43.Дослідіть модель чистої монополії та її характеристики. Ознаки “чистої” монополії.

Недосконала конкуренція. Основна її відмінність від досконалої полягає в тому, що вона передбачає певний ступінь контролю виробника над цінами.

Найяскравішим прикладом недосконало конкурентного ринку і повною протилежністю чистої конкуренції виступає чиста монополія (від грецьк. «моно» - один, «поліо» - продаю). В чистому вигляді вона зустрічається дуже рідко, і тому також вважається майже ідеальною ринковою моделлю.

Монополія взагалі – це виключне право виробництва, промислу, торгівлі та інших видів діяльності, що належать одній особі, певній групі осіб або державі.

В економічній літературі дається наступна класифікація видів монополії.

1. З урахуванням ступеня охоплення економіки розрізняють такі види монополістичних організацій:

- в масштабі певної галузі – чиста монополія. В цьому випадку діє один продавець, доступ на ринок для можливих конкурентів закритий, продавець має повний контроль над кількістю продукту, призначеного для продажу, і його ціною;

- в масштабі національного господарства – абсолютна монополія. Вона знаходиться в руках держави або її господарських органів (наприклад, державна монополія зовнішньої торгівлі тощо).

• Монопсонія (чиста і абсолютна) – в цьому випадку діє один покупець ресурсів, товарів.

1. В залежності від характеру і причин виникнення розрізняють такі види монополій:

• Природна монополія. Нею володіють власники і господарські організації, що мають у своєму розпорядженні рідкісні і вільно не відтворювані елементи виробництва (напр., рідкісні метали, особливі земельні ділянки тощо). Сюди ж також відносяться цілі галузі інфраструктури, що мають особливе або стратегічне значення для всього суспільства (напр., залізничний транспорт, воєнно-промисловий комплекс тощо). Часто існування природних монополій виправдовується тим, що вони дають величезний економічний ефект від масштабів виробництва. Тут створюють товари з меншими витратами порівняно з витратами ресурсів, які б мали місце на великій кількості аналогічних фірм.

• Легальні монополії утворюються на законних підставах (їх називають «захищеними» від конкуренції). До бар’єрів, що їх створюють, можна віднести: патентну систему, авторське право, торгові знаки тощо.

• Штучні монополії. Під цією умовною назвою мається на увазі об’єднання підприємств, які створюються заради отримання монополістичних вигод. Ці монополії навмисно змінюють структуру ринку, створюючи бар’єри для входження на галузевий ринок нових фірм, підтримують дуже високий рівень технології, обмежують аутсайдерам доступ до джерел сировини та ресурсів, застосовують переваги ефекту від зростання масштабу виробництва, «забивають» нові фірми добре поставленою рекламою. Штучні монополії можуть утворювати такі форми: картель, синдикат, трест, концерн тощо.

3. Виходячи з існуючих бар’єрів входу-виходу виділяють такі види монополій:

- закрита, як створюється завдяки адміністративно правовим бар’єрам;

- природна, яка виникає завдяки економічним бар’єрам;

- відкрита, яка виникає при тимчасовій відсутності будь-яких бар’єрів.

4. Виходячи з застосування (або незастосування) цінової дискримінації:

- проста монополія, яка реалізує весь випуск за однією ціною і не займається ціновою дискримінацією;

- монополія, яка максимізує прибуток завдяки застосуванню цінової дискримінації.

Після визначення видів монополії перейдемо до розгляду характерних рис монопольного ринку і особливостей ціноутворення на ньому.

Характерними рисами чистої монополії є:

1. наявність єдиного виробника якоїсь продукції. Як правило, це галузь, яка складається з однієї фірми. Отже, крива попиту на продукт монополії є кривою ринкового попиту, а пропозиція окремої фірми співпадає з ринковою пропозицією;

2. товар, який виробляє монополіст, не має близьких замінників або є ексклюзивним. Тому у споживача майже немає вибору: він може або придбати його у монополіста, або взагалі відмовитися від нього;

3. чистий монополіст сам встановлює ціну на свій товар (диктує її). Монопольна ціна – особливий вид ринкової ціни, яка встановлюється на рівні вище або нижче суспільної вартості або рівноважної ціни з метою отримання монопольного прибутку. Оскільки для монополіста попит збігається з ринковим попитом, останній можна розглядати як заданий, отже встановлювати рівноважну ціну монополіст може, маневруючи пропозицією: збільшення пропозиції знижує ціну, і, навпаки, зменшення пропозиції призводить до зростання цін.

4. вступ у галузь можливих конкурентів заблокований завдяки різноманітним бар’єрам.

5. фірма-монополіст іноді впроваджує інституціональну рекламу з метою створення штучного бар’єру для майбутніх конкурентів, отже на чисто монопольному ринку є нецінова конкуренція.

Чиста монополія виникає там, де відсутні реальні альтернативи і немає близьких замінників, а продукт, що виробляється, - унікальний (напр., муніципальні комунальні служби). Ще монополії виникають там і тоді, де великі бар’єри для входження в галузь. Це може бути пов’язано з економією від масштабу (автомобільна, сталева промисловість тощо) або з природною монополією (компанії в сфері зв’язку, пошти, газо- та водопостачання тощо).

На відміну від досконало конкурентного ринку, монополія сама встановлює не тільки кількість продукції, що пропонується, але й її ціну, обираючи точку з відповідними параметрами на кривій галузевого попиту. Тому ціна на монополізованому ринку є низхідною функцією від кількості: P = P(Q). Яку з можливих цін встановить монополіст, залежить від його господарчої діяльності. При намаганні захопити новий ринок або не допустити конкурентів, він може знижувати ціни, здійснюючи демпінгову політику. Частіше метою діяльності монополії є максимізація вартості фірми або отримання максимального прибутку.

Існує взаємозв’язок еластичності попиту за ціною, загального і граничного доходу простої монополії (рис. 9.2). Якщо попит еластичний, значення граничного доходу буде позитивним, а загальний дохід зростатиме. Зниження ціни на цій ділянці приводить до зростання загального доходу.Якщо попит нееластичний, граничний дохід менше нуля, а загальний дохід знижується. Зниження ціни на цій ділянці призводить до падіння загального доходу. Тому раціональний монополіст намагається уникати нееластичної ділянки кривої попиту.Якщо попит одиничної еластичності, граничний дохід дорівнює нулю, а загальний дохід досягає максимальної величини.

Рис. 9.2. Попит, граничний і сукупний дохід фірми в умовах чистої