2. Друковані засоби масової інформації (преса)

Одним з найдавніших засобів поширення масової інформації є друковані ЗМІ – преса. За ст. 1 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміють періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Таким чином, основними характеристиками друкованих ЗМІ є:

• періодичність видання (щонайменше один раз на рік);

• постійна назва, що об’єднує всі випуски;

• державна реєстрація як друкованого ЗМІ.

Відповідно під діяльністю друкованих засобів масової інформації, цей Закон (ст. 6) визначає такі дії, як: збирання, створення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих ЗМІ з метою її поширення серед читачів.

При цьому продукцією друкованого ЗМІ є виготовлений видавцем тираж окремого випуску видання, підписаний редактором (головним редактором) на вихід у світ.

Законодавство визначає перелік суб’єктів діяльності друкованих ЗМІ, кожен з яких має свій правовий статус і відповідно є носієм комплексу специфічних прав і обов’язків. До основних суб’єктів діяльності друкованих ЗМІ, зокрема, належать:

• засновник (співзасновники) – особа, яка заснувала ЗМІ, або особи, які об’єдналися з метою спільного заснування видання;

• редактор (головний редактор) – керівник редакції, уповноважений на те засновником;

• редакція – установа, що здійснює підготовку та випуск у світ друкованого ЗМІ за дорученням засновника;

• журналіст – творчий працівник, який професійно збирає, отримує, створює та займається підготовкою інформації для друкованого ЗМІ та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин і його редакцією або займається такою діяльністю за її у повноваженням;

• видавець – суб’єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого ЗМІ на підставі пред’явлення засновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію й укладеного між ними договору;

• поширювач – суб’єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом поширює виданий тираж періодичного та такого, що продовжується, видання, є поширювачем продукції друкованого ЗМІ.

Виробничі, майнові та фінансові відносини засновника (співзасновників), редакції, видавця, поширювача друкованого ЗМІ будуються на основі чинного законодавства та договору.

Слід зазначити, що деякі суб’єкти діяльності друкованих ЗМІ можуть одночасно поєднувати в одній особі функції кількох інших суб’єктів. Так, засновник або співзасновники друкованого ЗМІ може поєднувати в одній особі редакцію, видавця, поширювача. А редакція друкованого ЗМІ має право виступати засновником або співзасновником, видавцем, поширювачем.

Однією з особливостей створення друкованих ЗМІ є достатньо широкий, порівняно з іншими видами ЗМІ, перелік осіб, які мають право виступати як засновники. Так, право на заснування друкованого ЗМІ можуть мати:

• громадяни України, громадяни інших держав і особи без громадянства, не обмежені в цивільній правоздатності та цивільній дієздатності;

• юридичні особи України й інших держав;

• трудові колективи підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).

Юридичні особи можуть виступати як засновники друкованих ЗМІ навіть у випадках, коли цей вид діяльності не передбачений їхніми статутами.

Законодавством установлено гарантії від монополізації друкованих ЗМІ, які реалізують встановленням обмежень щодо засновників загальнодержавних і регіональних громадсько-політичних ЗМІ. Фізична або юридична особа не може бути засновником або співзасновником чи контролювати більше 5% таких видань.

У вітчизняному законодавстві можна виділити кілька основ класифікації друкованих ЗМІ, які зумовлюють особливості державної реєстрації та застосування до них деяких регуляторних актів щодо оподаткування та державної підтримки. До таких основ класифікації, зокрема, належать: галузь поширення, вид видання, статус видання, програмні цілі або тематична спрямованість, категорія читачів, цільове призначення.

За галуззю поширення розрізняють друковані ЗМІ: зарубіжні (більше однієї країни), загальнодержавні, регіональні (дві та більше областей), місцеві.

За видом видання можна назвати такі друковані ЗМІ, як: газета, журнал, збірник, бюлетень, альманах, календар, дайджест тощо.

За статусом видання можуть бути вітчизняні (засновник або всі співзасновники є фізичними або юридичними особами-резидентами), спільні (хоча б один із співзасновників є іноземною фізичною або юридичною особою).

Відповідно до категорії читачів визначають ті верстви населення, на які розраховане видання: усе населення, дорослі, молодь, діти, чоловіки, жінки, інваліди, студенти, працівники певної галузі, науковці, педагоги тощо.

Програмні цілі (або тематична спрямованість видання) характеризують завдання, які ставить перед собою засновник друкованого ЗМІ.

Нарешті, важливою характеристикою є вид видання за цільовим призначенням, загальнополітичне, з питань економіки та бізнесу, виробничо-практичне, наукове, науково-виробниче, науково-популярне, навчальне, довідкове, літературно-художнє, з питань мистецтва, спортивне, юридичне, для дозвілля, медичне, релігійне, урологічне, екологічне, туристичне, інформаційне, для дітей тощо. Окремо слід виділити такі віди видань, як рекламне (понад 40% обсягу одного номера – реклама) й еротичне, оскільки на дані види видань не поширюються встановлені законодавством пільги, а з останніх стягується більший порівняно з іншими реєстраційний збір.

Друкований ЗМІ може бути виданий після його державної реєстрації. Порядок державної реєстрації визначається Законом «Про друковані засоби масової інформації» та Положенням про державну реєстрацію друкованих ЗМІ в Україні».

Зокрема, здійснюється реєстрація друкованих ЗМІ:

• загальнодержавної, регіональної та зарубіжної галузі поширення – Міністерством юстиції;

• місцевої галузі поширення – Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

У заяві про державну реєстрацію друкованого ЗМІ мають бути зазначені:

1) засновник (співзасновники) видання;

2) вид видання;

3) назва видання;

4) мова видання;

5) галузь поширення (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів;

6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість;

7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання;

8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити;

9) місцезнаходження редакції.

Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзасновників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність і цивільна дієздатність (паспорт, статут, договір між співзасновниками, договір з правонаступником, довіреність тощо).

Заява про реєстрацію друкованого ЗМІ розглядається у місячний строк з дня її отримання реєструючим органом, який за результатами розгляду заяви приймає одне з таких рішень:

• про державну реєстрацію;

• про відмову в державній реєстрації;

• про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію;

• про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ (на підставі письмового повідомлення засновника (співзасновників), погодженого з редакцією, або рішення суду про припинення випуску друкованого ЗМІ).

За державну реєстрацію друкованих ЗМІ сплачується збір у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Після оформлення реєструвальним органом рішення про державну реєстрацію та сплати збору за державну реєстрацію зареєстрованому друкованому ЗМІ присвоюють відповідний номер і серію, а заявникові видають свідоцтво встановленого зразка. Після державної реєстрації друкованого ЗМІ його редакція набуває статусу юридичної особи. Законодавство встановлює також певні вимоги до продукції друкованих ЗМІ, які стосуються вихідних даних і контрольних примірників видання.

За ст. 32 Закону «Про друковані засоби масової інформації», у кожному випуску друкованого засобу масової інформації мають бути вихідні дані:

1) назва видання;

2) засновник (співзасновники);

3) прізвище та ініціали редактора (головного редактора);

4) порядковий номер випуску і дата його виходу в світ;

5) індекс видання, поширюваного за передплатою;

6) тираж;

7) ціна або помітка «Безкоштовно»;

8) адреси редакції, видавця, друкарні;

9) серія, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію;

10) видавець (співвидавці).

Законодавством забороняється поширення продукції друкованого ЗМІ без вихідних даних. Ст. 33 цього Закону вимагає від редакції обов’язково безкоштовно надсилати засновникові (співзасновникам) і реєструючому органу контрольні примірники періодичних і таких, що продовжуються, видань відразу після надрукування.