60.Поясність процес обґрунтування рішення про найом. Формування індивідуального галузевого та ринкового попиту на працю.

Ви­значити сукупний ринковий попит на ресурс значно складніше, ніж на попит готову продукцію. Весь обсяг певного виду продукції належить до однієї га­лузі, тому, щоб визначити ринковий попит на готову продукцію, досить до­дати обсяги попиту всіх споживачів чи фірм, які купують галузеву продук­цію. Галузевий попит і буде ринковим попитом.

Цей метод не підходить для ринку ресурсів. Багато ресурсів (робоча сила, енергія, метал, земля як просторовий об'єкт, тощо) застосовуються в різних галузях. Отже, сукупний ринковий попит на ресурс представляє собою суму попиту всіх галузей, де використовують даний ресурс. Крива ринкового по­питу може бути побудована після того, як визначено галузеві попити. Тоді її можна визначити як горизонтальну суму обсягів попиту певних галузей за кожної можливої ціни. Але галузевий попит на ресурс не с простою сумою попиту окремих фірм, що функціонують в умовах досконало конкурентного ринку. Крива попиту для кожної конкурентної фірми будується на основі припущення про не­змінність ціни готової продукції. Для галузі таке припущення нереальне. Якщо ціна ресурсу знизиться, і всі фірми розширять попит на нього, обсяги виробництва значно зростуть, перевищать обсяги попиту, внаслідок чого ціна готової продукції знизиться. Крива дійсного галузевого попиту на ресурс повинна враховувати факт зниження ціни готової продукції.

Дослідимо процес побудови кривої галузевого попиту на змінний ресурс

Як показує графік крива галузевого попиту більш стрімка, ніж галузеві криві граничної доходності MRP_X та MRP. побудовані за припущення про незмінність цін готової продукції, тобто галузевий попит на ресурс менш еластичний. Це означає, що зі зниженням ціни ресурсу кожна фірма розши­рила обсяги залучення ресурсу і випуску продукції, але на меншу величину, ніж планувалося.

Таким же методом можна визначити криві попиту всіх галузей економіки, де застосовується даний ресурс. Додавши обсяги попиту на ресурс всіх галу­зей за кожної можливої ціни, одержимо сукупний ринковий попит на ресурс.

Якщо фірма - монополіст, то її попит на ресурс є одночасно і галузевим попитом. Крива попиту монополії відображає зміну ціни на готову продук­цію, тому вона більш стрімка, ніж у конкурентної фірми.

61.Розгляньте ринкову пропозицію праці на досконало-конкурентному ринку. Еластичність пропозиції праці для галузей з різною динамікою витрат на виробництво.

Пропозицію економічних ресурсів їх власники (домогосподарства) здійснюють з метою максимізації корисності, оскільки отримані доходи використовуються для придбання благ. На конкурентному ринку праці великому числу конкуруючих фірм, що купують конкретні види праці, протистоять робітники, які мають однакову кваліфікацію і пропонують свої послуги незалежно один від одного. Якщо вони не об'єднані в профспілки, то кожен робітник конкурує з іншими робі­тниками за вільні робочі місця, які є в наявності у кожний даний період часу. При цьому конкретний індивід суб'єктивно визначає для себе, скільки часу він буде працювати. З цих індивідуальних рішень складається зрештою обсяг пропонування праці в економіці. Коли власник будь-якого товару пропонує його на ринку, він має на меті одержати максимум прибутку від його продажу. Продаючи свою робочу силу, робітник має на меті не максимізацію при­бутку, а максимізацію сукупної корисності часу. Продаючи свою робочу силу, робітник має на меті не максимізацію при­бутку, а максимізацію сукупної корисності часу.

. Основним фактором, що впливає на вибір робітника, є го­динна ставка заробітної плати. її рівень визначає тривалість робочого часу кожного індивіда. . Підвищення ставки заробітної плати за низького її почат­кового рівня спонукає робітника працювати більше за рахунок скорочення часу дозвілля. Виникає ефект заміни дозвілля працею. Але високий рівень ставки зарплати дає можливість споживати більше за тих же, або навіть мен­ших затрат робочого часу. Це - прояв ефекту доходу.

15.2.а) крива пропонування є висхідною і відображає прямий

зв'язок між реальною ставкою зарплати і робочим часом. Графік 15.2.б) ілю­струє складніший зв'язок. За низького рівня зарплати крива пропонування є висхідною, тут ефект заміни переважає ефект доходу. Але, починаючи зі ста­вки зарплати W, і за подальшого її підвищення робочий час скорочується,

ефект доходу переважає ефект заміни.

Пропонування праці для фірми абсолютно еластич­не, крива пропонування (S_L ) є гори­зонтальною прямою на рівні рівноваж-

ної ставки зарплати W (рис. 15.3).

Ставка зарплати визначає для фірми середні видатки на одиницю праці

(AE_L), які також постійні, а їх крива співпадає з кривою пропонування пра­ці.

Крива граничних видатків фірми на працю, - додаткових видатків на купівлю додаткової одиниці праці (ME_L ), — в умовах фіксованої ставки зарплати також представляє собою пряму лінію, яка співпадає з кривою середніх вида­тків і кривою пропонування праці. Отже, всі три криві зливаються в одну го­ризонтальну лінію (рис. 15.3) на рівні ставки зарплати: S_L = AE_L — ME_L .