55. Поняття ефективності управління. Ефективність управління робочим часом.

Важливим завданням менеджменту є підвищення ефективності роботи підприємств, акціонерних товариств, концернів.

Ефективність у широкому значенні цього слова означає співвідношення між результатом (ефектом) та витратами.

Під ефектом розуміють результат реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва за рахунок економії всіх виробничих ресурсів.

Ефективність виробництва - об'єктивна економічна категорія, що характеризує ступінь досягнення загальних і окремих результатів від оптимального використання всіх ресурсів підприємства (матеріальних, трудових, фінансових). Важливе значення при цьому має вибір оптимальних економічних рішень, які торкалися б усіх аспектів господарської діяльності підприємства.

Ефективність від впровадження певних організаційно-технічних заходів на окремих стадіях виробничого процесу може бути у різних формах. При визначенні її слід забезпечувати порівнянність варіантів щодо поточних витрат та капітальних вкладень, враховуючи чинник часу.

Для практичного використання ефективності при плануванні і обліку вирізняють такі види:
За сферою прикладання	Загальна		Ефективність виробництва на підприємстві в цілому
	Локальна		Окремі стадії виробництва, розподілу, обміну і споживання
	Часткова		Ефективність використання в процесі виробництва певних ресурсів (предметів і засобів праці, капітальних вкладень, робочої сили тощо)
За рівнем виробництва	Народногосподарська		Визначають, виходячи з інтересів, мети і завдань народного господарства
	Госпрозрахункова		Відображає результати діяльності і витрати окремого підприємства (об'єднання)
Відповідно до об'єктів визначення	Діючого виробництва на всіх його рівнях
	Капітальних вкладень, використовуваних для будівництва, реконструкції, технічного переозброювання підприємства з метою випуску нової продукції, збільшення обсягів виробництва
	Розвитку науки і техніки
	Зовнішньоекономічних зв'язків
	Охорони навколишнього середовища
За призначенням і методами розрахунку	Абсолютна	Визначається по підприємству в цілому і характеризує загальний ефект (віддачу) від використання ресурсів та витрат
	Порівняльна	Характеризує економічні переваги одного варіанта над іншими щодо раціонального використання ресурсів та витрат

55. Витрати на управління підприємством та класифікація затрат робочого часу.

Прийняття управлінських фінансових рішень у сфері управління затратами суб’єкта господарювання передбачає чітке розмежування усієї сукупності затрат на певні групи та види, при цьому досягаються наступні цілі, зокрема:

(1) узагальнення та початкова обробка первинної фінансової інформації,

(2) визначення сукупності однорідних витрат,

(3) обґрунтування центрів витрат та їх структурування тощо. так, відповідно до класифікаційних ознак прийнято виділяти наступні види витрат суб’єктів господарювання:

- виходячи із зміни абсолютної величини витрат суб’єкта господарювання при зміні обсягів випуску продукції розрізняють умовно постійні (не залежать від зміни обсягів виробництва) та умовно – змінні (змінюються паралельно зміні обсягів виробництва) витрати;

- ідентифікуючи порядок та спосіб перенесення витрат на продукцію підприємства розрізняють прямі (витрати, безосередньо пов’язані із виготовлення продукції, надання послуг чи виконання робіт) та непрямі (витрати, що пов’язані із фінансування додаткових чи обслуговуючих процесів) витрати;

- визначаючи періодичність виникнення та часові характеристики розрізняють постійні (витрати, що регулярно виникають при здійсненні суб’єктом господарювання фінансове господарської діяльності, наприклад: заробітна плата, податки) та одноразові (витрати, що мають нерегулярний характер, наприклад: купівля ліцензій) витрати;

- відповідно до співвідношення затрат суб’єкта із потребами виробничого процесу розрізняють виробничі (витрати, обумовлені технічними, організаційними та іншими особливостями виробничого процесу) та невиробничі (витрати, що мають другорядний характер) витрати;

- для потреб контролінгу затрат у системі цільового планування прибутку суб’єкта господарювання виділяють групи витрат відповідно до центрів їх виникнення, або ж до цільового їх призначення (наприклад, витрати по окремим структурним підрозділам або витрати на виробництво окремих видів продукції).

Структурування витрат суб’єкта господарювання тісно пов’язано з порядком визнання витрат суб’єктом господарювання, що безпосередньо визначає приналежність визначеним витратам тих чи інших класифікаційних ознак. Слід звернути увагу на той факт, що дата визнання затрат визначає формування абсолютної величини валових витрат такого суб’єкта господарювання за звітний період у податковому обліку і, відповідно, оподатковуваний прибуток та податкові зобов’язання суб’єкта господарювання з податку на прибуток підприємств, так, на основі цього можна стверджувати, що відстрочення моменту визнання затрат суб’єктом господарювання призводить до фінансових втрат останнім за рахунок завищення величини поточних податкових зобов’язань, а також викривлення інформації у публічній фінансовій звітності суб’єкта господарювання (завищення абсолютної величини прибутку).