2. Сучасний стан розвитку особистого страхування в Україні
Особисте страхування – досить великий вид страхування, який поєднує ризикову та заощаджувальну функції страхування. Конкретними страховими подіями за цим видом страхування є дожиття до закінчення терміну страхування чи втрата здоров’я в результаті реалізації певних ризиків. Сформований страховий фонд є важливим джерелом інвестицій в економіку держави. В сучасних умовах в Україні, на жаль, питома вага платежів по особистому страхуванню в загальному обсязі страхових платежів щорічно зменшується. Реально страхуванням життя займається лише 6 страхових компаній, або приблизно 2 % всіх страхових компаній, яких більш ніж 300. На ринку страхових послуг України страхування життя займає всього 0,66 %, в той час як в розвинених країнах – 30-40 %.
В Україні станом на 1 січня 1995 року до Державного реєстру було внесено трохи більше 650 організацій. Із них на здійснення особистого страхування отримали ліцензії: 581 — на страхування життя; 597 — на страхування від нещасних випадків; 424 — на медичне страхування.
Наведені дані свідчать, що для страховиків, які займалися особистим страхуванням, у першій половині 90-х років XX ст. найпривабливішим було страхування життя, а найменш привабливим — медичне страхування. У цей період на ринку особистого страхування України зростає питома вага ризикових короткострокових видів страхування, що передбачають відповідальність за наслідки нещасних випадків. Зростання частки короткострокових договорів має більше негативних наслідків, ніж позитивних. За роки ринкових перетворень змінилися економічні функції держави у сфері особистого страхування та страхування в цілому та відбулася трансформація державної страхової монополії у страховий ринок. Страхування життя передбачає відповідальність страхової компанії в разі смерті страхувальника (застрахованого) під час дії договору страхування або дожиття до певного обумовленого в договорі строку. Страхування життя є одним з інструментів захисту спадщини страхувальника, оскільки дає змогу передбачити наслідки своєї смерті для близьких і визначити частку їх спадщини, що призначається кожному з них.
Досить вагома частка на ринку страхування життя належить нелегальним іноземним страховим компаніям. За даними Програми розвитку страхового ринку України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2001 р. 98, наша держава щорічно втрачає 80-100 млн. дол., що приблизно дорівнює обсягу іноземних кредитів, які надаються Україні. За перші три квартали 2011 року кількість страховиків, що займались страхуванням життя становила 70 компаній і зменшилась на 5 страховиків, у порівнянні з тим же періодом 2010 року. Станом на ІІІ квартал 2012 року в Україні налічується 443 страхові компанії, 63 з них займаються страхуванням життя.
Причини, що зумовили гальмування розвитку страхування життя в Україні:
• втрата довіри не тільки до держстраху, а і до комерційних страхових організацій, котрі виявилися нездатними виконати взяті на себе зобов'язання;
• низький рівень доходів населення змушує людей турбуватися сьогодні про виживання, а не про своє майбутнє;
• наявний рівень інфляції ускладнює можливості страховика, що займається страхуванням життя, компенсувати знецінення заощаджувальних внесків страхувальників;
• недосконале законодавство.
Метою та шляхами розвитку особистого страхування є підвищення рівня страхового захисту майнових інтересів, що пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю фізичних осіб, формування ефективних механізмів залучення інвестиційних ресурсів, застосування сучасної ринкової інфраструктури та фінансових інструментів.
Позитивними тенденціями розвитку особистого страхування в Україні є:
• захист інтересів населення;
• захист життя і здоров’я населення;
• пожвавлення конкуренції між страховими компаніями, які здійснюють особисте страхування;
• збільшення рівня страхових виплат;
• стимулювання розвитку економіки;
• пожвавлення конкуренції між страховими компаніями, які здійснюють особисте страхування.