22

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра державного управління та місцевого самоврядування

Реферат із дисципліни «Психологія»

на тему:

Романтичні стосунки в юнацькому віці

труднощі та шляхи їх подолання

Виконав:

Студент групи ДМ-10-2

Р.В. Кавінський

Перевірив:

доцент кафедри ДУМС

В.І. Малімон

Дата подання на кафедру ДУМС

22.04.2013

м. Івано-Франківськ

2013

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ РОМАНТИЧНИХ ВІДНОСИН……………………………………………………………………..…5

1.1. Поняття романтичних взаємин у сучасної психології………………....5

1.2. Зміни системи взаємин у юнацькому віці……………………………….10

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ СТОСУНКІВ…………………………………..16

2.1. Чинники, що впливають формування взаємин у юнацькому віці…..16

ВИСНОВОК………………………………………………………………………20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………21

ВСТУП

Актуальність теми дослідження:

Нині не вдається добиватися порозуміння, що міжособистісне спілкування - незмінна умова буття людей, що нього неможливе повноцінне формування в людини жодної психічної функції чи психічного процесу, жодного блоку психічних властивостей, особистості цілому.

Спілкування - це взаємодія людей якому завжди розгортається взаєморозуміння між ними, встановлюються взаємовідносини, має місце що у спілкуванні людей.

Міжособистне спілкування виявляється процесом, який за умови, якщо ми хочемо збагнути його суть, слід розглядати як система "людина - людина" в усій багатоаспектності та динаміці функціонування. Це повною мірою має відношення до осіб різного віку.

Потреба спілкуванні з однолітками виникає в дитини вже у 4-5 років і із віком неухильно посилюється. До 13-14 років відбувається переорієнтування підлітка зі дорослих (батьків, учителів і взагалі старших) на ровесників, більш-менш рівних собі за станом. Ця переорієнтування може статися повільно й поступово чи стрибкоподібно і швидко, але таке переорієнтування відбувається обов'язково (дослідження І. Кіна, Г.С. Абрамовою, Н.А.Амрекулова, Л.Д. Столяренка, Є.І.Рогова, Дж. Морено та інших.) [4; 6,с.225].

Юнацький вік - це час досягнень, стрімкого нагромадження знань, умінь, становлення моральності, набуття новомих соціальних позицій.

Але водночас, це теж вік втрат дитячого світовідчуття, вік безтурботного й у якійсь мірі, безвідповідального життя, час болісних, тривожних сумнівів щодо себе, й своїх можливостях, пошуки правди у собі та інших. Пошуки і запровадження власного "Я" у суспільстві, взаємовідносин з однолітками.

Усі вище зазначені особливості і проблеми вимагають свого вивчення, і правдивого розуміння, особливо у сучасному нестабільному світі.

Мета реферату: показати розвиток романтичних стосунків у людей юнацького віку.

Об'єктом реферату виступає психологічний стан особи.

Предмет дослідження - міжособистісні стосунки юнаків та дівчат віком від 16-17 до 21-25.

Завданнями роботи є:

1. Пояснити романтичні стосунки з погляду психології.

2. Показати зміни в поведінці особи за наявності стосунків

3. Виявити що вплавиє на зміну поведінки.

Розділ 1. Теоретичні аспекти вивчення романтичних відносин

1.1 Поняття романтичних взаємин у сучасної психології

Часом не тільки в різних психологічних шкіл, і навіть в окремих дослідників погляди на поняття романтичного кохання як психологічного явища дужерознятся.

Зігмунд Фройд вважав, що любов – це інстинкт, а вся людське життя визначається двома інстинктами – кохання та смерті (Эросом і Танатосом). Ерос – наймогутніша сила людської психіки. Він розвивав свою культуру, свої соціальні інститути, статева енергія, котра дісталася йому у спадок від тварини стану, не змінилася і любов, у основі залишилася той самий первісної. (34, 67) З іншого боку, любов за Фрейдом хоч не є патологією, але це невротичне особистість. Так, залежність клієнтів психотерапевтів від своїх партнерів показує, що "неадекватні особистості більш залежать від любові, щоб вижити психологічно".

