66. Вступ до аналізу інвестиційних рішень (дисконтова величина, види процентних ставок, показники теперішньої та майбутньої вартості).

Гроші за своєю суттю не належать до економічних ресурсів. Але вони слугують засобом для придбання усіх інших факторів виробництва. Крім того, підприємець, який витрачає свої кошти на придбання капіталу, відмовляється від альтернативних варіантів їх використання, зокрема від надання позики. Отже, дохід, який він міг отримати якби передав у позику свої кошти, є альтернативною вартістю капіталу. Звідси з’ясувати механізм формування ціни кредиту і буде означати формування альтернативної вартості капіталу.

Ціною кредиту можна вважати позичковий відсоток. Позичковий відсоток – це ціна, яка сплачується за використання певної суми грошей протягом певного часу. Але найчастіше його розглядають не як абсолютну величину, а як певний відсоток від кількості позичених грошей. Це дає можливість зіставити різні види відсотків та інших доходів. Оскільки надання кредиту та повернення грошей розірвані у часі, то виникає проблема втрати грошима їх купівельної спроможності через інфляцію. Тоді частина плати за користування грошима піде на покриття втрати їх купівельної спроможності, а частина дійсно буде винагородою власника.

Нагадаємо про необхідність розрізняти номінальну та реальну ставки позичкового відсотка. Номінальна ставка (r_n) – це відсоткова ставка, виражена у грошових одиницях за поточним грошовим курсом. Реальна ставка (r_R) – це відсоткова ставка, виражена у незмінних грошах або скоригована з урахуванням інфляції. Взаємозв’язок між ними показує така формула:

r_R = (100 + r_n) / I_p (12.1),

де r_R - реальна ставка позичкового відсотка;

r_n – номінальна ставка позичкового відсотка;

I_p – індекс цін.

Згадаймо, що рівноважна ставка позичкового відсотка залежить від попиту та пропозиції грошей на ринку (рис.12.1).

Рис. 12.2. Визначення рівноважної ставки відсотка на ринку позичкового капіталу

Разом з тим, не існує єдиної для всіх випадків відсоткової ставки. Надання кредиту може диференціюватися залежно від умов повернення, державного регулювання цього процесу та особливостей позичальника. Крім цього, вона може залежати від:

рівня ризику за грошову позику. Чим більше шанс, що позика не буде повернена, тим більша ставка;

часу, на який видається позика. Довгострокові позики видаються під більшу ставку, ніж короткострокові;

величина позики. Чим більша сума позики, тим більша ставка за неї;

державної політики оподаткування. Якщо відсотки, отримані від надання кредиту, не оподатковуються чи оподатковуються на пільгових умовах, то вартість отримання кредиту буде меншою;

чистої продуктивності капіталу. Яка є вираженням у відсотках річного доходу, що можна отримати на вкладений капітал. Норма відсотка зростає, якщо зростає чиста продуктивність капіталу і навпаки. Таким чином, через співвідношення чистої продуктивності капіталу та ставки відсотка йде перерозподіл капіталів між різними галузями виробництва.

Формування капіталу здійснюється в процесі інвестиційної діяльності підприємця.

Інвестиції – це довгострокові вкладення коштів, які здійснюються з метою отримання прибутку у вигляді коштів, банківських вкладів, паїв, акцій та інших цінних паперів, вкладень у рухоме та нерухоме майно, інтелектуальну власність, майнові права тощо. Подібне визначення інвестицій можна назвати бухгалтерським, тому що воно охоплює вкладення у всі види активів підприємства.

Інвестиції у виробництво основних фондів та пов’язані з цим змінення обігового капіталу називають капіталовкладеннями. До них звичайно відносять витрати на будівництво, реконструкцію, розширення та технічне переобладнання. Капітальні вкладення – це інвестиції в економічному сенсі, тому що вони пов’язані з відтворенням реального капіталу. У нашому випадку грошові вкладення здійснюються у створення нових виробництв, розширення і реконструкцію діючих. Отже, головним мотивом здійснення інвестицій виступає їх прибутковість.

Очікувана норма чистого прибутку і реальна ставка відсотка вважаються найважливішими факторами, які визначають приватні інвестиції.

По-перше, прибуток є потужним мотивом здійснення інвестиційних витрат, він безпосередньо впливає на їх розмір та інтенсивність. Підприємці придбають засоби виробництва тільки тоді, коли очікується, що ці витрати можуть забезпечити їм певний рівень прибутковості.

По-друге, на динаміку інвестицій впливає реальна ставка відсотка. Це ціна, яку фірма повинна заплатити, щоб позичити грошовий капітал, необхідний для придбання реального капіталу. Вона зворотно впливає на інвестиції навіть тоді, коли вони здійснюються із власних коштів інвестора. Підприємці порівнюють норму прибутку від інвестицій з втраченою можливістю привласнення відсотка за певною реальною ставкою (у випадку надання відповідних коштів у кредит). Якщо реальна ставка відсотка більше очікуваної норми прибутку від інвестицій, вони – невигідні, якщо ж реальна ставка менша за норму прибутку від них, вони доволі доцільні. Таким чином, капіталовкладення здійснюються до тих пір, поки норма прибутку від них перевищує реальну ставку відсотка.

Слід зауважити, що при прийнятті рішення про інвестування не номінальна, а саме реальна ставка відсотка грає вирішальну роль. Це пояснюється тим, що номінальна ставка відсотка визначається у поточних цінах, тоді як реальна ставка – у постійних або скоригованих цінах з урахуванням рівня інфляції.

Виділяють фінансовий та економічний критерії ефективності інвестицій.

Фінансовий критерій ефективності інвестицій використовується для оцінки прибутковості інвестиційного проекту для фірми, що його реалізує (а якщо проект кредитується, то і для кредитора).

Економічний критерій ефективності інвестицій використовується при аналізі інвестиційних проектів з точки зору суспільної користі. При цьому увага звертається на те, як новий проект вписується в галузеву, соціальну структуру суспільства, наскільки важливий в економічному і соціальному сенсі продукт, який пропонується виготовляти.

Як фінансовий, так і економічний аналіз інвестиційних проектів у найбільш загальному вигляді відображається в зіставленні витрат на їх здійснення та вигід від їх реалізації.