34. Дослідіть витрати виробництва в довгостроковому періоді.

Головною відзнакою витрат фірми у довгостроковому періоді від витрат у короткостроковому періоді є те, що всі витрати стають змінними. Це пояснюється значними можливостями фірм відносно:

• капіталовкладень;

• розширення виробничих площ;

• залучення додаткових позикових засобів;

• переходу до більш прогресивних методів виробництва тощо.

На великих підприємствах у довгостроковому періоді можливе застосування потокових і конвеєрних ліній, нових технологій (автоматизація виробництва).

Галузь у цілому може змінювати свої масштаби (нові фірми можуть вступити в галузь, а вже існуючі – залишити її).

Крива середніх сукупних витрат у довгостроковому періоді (LATC) так само, як крива АТС у короткостроковому періоді, має V-образну форму. Але причини їх однакового вигляду різні. АТС у короткому періоді має V-образну форму в результаті дії закону спадної граничної продуктивності змінного фактора виробництва, а крива АТС у довгому періоді – завдяки ефекту від зростання масштабу виробництва.

Крива LATC показує найменші витрати виробництва одиниці продукції, з якими може бути забезпечений будь-який обсяг виробництва за умови, що фірма мала достатньо часу для проведення всіх необхідних змін у своїх розмірах.

Ефективним масштабом виробництва вважаються такі розміри виробництва, коли при зростанні випуску продукції LATC знижуються. Неефективним масштабом виробництва вважаються такі розміри виробництва, коли фірма несе збитки від збільшення випуску продукції. Оптимальним масштабом виробництва вважається такий, при якому досягається мінімум витрат. При обсязі виробництва Q, який відповідає мінімуму LATC фірма оптимізує свою діяльність у довгостроковому періоді.

Варіанти кривих середніх витрат підприємства у довгостроковому періоді наведено на рис. 7.9 (а, б, с).

Рис. 7.11. Криві середніх коротко- та довгострокових витрат за сталої (

LAC

а), зростаючої (б) та спадної (в) віддачі від зміни масштабів виробництва

Найпоширенішим є випадок комбінації зазначених варіантів (рис. 7.12.).

Рис. 7.12. Типовий характер динаміки середніх і граничних витрат у довгостроковому періоді

Зауважимо, що навіть за умови зростаючого ефекту від масштабу виробництва фірмі слід збільшувати обсяги виробництва продукції доти, поки потенційні можливості економії на масштабах не будуть вичерпані (точка А на рис. 7.12.).

35. Поясність механізм встановлення рівноваги виробника.

Виробник, зважаючи на динаміку граничної продуктивності, вартість та взаємозамінність ресурсів, намагається досягти стану рівноваги, тобто такої комбінації використовуваних ресурсів для виробництва означеного обсягу продукції, за якої величина витрат буде мінімальною.

Мінімальний рівень витрат забезпечується за умови, що гранична продуктивність у розрахунку на одиницю вартості ресурсу буде однаковою для всіх ресурсів, використовуваних виробником:

,

Точка дотику лінії однакових витрат (ізокости) і кривої однакового обсягу виробництва (ізокванти) відображає стан рівноваги виробника (рис. 7.6).

Рівновага виробника

У точці дотику кут нахилу ізокости (ринкова норма взаємозаміщення) та ізокванти (норма взаємозаміщення факторів за технологією) той самий, тобто справджується рівність: або .

Ця умова мінімізації витрат відома під назвою еквімаржинальний принцип, або принцип рівності зважених (на грошову одиницю) граничних продуктів: для мінімізації вартості за заданого рівня виробництва підприємству треба використовувати таку комбінацію ресурсів, за якої співвідношення граничних продуктивностей ресурсів та їхніх цін рівні між собою.