- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет та концептуальні основи мікроекономіки.
- •3. Методологія мікроекономічного аналізу.
- •Метод статики – це порівняння різних рівноважних станів.
- •4. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру.
- •5. Потреби, види потреб. Економічні блага.
- •6. Закон спадної граничної корисності блага. Перший закон Госсена.
- •7. Рівновага споживача з точки зору кардиналістської позиції. Другий закон Госсена.
- •8. Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •Основні постулати теорії поведінки споживача з ординалістських позицій можуть бути такими :
- •9. Криві байдужості, їх властивості.
- •Криві байдужості мають певні властивості:
- •10. Бюджетне обмеження та можливості споживача.
- •12. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •11. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •14. Попит і закон попиту.
- •13. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •15. Еластичність попиту.
- •16. Пропозиція і закон пропозиції.
- •17. Ринкова рівновага. Взаємодія попиту і пропозиції.
- •18. Еластичність пропозиції.
- •19. Підприємство як суб’єкт ринку та виробничо-ринкова система.
- •20. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.
- •21. Фактори вир-ва та їх особливості.
- •22. Виробнича функція з одним змінним фактором.
- •32. Ринкова поведінка підприємства в довгостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.
- •24. Віддача від масштабу: види та ефекти.
- •29. Характеристика ринку досконалої конкуренції.
- •25. Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •26. Рівновага виробника та траєкторія розширення виробничої діяльності фірми.
- •27. Витрати вир-ва за короткостроковий період.
- •28. Витрати вир-ва в довгостроковому періоді.
- •33. Ефективність ринку досконалої кон-ренції.
- •30. Модель ринку досконалої конкуренції та її особливості.
- •Попит на продукцію конкурентної фірми
- •Пропозиція конкурентної фірми
- •31. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.
- •Основні підходи до визначення ефективності діяльності фірми:
- •34. Характеристика "чистої монополії"" та її різновиди.
- •35. Монопольна влада та її діагностування.
- •36. Монопольний ринок у короткостроковому періоді.
- •37. Монопольний ринок у довгостроковому періоді.
- •39. Рівновага фірми-монополіста в довгостроковому періоді.
- •38. Цінова диференціація та дискримінація.
- •40. Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків.
- •41. Основні ознаки олігополії.
- •42. Модель дуополії Курно.
- •43. Особливості організації олігопо-ного ринку.
- •44. Теоретичні моделі олігополії.
- •45. Ознаки та характерні риси монополістичної конкуренції.
- •46. Поведінка монополістичного конкурента в довгостроковому періоді.
- •47. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •48. Нецінова конкуренція та її вплив на обсяг продажу і затрат.
- •49. Порівняльна характеристика ринкових структур: досконалої та недосконалої конкуренції.
- •50. Утворення похідного попиту.
- •53. Моно-льний похідний попит та його функції.
- •51. Затрати вир-ва та попит на фактори вир-ва.
- •52. Похідний попит та цінова еластичність попиту за досконалої конкуренції.
- •54. Ринок праці в умовах досконалого конкурентного ринку ресурсів.
- •55. Формування індивідуального, галузевого та ринкового попиту на працю.
- •56. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •57. Двостороння монополія та визначення реального рівня зарплати на ринку праці.
- •58. Ринок капіталу: попит та проп-иція кап-алу.
- •Форми капіталу:
- •59. Аналіз інвестиційних рішень: дисконтована величина, реальна та номінальна процентна ставка. Дисконтована вартість
- •Дисконтова на вартість при розрахунку інвестицій
- •Ставка позитивного проценту
- •Розрізняють:
- •60. Ринок землі та його характерні особливості.
- •Попит на землю
- •Основні риси моделі:
- •Модель заснована на таємному зговорі
- •Модель “Лідерство в цінах”
- •Ціноутворення за принципом “витрати плюс”
- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
Метод статики – це порівняння різних рівноважних станів.
Метод динаміки – це аналіз переходу від одного стану рівноваги до іншого.
Основними специфічними методами пізнання мікроекономіки є:
Граничний аналіз (граничні витрати, гранична корисність блага, граничний продукт) – це дослідження економічних процесів не лише в закінченому вигляді, а й у вигляді, що постійно змінюється.
Функціональний аналіз - визначає характерну рису, яка цікавить нас, а потім розпочинає пошук факторів, що на неї впливають.
Рівноважний підхід - передбачає вивчити такий стан економічних явищ, який характеризується відносною стабільністю, тобто рівновагою.
Також одним з важливих аспектів мікроекономічних досліджень є розробка теорій та моделей.
Економічна модель – це система взаємозв’язків між економічними змінними, яка дає змогу прогнозувати результат.
Економічні змінні – це натуральні величини які можуть якимось чином вимірюватися, або суми грошей, що можуть набувати можливих значень.
Метою економічного моделювання є намагання допомогти зрозуміти, як функціонує той чи інший сектор економіки. Критерії корисності економічної моделі є відповідність отриманим за її допомогою прогнозів реальним подіям. Модель повинна бути максимально простою, що дасть змогу розширити масштаби та ефективність її використання. Моделювання являє собою спрощене відображення економічної дійсності за допомогою рівнянь і графіків, що описують взаємозв’язки різноманітних змінних.
4. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру.
Термін "корисність" економісти вживають для позначення того стану задоволення або насолоди, який отримують люди від споживання товарів або послуг.
Корисність є метою споживання. