21. Ефективність та продуктивність праці пргг, показники їх визначення

Продуктивність праці - результативність праці, результат, отриманий на одиницю витрат, пов'язаних із використанням трудових ресурсів підприємства, вузькому розумінні - обсяг реалізації продукції (послуг та товарів) підприємств готельного та закладів ресторанного господарства одним працівником за одиницю ро­бочого часу або кількість робочого часу, що витрачається на одиницю продукції (послуг та товарів)

Продуктивність праці:

Продуктивність = Результат праці / Затрати праці

Трудомісткість = Затрати праці / Результати праці

Продуктивність праці включає:

Результати праці

• Дохід (виручка) від реалізації продукції (послуг, товарів), грн

• Обсяг наданих послуг у натураль­них одиницях (людино-діб, страв)

• Кількість обслуженихспоживачів, осіб

Затрати праці

• Середньоспискова чисельність працівників підприємства, осіб

• Середньоспискова чисельність працівників підприємства, осіб

• Відпрацьований фонд робочого часу, год

• Витрати на оплату праці, грн

• Сукупні витрати на утри­мання трудових ресурсів, гри

Виробіток – показник, що характеризує обсяг виробленої та реалізованої продукції (товарів, послуг), наданих послуг на одного працівника ПГРГ.

Методи визначення виробітку в ПГРГ

- натуральний, - умовно-натуральний, - вартісний, -умовно-вартісний.

Трудомісткість – показник, що характеризує затрати живої праці (часу) на виробництво та реалізацію одиниці продукції ПГРГ (послуг, продукції, товарів).

Ефективність праці – характеризує суспільно необхідні затрати праці, пов'язані з кінцевим результатом – задоволення потреб споживачів у послугах ПГРГ.

Ефективність праці персоналу ПГРГ оцінює:

• результати затрат праці,

• культуру персоналу,

• економію часу споживачів,

• скорочення витрат споживання,

• якість наданих послуг, виготовленої продукції.

Рівень ефективності праці в ринковій економіці характеризується системою взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих натуральних і вартісних показників, які відтворюють результат праці та можуть бути використані у господарському механізмі ринкової економіки.

У галузях матеріального виробництва такими показниками є: загальна кількість продукції та кількість продукції в розрахунку на одиницю робочого часу, номенклатура й асортимент продукції; затрати праці на виробництво одиниці продукції. В сфері нематеріального виробництва — вид і обсяг результату, його наукова або художня цінність, актуальність, своєчасність, зручність, а також обсяг діяльності в грошовому виразі та затрати праці па одиницю обсягу діяльності.

Як економічний показник ефективність праці характеризує співвідношення результату і витрат й розраховується за допомогою узагальнювальних показників:

— продуктивності праці;

— рентабельності праці.

22. Методи визначення продуктивності праці в закладах грг

Продуктивність праці - результативність праці, результат, отриманий на одиницю витрат, пов'язаних із використанням трудових ресурсів підприємства, вузькому розумінні - обсяг реалізації продукції (послуг та товарів) підприємств готельного та закладів ресторанного господарства одним працівником за одиницю ро­бочого часу або кількість робочого часу, що витрачається на одиницю продукції (послуг та товарів)

Методи визначення виробітку в ПГРГ

- натуральний – передбачає визначення виробітку діленням обсягу виробленої продукції в натуральних одиницях на кількість затраченого часу в нормо-годинах. Натуральний метод має широке застосування всередині підприємства: на робочих місцях, у бригадах, на окремих дільницях, які виробляють однорідну продукцію.

Перевагою цього методу є те, що він дозволяє найбільш просто і точно визначити рівень і динаміку продуктивності праці, так як відображає пряму залежність між обсягом виробленої продукції в натуральному виразі і витратами живої праці на її виробництво і не залежить від цінового фактора.

Недоліками цього методу є обмежена сфера його застосування, неможливість врахування змін обсягу незавершеного виробництва і якості виготовленої продукції.

- умовно-натуральний - якщо підприємство (цех, дільниця, бригада) випускає продукцію, котра має одне й те саме призначення, проте вирізняється якоюсь однією ознакою, виробіток можна розрахувати за допомогою умовно-натуральних одиниць. Сутність умовно-натурального методу вимірювання полягає  в тому, що за допомогою перевідних коефіцієнтів різні види продукції приводять до єдиного вимірювача.

- вартісний – передбачає визначення виробітку діленням обсягу виробленої продукції в грошовому вираженні на затрати часу, вираженого в середньообліковій чисельності працівників або відпрацьованій ними к-сті людино-днів, людино-годин. Перевага вартісного методу в його універсальності, в практичному застосуванні при порівнянні різнорідної продукції з витратами на її виготовлення на всіх рівнях економічної системи. Крім того, через систему надбавок до цін, тарифів він дозволяє враховувати якість продукції.,

-умовно-вартісний,

- трудовий – передбачає визначення виробітку діленням обсягу продукції, представленої в затратах робочого часу в нормо-годинах на к-сть працівників. Трудовий метод найчастіше використовується на робочих місцях, у бригадах, на виробничих дільницях і в цехах, де обсяг виробленої продукції або виконаних робіт визначається в нормо-годинах, після чого його відносять до фактично відпрацьованого часу. Трудовий метод вимірювання продуктивності праці застосовується у тих випадках, коли обсяг виробленої продукції обчислюється на основі її трудомісткості.

Зміст його полягає в тому, що зростання продуктивності індивідуальної праці визначається підвищенням ступеня використання норм виробітку, єдиних для порівнюваних періодів. Різновидом трудового методу є визначення зростання продуктивності праці за зниженням трудомісткості продукції (робіт).