11. Принцип нотаріальної таємниці.

Зміни, які були внесені до Закону України "Про нотаріат", внесли суттєві корективи, зокрема, у питання врегулювання нотаріальної таємниці. Першочерговою зміною, яку слід підкреслити, стало надання законодавцем визначення поняття нотаріальної таємниці. Раніше таке законодавче визначення було відсутнє.

Так, відповідно до ст. 8 Закону України "Про нотаріат", нотаріальна таємниця - це сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальних дій або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права й обов'язки тощо.

З аналізу цього визначення випливає, що зміст нотаріальної таємниці складають різні відомості, отримані від заінтересованої особи під час вчинення нотаріальних дій або звернення її до нотаріуса.

Нотаріальну таємницю потрібно розглядати з двох боків. З одного боку, це таємниця особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії (мотив звернення та сам факт звернення до нотаріуса; надані для дослідження документи; досягнутий після звернення до нотаріуса результат; відомості про особисте життя особи тощо), з іншого - таємниця нотаріуса як фахівця (відомості про надані поради, консультації тощо). Важливими е обидві характеристики поняття таємниці вчинення нотаріальних дій, і обидві мають бути законодавчо закріплені.

Автор свідомо акцентує увагу на потребі комплексного закріплення поняття нотаріальної таємниці у Законі України "Про нотаріат". Ця потреба викликана такими факторами: 1) встановленням кола осіб, які мають доступ до відомостей, що складають нотаріальну таємницю; 2) закріпленням процедури (порядку) розкриття відомостей, що складають предмет нотаріальної таємниці; 3) встановленням строку для розкриття таких відомостей; 4) закріпленням відповідальності за порушення нотаріальної таємниці; 5) іншими заходами (наприклад, п. 2 ч. 1 ст. 51 Цивільного процесуального кодексу України)38. Серед осіб, які мають доступ до відомостей, що складають нотаріальну таємницю, є нотаріуси, інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, інші особи, яким про вчинення нотаріальних дій стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків. До осіб" яким стало відомо про вчинення нотаріальної дії у зв'язку із виконанням службових обов'язків, слід віднести перекладачів, експертів, помічників та стажистів нотаріуса тощо. Також до них належать особи, які здійснюють контроль за діяльністю нотаріусів.

Крім того, необхідно згадати адвокатів, представників осіб, на яких також покладається обов'язок дотримання таємниці вчинення нотаріальних дій.

Обов'язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також на свідків, осіб, що підписуються за особу, яка через фізичні вади не може зробити це самостійно.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та документи, що зберігаються у нотаріуса, видаються тільки фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою довідки видаються її спадкоємцям. Якщо особа визнана безвісно відсутньою, право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлено опіку, має опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутньої особи або особи, місцеперебування якої не відоме.

Але за законом передбачені деякі винятки з цього правила. Так, на письмову вимогу суду, арбітражного суду, прокуратури, органів дізнання та досудового слідства довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються у зв'язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться у їх провадженні. З приводу оголошення змісту вчинених нотаріальних дій при розгляді справ у судах в можливість ставити питання перед суддею про необхідність розгляду справи у закритому судовому засіданні. На думку авторів, до суб'єктів, які мають право на отримання довідок про склад спадкового майна після смерті боржника у разі відкриття спадкової справи, мають бути віднесені державні виконавці. Ця пропозиція обумовлена тим, що, згідно ст. 1282 ЦК спадкоємці боржника повинні відповідати за боргами спадкодавця у межах прийнятої спадщини