Дослідіть закон спадної граничної корисності.
Корисність - здатність економічного блага задовольняти потреби. Це поняття виключно індивідуальне.
Ступінь корисності може виражатися в різних показниках:
сукупна корисність;
гранична корисність.
Сукупна корисність(TU)- сумарний рівень корисності, що досягається споживачем при споживанні певної кількості одиниць одного блага. Сукупна корисність із збільшенням блага постійно зростає.
Гранична корисність(MU)- додаткова корисність, отримана за рахунок збільшення даного блага на одну одиницю.
MU =∆TU /∆Q
M
U
Qx
За умови, що споживання інших благ не змінюється, а благом Х споживач насичується, задоволення від споживання наступної одиниці цього блага зменшується, тобто гранична корисність кожної наступної одиниці блага Х знижується. Це емпіричне положення має фундаментальний характер, стосується всіх економічних благ і називається законом спадної граничної корисності (перший закон Г.Госсена). Закон є справедливим передусім для одного акту споживання, його дія для більшості благ розпочинається, як правило, з другої одиниці.
Розгляньте кардиналістську теорію корисності.
Визначають два основні підходи до формалізації вибору споживачів – кількісний (кардиналістський) та порядковий (ординалістський) підходи. Згідно з кардиналістським підходом (К.Менгер, У.Джевонс, Л.Вальрас та ін.) пропонували для дослідження попиту виміряти сукупну корисність від споживання блага в кількісних показниках. Були запропоновані спеціальні одиниці для виміру корисності – “ютилі”. Наприклад, споживання однієї склянки соку приносить споживачеві корисність 10 ютилів, двох склянок – 5 ютилів.
Кількісній теорії належать великі досягнення в теорії корисності – відкриття граничної корисності, закону спадної граничної корисності, обґрунтування рівноваги споживача на основі еквімаржинального принципу, дослідження психолого-економічних законів споживання та ін.
Яку ж кількість благ придбає споживач? Вибір споживача – це вибір, який максимізує функцію корисності раціонального споживача в умовах обмеженості ресурсів (грошового доходу). Функція корисності максимізується в тому випадку, коли грошовий дохід споживача розподіляється таким чином, що остання гривня (долар, марка, євро тощо), витрачена на придбання будь-якого блага, приносить однакову граничну корисність (другий закон Г.Госсена):
-
Р
ІВНОВАГА
СПОЖИВАЧА
Це рівняння означає досягнення стану рівноваги споживачем. Звідси можна зробити висновок, що за зміни ціни одного з благ і незмінності доходу споживача та цін на інші блага, вказана рівність порушується. Рівновага споживача – це стан, у якому досягається оптимальна структура покупок (згідно з принципом раціональності), будь-яка зміна в структурі покупок знижує рівень задоволення споживача.