Нахил = -1

Нахил = -1/2

Нахил = - ½ І₁ =100

І₂ = 200

10 20 X 20 X