Держава як суб’єкт фондового ринку.
Держава --один з головних суб’єктів фондового ринку. Державний сектор економіки вилучає заощадження на фондовому ринку і таким чином створений державний борг впливає на розвиток фондового ринку. Емітентом цінних паперів є держава в особі центрального або місцевого органу влади (управління) або юридична особа (підприємство, установа, організація, компанія), що випускає (емітує) цінні папери і несе зобов'язання по них перед власниками цінних паперів. Відповідно до чинного законодавства в Україні емітентами можуть бути державні органи, органи місцевої адміністрації, підприємства й інші юридичні особи (включаючи спільні та іноземні підприємства), зареєстровані на території України. Неодмінною умовою допуску емітента на фондовий ринок є державна реєстрація його правового статусу.
Ринку заявок і котировок, технології торгів на даних ринках. РИНОК ЗАЯВОК – спосіб організації торгівлі на ринку цінних паперів, за яким учасник торгів може виставляти необмежену кількість заявок, відповідно до цих правил, а укладання угод здійснюється ПФТС на підставі заявок автоматично, залежно від умов заявок. Ринок котирувань працює по принципу конкуруючих твердих котирувань. Уч.торгів виставляють котирування на купівлю або продажу визначеної кількості цінних паперів на прийнятних для них умовах. Щоб угода відбулась, то інший торгівець повинен на них бути згідний.
*Ринок облігацій, репо-угод, приватизаційні аукціони.- Ринок Репо-угод — операція, яка складається з двох частин і при якій укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку про продаж (купівлю) цінних паперів на певний строк із зобов'язанням зворотного продажу (купівлі) у визначений термін або, на вимогу однієї зі сторін, за зазделегідь обумовленою ціною. Приватизаційний аукціон. Аукціон — особлива форма продажу товарів, при якій продавець для отримання найвищої ціни за товар використовує пряму конкуренцію багатьох покупців під час публічного торгу в заздалегідь установлений час і визначеному місці.
Емітенти цп - емісія цп. Емісія цп-це встановлення в законод.порядку послідовності дій з випуску і розміщення цп. На частку емісійних цп припадає осн. обсяг операцій, що здійснюються на ринку цп;. Основний мотив, яким керується емітент, випускаючи цінні папери - це залучення грошових ресурсів. Емітент випускає в обіг емісійні цп: акції, боргові зобов'язання держави,депозитні і ощадні сер тиф.,векселі,опціони-тобто це організації, зацікавлені в короткостр. чи довгостр. фінансуванні своїх поточних і кап. витрат, які можуть довести, що їм як позичальникам можна довіряти. Особа яка емітує назив .-емітентом. Емітентом цп є держава в особі центр. бо місцевого органу влади або юр. особа (п-во), що випускає (емітує) цп і несе зобов'язання по них перед власниками цп. Відповідно до чин.законод. в Україні емітентами можуть бути державні органи, органи місцевої адміністрації, п-ва й інші юр.особи), зареєстровані на території України.
Ретроспективний аналіз та перспективи розвитку і функціонування фондового ринку в Україні. Українська фондова біржа створена у 1991 році у відповідності до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу". Зареєстрована постановою Кабінету Міністрів України 29 жовтня 1991 року. Практичну діяльність розпочала з січня 1992 року. У червні 1997 року одержала у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку Свідоцтво про реєстрацію, а у червні 1998 року - Свідоцтво про реєстрацію Української фондової біржі як саморегулюючої організації ринку цінних паперів. Українська фондова біржа сьогодні - це торги в системі електронного обігу цінних паперів, аукціонний продаж за грошові кошти державних пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених в процесі приватизації. Це і розвиток вторинного ринку на торгах "з голосу", на яких представлений увесь спектр основних видів цінних паперів: акції приватизованих підприємств, акціонерних товариств, венчурних компаній, державні цінні папери, ощадні, депозитні та інвестиційні сертифікати, векселі. Впроваджується торгівля опціонами та ф'ючерсами. Подальші перспективи розвитку українського фондового ринку багато в чому залежатимуть від ситуації на світових фондових ринках
Ринок похідних фінансових інструментів.-Похідні фін.інструм.(деривативи)-це інструменти, механізм випуску і обігу яких пов'язаний з купівлею, продажем певних фін.активів в майбутньому. Осн.метою викор.деревативів є:страхув. цінових ризиків, спекуляція. Базовим активом деривативів може бути: товар, валюта, цп, фін.показники(індекси, %ставки).До деривативів відносять: ф’ючерси, форварди, своп, опціон та ін.. інструменти фін.інженерії.
Методологічні основи макроек.аналізу фр..- для методу макроек.досліджень характерні не тільки загальні, але й специфічні засоби. Специфічними, природно, є і цілі макроекономічного аналізуЦілі макроекономічного аналізу:• Побудова формалізованих моделей типової поведінки на основі аналізу прийняття рішень “агрегованими” ек. суб'єктами.• Виявлення загальних закономірностей ек. розвитку на основі аналізу існуючих змін і тенденцій.• Аналіз механізму взаємодії ек. суб'єктів і виявлення х-ру наслідків прийнятих ними рішень для ек. кон'юнктури. Макроекономічний аналіз оцінює народногосподарський комплекс загалом. Він вивчає сукупні економічні величини (національний продукт і нац.. прибуток, сукупне споживання, сукупне інвест.).
