
- •І. Загальні організаційно-методичні вказівки щодо вивчення теми
- •Спеціальна розвідка в системі воєнної розвідки
- •Приблизний розрахунок часу
- •Варіант завдання студентам на самостійну роботу:
- •Методичні вказівки
- •Хід заняття:
- •Завдання студентам на самостійну роботу
- •Методичні вказівки:
- •2. Система комплексної воєнної розвідки в Україні.
- •3. Вимоги до воєнної розвідки її фахівців та порядок підбору в кандидати розвідників спеціального призначення. Що повинен уміти розвідник?
- •2. Зміст,ціль та задачі спеціальної розвідки, її штатні сили і засоби
- •2.1.Порядок підбору в кандидати розвідників спеціального призначення
- •Заключення
- •Предметом спеціальної розвідки є:
3. Вимоги до воєнної розвідки її фахівців та порядок підбору в кандидати розвідників спеціального призначення. Що повинен уміти розвідник?
Розвідник повинен уміти:
- здійснювати стрибки з парашутом, десантуватися по канату із завислого вертольота, управляти дельтапланом, парапланом, катамараном, моторним човном;
- досконало знати військову топографію, уміти орієнтуватися на будь-якій місцевості за компасом і карті, по місцевих предметах, швидко і правильно засікати потрібні об'єкти, указувати координати розвіданого об'єкту по радіо;
- визначати на вигляд будь-яку зброю вірогідного противника, знати його тактико-технічні дані, уміти своєчасно визначати підготовку противника до вживання ЗМУ;
- визначати приналежність особового складу противника за формою одягу і знакам відмінності, а техніка - по пізнавальних знаках і зовнішньому вигляді, по звуках визначати місцезнаходження, чисельність і характер дій противника;
- знати тактику дій підрозділів вірогідного противника, уміти користуватися його зброєю і технікою;
- відмінно володіти технікою маскування і способами безшумного пересування на будь-якій місцевості;
- володіти всіма способами ведення розвідки: спостереженням, підслуховуванням, засідками, нальотами, уміло діяти в дозорі і в пошуку;
- скритно і безшумно долати інженерні загороди польового і міського типа, убрід або на підручних засобах долати водні перешкоди, добре плавати;
- здійснювати тривалі марш-кидки пішим ладом і на лижах, влучно стріляти, далеко і точно метати гранату і ніж, майстерно діяти прикладом і ножем, досконало володіти прийомами рукопашного бою;
- знати військову термінологію на мові противника, мати навики перекладу документів, допиту військовополонених;
- уміло застосовувати ВВ, штатні міни і заряди, що знаходяться на озброєнні як своїх військ, так і противника, уміти виготовляти ВВ з підручних матеріалів;
- знати і уміло застосовувати прилади оптичної, радіолокації, інженерної і хімічної розвідки;
- володіти «військовою альпіністикою»;
- володіти уміннями і навиками забезпечення життєдіяльності і виживання в екстремальних умовах;
- уміти працювати на переносній радіостанції в телефонному і в телеграфному режимі;
- уміти водити колісну і гусеничну техніку як свою, так і противника;
- уміти наводити авіацію на стаціонарні і рухомі об'єкти противника, встановлювати радіомаяки;
- знати систему охорони та оборони об'єктів противника, контррозвідувальні заходи, вживані противником, способи обману противника для збереження боєздатності...
Це лише основні знання, уміння і навики. Та і неможливо передбачати все, що буде потрібно від розвідника-диверсанта в глибокому тилу противника. На практиці перераховані знання, уміння і навики розподіляються між всіма розвідниками групи СпП, але в ідеалі ними повинен володіти кожен розвідник, незалежно від того, хто він по своїй штатній спеціальності: підривник, снайпер і тому подібне
А якщо копнути глибше? Узяти, наприклад, мінно-підривну підготовку. У вимогах по цій дисципліні мовиться: уміло застосовувати ВВ і СВ, штатні міни і заряди.
Це означає, що розвідник повинен:
- знати характеристики вибухових речовин (ВВ) і засобів підривання (СВ);
- володіти вогневим і електричним способами підривання;
- уміти готувати заряди і розраховувати їх для підривання грунту, дерева, цеглини, каменя, бетону, залізобетону, металу.
Коротше кажучи, хоча розвідник-диверсант - не супермен, він повинен знати і уміти багато що, головне - як виконувати будь-які завдання і залишатися при цьому жвавим. Чим більше знає і уміє робити кожен боєць, тим більше шансів виконати поставлене завдання СпП Велика Вітчизняна війна, Афганістан і Чечня переконливо підтверджують сказане.
Полковник військ спецназу С.В. Бреславський, великодосвідчений професіонал спеціальної розвідки, говорить наступне:
«...В Афганістані я переконався, що якщо солдатів жаліють на учбових полях, якщо командири самі не хочуть пробігтися з повним викладенням, якщо бойову підготовку замінюють господарськими роботами, то в екстремальній ситуації доучуватися і надолужувати прогаяне пізно, останній «неуд» ставить куля...»