76. Буденно-практична і ідеолого-теоретична свідомість.

Емпіричний рівень (від грец. emperia - досвід) – це більш чи менш усвідомлена сума спостережень про явища і процеси політичного життя, які виникають у її учасників. Цей рівень формується на основі (грунті) практичного повсякденного досвіду людей. На відміну від повсякденного, буденного рівня, цей емпіричний рівень характеризується більшою визначеністю і предметністю уявлень про соціально-політичні процеси. Разом з тим повсякденний і емпіричний рівні політично свідомості стоять недалеко один від одного. Хоча вони не тотожні, все ж між ними є немало спільних рис. Обом їм притаманні такі яскраво виражені психологічні риси, як почуття, настрої, імпульсивність, емоційне сприйняття політичних подій, що виникають. Психологічний компонент політичної свідомості особливо сильно проявляється в періоди політичної нестабільності, в кризових ситуаціях, у перехідні періоди суспільного розвитку.

Теоретичний рівень відомості – це найбільш високий ступінь у пізнанні політичної реальності. Він виступає як осмислення всієї сукупності суспільно-політичних відносин.

77. Ідеологія і суспільна психологія. Ідеологія і наука.

Ідеологія – це організована сукупність ідей у формі міфів, настанов, гасел, програмних документів партій, філософських концепцій тощо.

Ідеологія – система поглядів, ідей, переконань, цінностей та установок, що виражають інтереси різних соціальних груп, класів, товариств, в яких усвідомлюються і оцінюються відносини людей до дійсності і один до одного, соціальні проблеми і конфлікти, а також містяться цілі (програми) соціальної дійсності, спрямованої на закріплення або зміну існуючих суспільних відносин.

Ідеологія – система політичних, правових, етичних, художніх, релігійних, філософських поглядів; суспільна свідомість. \Кожна ідеологія прагне до широкого розповсюдження серед населення (пропаганда). Пропаганда буває усна, печатна, наглядова, агітація; в ХІХ-ХХІ ст. для цілей пропаганди стали задіювати ЗМІ, що з’явилися.

Суспільна психологія являє собою сукупність поглядів, почуттів, емоцій, настроїв, звичок, традицій, звичаїв, що виникають у людей під впливом безпосередніх умов їхньої життєдіяльності через призму їхніх повсякденних інтересів. Суспільна психологія виступає як безпосередня реакція на умови життя людини, є першим ступенем чуттєвого сприйняття всієї багатогранності суспільного буття. Вона – важлива умова становлення духовної культури людини, а ідеологія перетворюється в рушійну силу, лише проникаючи в сферу психології.

78. Основні форми суспільної свідомості. Їх взаємозв’язок і взаємовплив

Форми суспільної свідомості являють собою різні аспекти усвідомлення об’єктивної дійсності, які відбивають особливі групи людських інтересів. У теперішній час найчастіше виділяються такі фори суспільної свідомості: політична свідомість, правова свідомість, мораль, мистецтво, релігія, філософія. Співвідношення сфер та форм суспільної свідомості має самий безпосередній характер. Кожна з форм суспільної свідомості може набути і наукового і ідеологічного, і суспільно-психологічного вигляду: «Нині у філософській літературі превалює уявлення, що зміст будь-якої з конкретних форм суспільної свідомості складає єдність 3-х сфер – ідеології, науки і суспільної психології». Форми суспільної свідомості відрізняються одна від одної предметом відображення , соціальною основою свого походження, роллю у житті суспільства. Говорячи про структуру суспільної свідомості, не можна не не говорити про функції її форм. У сучасній філософській літературі виділяються пізнавальна, комунікативна, прогностична, оціночно-імперативна, інтегративно мобілізуюча, мотиваційна, регулятивна і виховна функції.