Архітектура схеми функціонування фондової біржі.-
Процедура лістингу на вітчизняних фондових біржах. Лістинг-це процедура визначення якісних х-р-к, базових видів цп, з метою відбору тих, які можна допускати до котировок під час біржових торгів. До процедури лістингу допуск.такі види цп:-пайові акції, корпоративні облігації, державні обліг.,інститути спільного інвестування. Проведення лістингу передбачає: всебічну перевірку емітента на предмет дотримання вимог, які встановлюються фондовою біржою.В першу чергу ці вимоги стосуються як фін.діяльн. емітента , так і його ділової репутації. Процедура лістингу з боку держави не є обов’язковою. Емітент який проходить процедуру лістингу отримує переваги:*високий рівень ліквідності цп,підвищення вартості цп і власного іміджу завдяки рекламі,більша довіра до емітентів з боку банків, зменшеня под..тиску.
Державне регулювання фондового ринку.- метою реалізації єдиної держ.пол. у сфері випуску та обігу цп, створ.мов для еф.мобілізації та розміщення суб'єктами господарювання фін.рес.з урахуванням інтересів суспільства та захисту прав уч.фр здійснюється держ.регул.ринку цп.Осн.нпа, що визначають правила держ.регул. ринку цп, є ГКУ. Держ.регул. ринку цп — здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цп та їх похідними та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері. Одним з основних елементів держ.регул. на ринку цп є контроль за діял. його уч., який здійснюється з метою виявлення порушень законодавства та їх попередження. Держ. регул. ринку цп здійснює Держ.комісія з цп та фр.
Цп та їх особливості як товару - класифікація цп.- ЦП – це інструмент залучення коштів, об'єкт вкладання фін.рес.. Обіг цп - сфера таких видів діяльності, як брокерська, депозитарна, реєстраторська, трастова, клірингова і консультаційна. Класифікація цп за ознаками:*1) за емітентами (державні, приватні та змішані);*2) за ступенем захисту (висококласні та низькокласні); *3)за обсягом наданих прав (з правом власності, з правом управління та з правом кредитування);*4) за територією обігу (муніципальні, державні, іноземні);*5)за формою отримання доходу (з постійним доходом та з точковим доходом);6) за можливістю обміну (конвертовані та неконвертовані)
Котирування та допуск до торгів цп україн. емітентів на зарубіжних фондових торгових майданчиках.Котирування цп.- це механізм виявлення їх ринкової ціни, та їх фіксація протягом певного періоду як правило біржового дня.
Інвестиційні характеристики цп. Ринок цінних паперів — особливий сегмент фондового ринку, де складаються відносини з приводу купівлі-продажу спеціальних документів (цінних паперів), що мають власну вартість і перебувають у вільному обігу на ринку.
Ринок цінних паперів складається з таких ринків: інструментів позики; інструментів власності; похідних фінансових інструментів.
До ринку інструментів позики належать облігації, державні казначейські зобов'язання, векселі. Ринок цінних паперів тісно пов'язаний з ринком позикових капіталів, оскільки на цьому ринку перебувають в обігу цінні папери, що є сферою відносин позикового капіталу.
До ринку інструментів власності (нерухомості) належать акції, що за певних умов розглядаються як комерційні цінні папери.
До ринку похідних фінансових інструментів належать ф'ючерси, опціони. Ринок цінних паперів тісно пов'язаний з ринками позикових капіталів і валют.
Оскільки інвестування означає вкладення коштів (цінностей) у фінансові інструменти (цінні папери), кожна зі сторін інвестиційного процесу вирішує специфічні завдання:
• емітенти-компанії — позичальники коштів на фондовому ринку — мають запропонувати такі цінні папери, які за інших однакових умов матимуть більший попит і забезпечать ефективність інвестиційної стратегії (задовольнять потреби в інвестиційних ресурсах найвигіднішим і найменш ризикованим способом);
• інвестори — вибирають тип цінних паперів, який відповідає стратегії зберігання коштів чи одержання прибутку з урахуванням ризикованості відповідних операцій на фондовому ринку, після чого вибирається конкретний об'єкт вкладення капіталу, тобто цінні папери певної фірми.
Брокерське і депозитарне обслуговування учасників торгів.- Брокерська діяльність - укладення торгівцем цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цп від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок ін..ос.. Торгівцю дозволяється провадити брокерську діяльність, якщо він має сплачений грошима статутний капітал у розмірі не менше як 300 тис.грн.. Депозитарна діяльність - надання послуг щодо зберігання цп незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цп-х, обслуговування операцій на цих рахунках та угод з цп. Депоз.діял. провадиться уч. фонд.рин. відповідно до законод. про депозит.сист.Укр..
Акції як інструмент торгів на фондових біржах.- . Акція – цпапір без установленого строку обігу, що засвідчує майнову участь її власника у капіталі АТ. Власники акції стають пайовиками АТ, його співвласниками, тому вони не можуть вимагати від товариства повернення вкладених коштів. Проте вони можуть продати акції, але у цьому випадку втрачають право співвласника. Власники акцій, як співвласники товариства, мають право на одержання частини прибутку товариства пропорційно своїй участі, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Дохід, що одержує акціонер на акції, називається дивідендом. Розмір дивіденду залежить від маси прибутку, співвідношення між його нагромаджуваною та споживчою частинами, інвестиційної політики акціонерного товариства, виду і к-ті акцій та ін. ф-рів.
Фінансові посередники та їх роль на фондовому ринку.-Діяльність фінансових посередників на практиці пов'язана зі створенням нових фінансових інструментів. Фінансові інститути, які виконують посередницькі функції, мають можливість одержати прибуток за рахунок економії, що обумовлена зростанням масштабу операцій, здійснюючи аналіз кредитоспроможності потенційних кредиторів. Роль фінансових посередників досить важлива і вигідна як для заощаджувачів, так і для позичальників, оскільки відповідає потребам щодо взаємного пошуку, зменшує ризик неповернення позики, що впливає на зростання % доходу заощаджувача.