- •Семінарсько-практичне заняття 12 «Визначення вартісних показників обсягу виробництва та реалізації продукції»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Номенклатура випуску продукції підприємств галузі
- •Техніко-економічні показники для обчислення вартісних показників обсягу виготовлюваної продукції
- •Практична робота: Розрахунок потреби підприємства в матеріалах, виробничих запасах
- •Методичні вказівки для розв’язання завдань практичної роботи
- •Приклади розв'язку типових задач
- •Розв’язок
- •Розв'язок:
- •Задачі для самостійного розв'язку
Практична робота: Розрахунок потреби підприємства в матеріалах, виробничих запасах
Мета: Оволодіти навиками розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах та обчислення розмірів їх запасів.
Методичні вказівки для розв’язання завдань практичної роботи
У своїй діяльності підприємство використовує різні матеріальні ресурси, сировину, матеріали, паливо, енергію, комплектуючі вироби. З цією метою на підприємствах існує служба МТЗ, яка включає визначення потреби в матеріальних ресурсах, їх знаходження і купівля, доставка і зберігання, видача окремим споживачам на підприємстві.
При виборі постачальників слід враховувати фактори:
відповідність виробничої потужності постачальників потребі підприємств споживачів;
кількість і ціна матеріалів;
імідж постачальника, його територіальна віддаленість;
оперативність поставок;
швидкі реакції на потреби покупця;
умови розрахунків; можливості надання кредиту.
Матеріальні ресурси постачаються на матеріальний склад підприємства і далі подаються в цехи. Для кожного цеху служба МТЗ встановлює ліміт витрат матеріалів на підставі норм витрат і планового обсягу випущеної продукції. В межах ліміту матеріали видаються зі складу цехам в залежності від типу виробництва застосовуються різні системи лімітування і забезпечення цехів матеріалами. В умовах одиничного і дрібносерійного виробництва поширена децентралізовтіа система постачання матеріалів в цехи, при якій склад видає матеріали на основі разових вимог цехів, які самостійно отримують матеріали і їх транспортують.
В умовах великосерійного і масового виробництва, де номенклатура стабільна і споживання матеріальних ресурсів ритмічне, застосовується централізована система забезпечення – склад поставляє матеріали у потріюний час і впотрібній кількості згідно календарного графіку в межах ліміту.
При розв'язку задач необхідно керуватися наступним.
Для розрахунку потреби підприємства в матеріалах необхідно встановити норми витрат матеріалу на одиницю продукції або роботи.
Технічна норма витрат включає:
qтех = qч + qвідх + qнn,
де qтех – технічна норма витрат матеріалів, кг., шт., м. і т.д.;
qч – корисний розход матеріалу (чиста вага деталі) у відповідних одиницях;
qнn – витрати матеріалу не пов'язані з технологічним процесом, але які мають місце у виробництві (наприклад: розпилення, витік, розбиття тощо);
Коефіцієнт використання матеріалу:
Коефіцієнт використання матеріалів може бути:
плановий – відношення чистої ваги виробу до норми витрат сировини або матеріалів;
фактичний – відношення чистої ваги виробу до фактичних витрат матеріалів.
Потреба підприємства цеха або дільниці, основних матеріалах (Qосн) для виконання плану випуску продукції визначається за формулою:
Qосн = qтех × N,
де N – програма випуску продукції в натуральних одиницях, шт.
Виробничі запаси та їх нормування
Оскільки продукція від постачальника до споживача постачається в більшості випадків періодично, а споживається в процесі виробництва безперервно, для забезпечення безперебійної роботи кожне підприємство повинно мати певні запаси потрібних йому матеріальних ресурсів. Розміри цих запасів повинні бути достатніми для безперебійного процесу виробництва і в той же час мінімальними.
Норма виробничого запасу – це середній на протязі року запас кожного виду сировини і матеріалів, який приймається як перехідний запас на кінець планового року.
Величина виробничого запасу по і-му матеріалу визначається:
,
де Зі – виробничий запас і-го матеріалу, шт., м. і т.д.;
Qі – витрати і-го матеріалу на товарний випуск планового періоду у відповідних одиницях;
Ні – норма виробничого запасу по і-му матеріалу, дні;
Тк – кількість календарних днів у плановому році, дні.
Виробничий запас поділяється на поточний, страховий (гарантований), підготовчий.
Максимальний поточний запас основних матеріалів на складі визначається за формулою:
Zmax.пот = а × Т,
де: а - середньодобові витрати основних матеріалів, кг., шт., м. тощо;
Т - період часу між двома черговими поставками матеріалів в днях.
Середній поточний запас:
Потреба в підготовчому запасі матеріалів виникає при здійсненні підготовчих операцій (розвантаження, прийом, сортування, очистка, рихтування, сушіння, ферментація та ін.) для підготовки матеріалів, що прибули від постачальників і передачі їх у виробництво.
Zпідг = а × S tопер,
де S tопер – сума часу на всі підготовчі операції, що передбачені технологічним процесом.
Страховий (гарантований) запас основних матеріалів на складі забезпечує безперервність виробництва у випадку затримки в надходженні чергової партії матеріалів.
Zстр = а × Т΄,
де Т΄ - середній час затримання чергових поставок матеріалів в днях.
Загальна величина виробничого або складського запасу визначається:
Zскл = Zmaxпот + Zстр + Zпідг
При визначенні кількості матеріалу Qзаг, що підлягає заготовці в плановому періоді, враховується його потреба на виконання програми Qосн і зміна складських запасів:
Qзаг = Qосн + (Zк – Zn),
де Zк – норма залишку матеріалу на складі на кінець планового періоду;
Zn – залишок матеріалу на початок планового періоду.
Оптимальний розмір закупівельної партії сировини, матеріалів чи інших видів матеріальних ресурсів (Qопт) визначається за формулою Вільсона:
де m – річний обсяг закупівлі конкретного виду матеріальних ресурсів у натуральному вираженні;
О – витрати підприємства на обслуговування закупівлі матеріальних ресурсів, грн.;
К – ціна франко-склад покупця одиниці матеріальних ресурсів, грн.;
r – витрати пов'язані зі зберіганням закуплених матеріальних ресурсів, % від вартості виробничих їх запасів.
Ритмічність (періодичність) постачання однієї закупівельної партії певного виду матеріальних ресурсів обчислення шляхом ділення 365 днів календарного року на число закупівельних партій протягом одного року.
