Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-72.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.7 Mб
Скачать
  1. мінімально можливі. Це явище називається Х – неефективністю.

  2. Монополія суперечливо впливає на науково-технічний прогрес. З одного боку, масштаби монополії дають змогу виділяти значні кошти на проведення наукових досліджень та розробку нових технологій, що не під силу дрібним товаровиробникам на РДК. Більшість сучасних відкриттів, дійсно, зроблено за участю монополій. Однак у чистого монополіста не має постійних стимулів до НТП, тому він може дозволити собі бути неефективним.

  3. Окрім того, монополія витрачає кошти на заходи щодо збереження свого монопольного становища на ринку, що також відбивається на рівні її витрат.

  4. Монополія схильна при певних умовах здійснювати цінову дискримінацію, тобто продавати різним споживачам ту ж саму продукцію за різною ціною, причому різниця не обґрунтована різницею у витратах.

Зазначені наслідки функціонування монополії примушують суспільство робити спроби нейтралізації негативних ефектів. Відносно монополій, що не мають природного характеру, застосовується антимонопольне законодавство, а діяльність природних – регулюється державою. Таким чином, монополізм має суперечливі економічні наслідки. Незаперечним є те, що він підриває конкуренцію як основу ринкового саморегулювання. Тому однією з функцій держави в сучасних умовах вважається обмеження монополізму, підтримка конкурентного середовища.

49.Наведіть основні ознаки олігополії.

Якщо монополістична конкуренція – це модель ринку, коли «багато конкуренції і мало монополії», то олігополія – як раз протилежний випадок. Тобто це ринкова модель, коли невелика кількість великих за розміром фірм виробляють основну частку продукції певної галузі. Розглянемо її.

Характерні риси олігополістичного ринку

  • характерною рисою олігополії є малочисельність фірм у галузі. Про це говорить етимологія самого поняття «олігополія» (грецьк. «олігос» - де-кілько, «полео» - продаю). Як правило, в олігополістичній галузі можуть домінувати від трьох до двадцяти великих фірм;

  • продукт, який виробляє олігополія, може бути як стандартним (сталь, алюміній), так і диференційованим (автомобілі, цигарки).

  • олігополістичний ринок формується за умови досягнення високого ступеня концентрації виробництва;

  • вступ нових фірм на ринок майже обмежений. Він не настільки заблокований, як це властиво для ринку монополії, але бар’єри входу-виходу ті самі. Найвагомішим з них вважається економія на масштабі виробництва;

  • оскільки частка будь-якого виробника на загальному ринку відповідної продукції досить значна, кожен з них теоретично може проводити самостійну цінову політику;

  • але, приймаючи економічні рішення, олігополістичні фірми вимушені враховувати можливу відповідну реакцію з боку конкурентів. Звідси головною рисою олігополії є загальна взаємозалежність фірм.

Таким чином, принциповою відмінністю олігополії від інших ринкових моделей є те, що незначна кількість фірм дає можливість кожній проводити свою власну цінову політику, але велика взаємозалежність не дозволяє їм скористуватись цією можливістю.

Загальна взаємозалежність проявляється як за умов загострення конкурентної боротьби, так і у випадку домовленості з іншими олігополістами, коли виникає тенденція перетворення галузі в чисто монопольну. Загальна взаємозалежність ускладнює передбачення відповідної реакції конкурента та унеможливлює розрахунок попиту та граничного доходу для олігополіста, а тому точний прогноз щодо визначення ним ціни та обсягів виробництва неможливий.

Проте це не означає, що олігополістичний ринок взагалі не піддається дослідженню.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]