Відомий філософ Еріх Фром стверджує у своїй книжці "Мистецтво любити": "Любов - це єдиний розумний у відповідь проблему існування". Еріх Фромм у своїх працях говорить про любові як і справу найвищої цінності. Він - пише, що любов – це мистецтво, яка від людини самовдосконалення, самовідданості, готовності до вчинку і самопожертви. Незрелая любов каже: "Я люблю тебе, тому що в потребую тобі." Зріла любов каже: "Я потребую тобі, тому що люблю тебе." (34, 98)

Деякі автори, зокрема До Изард, розглядають любов як емоцію. Проте, До Изард підкреслює, що любов істотно відрізняється від базових емоцій, як-от радість, сум, гнів, страх. У певному сенсі, любов може бути оцінена як сума емоцій, драйвових і когнітивних процесів. Вочевидь, що любов складається з цих емоцій — збудження і задоволення — радість, але зрозуміло також, що представлені негативні емоції: сум, викликана розлукою з людиною, гнів, злість тощо. (12, 176)

На думку В.І.Мустейна, в поняття "любов" входять безліч характеристик, як-от альтруїзм, інтимність, захоплення, повагу, участь, довіру, згоду, гордість. Кожну характеристику можна, ще, класифікувати способі вираження:

• почуття;

• установка;

• поведінка;

• здоровий глузд.

Проте, жодна їх перестав бути провідним критерієм визначення "любові". Наприклад, партнери можуть дійти висновку, що вони "люблять", "посилаючись на можливість почуття, стосунки або поведінка, але оцінка їхньої стану залишається, проте, усвідомленим рішенням" (а воля "забиває" безпосередність висловлювання, притаманну любові). Питання залишається питанням відкритим. На думку В. І. Мустейна, проведені дослідження говорять про трьох стадіях "любові":

1. палке кохання;

2. романтична;

3. подружня любов.

Палка любов включається сильне порушення базується на сексі, хоча сексуальних стосунків може й і не через внутрішніх та зовнішніх бар'єрів. Романтичну любов за силою важко від жагучої, проте вона сконцентрована на ідеалізації партнера, а не на сексуальності. Подружнє кохання буває або після одруження, або якщо партнери перебувають у тривалої зв'язку до шлюбу; виходить з хорошою поінформованості. Результат кожної стадії та його послідовність не вивчені. Один із схем наступна: палке кохання (фізична атракція), швидко наступна за ідеалізацією (романтичне кохання), потім переходячи у тривалу подружнє кохання. Утім, деякі починають із дружби, потім ідуть романтична і палке кохання. (14,46)

На думкуР. Дж. Стернберга, "любов то, можливо зрозуміла за наявності трьох компонентів, які спільно можуть бути розглянуті як вершини рівнобедреного трикутника". Три вершини – це:

Інтимний компонент (наявність близьких взаємовідносин): бажання підвищити добробут кохану людину, щастя з "любим, глибоку пошану до улюбленого людині, порозуміння, здобуття влади та надання духовної підтримки, сексуальні стосунки, значимість улюбленого у житті;

Компонент пристрасті – романтичні відносини, сексуальний потяг, статевий контакт; як додаткові потреби – відчуття власної гідності, перевага над іншими, підпорядкування іншим, самореалізація;

Компонент рішення/забов’язання включає два аспекти – рішення людини, любить він чи ні (період взаємовідносин); зобов'язання людини підтримувати це кохання (тривалі відносини).

Коли проаналізувати всіх можливих комбінації перелічених вище компонентів, вийде 8 підгруп їхнім виокремленням класифікацію любові по Р. Дж. Стернбергу:

Симпатія (лише інтимність); одне із партнерів має сенс тільки один інтимний компонент за відсутності пристрасть рішення/забов’язання;

Безрозсудна любов (лише пристрасть); любов – "мана"; об'єкт любові, зазвичай, ідеалізується.

Порожня любов (лише компонент рішення/забов’язання); основою взаємовідносин зводяться рішення любити дітей і зобов'язання перед улюбленим людиною, за відсутності пристрасть і інтимності; можлива під час останніх стадіях в тривалих взаємовідносин народу і в суспільствах, де шлюби упорядковані традицією;

Романтична любов (інтимність і пристрасть); коханці пов'язані фізичним і сексуальним потягом, але зобов'язання друг перед іншому відсутні (партнери покладаються у разі); шлюб малоймовірний;

Кохання у шлюбі (інтимність і рішення / зобов'язання); тривала дружба (окремі подружжя шукають захоплення);

Безглузда любов (пристрасть і реструктуризувати зобов'язання); "вкрай сприйнятлива до руйнації", пристрасть вгасає, а зобов'язання носять неглибокий характер;

Укладена любов (інтимність, пристрасть й інвестиційні зобов'язання); "досягнення досконалої любові то, можливо важким, але утримання її ще важче";

Нелюбов (відсутність всіх компонентів); ділові взаємини.

Трикутна теорія любові пояснює причини відсутності рівноваги у коханні. Графічно акцентований компонент можна зобразити гострим кутом. Розбіжність трикутників партнерів веде до розриву відносин. (9, 245)

Р.Мей вказує, що у Заході традиційно виделають 4 типу любові:

• Секс, прагнення, лібідо;

• Ерос, любов як прагнення відтворення чи творчості – вищим, на думку античних греків, формам буття й відносин для людей;

• Філія, чи дружба, братерська любов;

• Агапе, турбота проблемами іншу людину, прототипом якої є Божа любов до людини.(3, 102)

Відчуття справжньої любові в кожного людини сумішшю (у різних пропорціях) всіх чотирьох типів любові. На думку автора, ерос рятує секс від саморуйнування. Але ерос неспроможна існувати без приязні філії, братерської любові і дружби. Напруга постійного притягування й постійної пристрасті була б нестерпною, коли вона будь-коли переривалося. Приязнь – це розслаблення у присутності коханої людинини, засноване на визнані; цей стан, коли подобається бути, у іншого, подобається ритм його ходи, голос, вся істота іншого. Це вселяє еросу широту, дає йому час у розвиток, час глибше пустити свого коріння. Приязнь не жадає від людини якихось певних дій задля коханого, крім визнання значимого іншого, перебування поруч із і переживання спільної радості. Це дружба на самому її найпростішому і безпосередньому прояві. Філія, своєю чергою, передбачає агапе. Мей Р. Визначає агапе як гарну оцінку іншого, як піклування про добробуті іншого зволікається без жодної вигоди собі, як безкорисливу любов, таку любов Бога до людини. Проте агапе завжди містить у собі ризик покровительських відносин. (10,67)

Пояснюючи природу жагучої любові, Хатфілд зазначає, що один стан порушення може виражатися різними емоціями залежно від цього, чим викликане це порушення. Фізіологічно прояви різних емоцій часто дуже схожі. Отже, ви можете переживати порушення з радості, коли ви відчуваєте ейфорію, і червоніти від гніву, навіть якщо ваше оточення вороже вам, як і романтичне кохання, якщо романтичне. З цього погляду, палке кохання - це фізіологічне порушення, викликане людиною, котрого ми вважаємо привабливою.(10,73)

І тому якщо пристрасть насправді є стан крайнього порушення, якого прикріплюється ярлик "любов", все, що сприяє підвищенню цього порушення, сприятиме посиленню любові. У кількох експериментах університетські студенти, сексуально порушені читанням і переглядом еротичних матеріалів, виявляли підвищений інтерес до своїх партнерок (приміром, давали вищі бали своєї давньої подруги по "шкалою любові" Рубіна. Прибічники двухфакторной теорії емоцій стверджують, іноді збуджений чоловік, реагуючи на жінку, помилково вважає її джерелом своговозбуждения.(10,74)

Деякі вчені пробували математичного моделювання любові – вираз її через формулу. Найбільш розробленої й застосовуваної практично вважатимуться формулу Є. І. Сушка, консультанта у сфері міжособистісних відносин, яка написала книжку "Формула любові: теорія й методика застосування".

Він представив модель кохання тривалістю у вигляді наступній математичної формули:

L = K (V +P)

Де змінні:

L – любов V – потяг P – задоволення потреб

K – поправочний коефіцієнт

Формула в розгорнутому вигляді.

L =K1K2К3K4K5 (V1+V2+V3 +V4+V5+V6 +V7 +V8+P1+P2+P3+P4 +P5+P6)

Де змінні:

V1 – привабливе обличчя

V2 – привабливе тіло

V3 – привабливий голос

V4 – привабливий запах

V5 – привабливі руху

V6 – привабливий зовнішній вигляд

V7 – привабливий темперамент

V8 – привабливі риси характеру

P1 – потреба у сексуальному спілкуванні

P2 – потреба у емоційному спілкуванні

P3 – потреба у інтелектуальному спілкуванні

P4 – потреба у народженні й фізичному вихованні дітей

P5 – потреба у спільному рішенні матеріальних проблем

P6 – потреба у спільному рішенні побутових проблем

Коефіцієнти:

K1 – уяву, мрії

K2 – психологічний вплив

K3 – фізичне стан організму

K4 – емоційний стан організму

K5 – час спілкування (31,2)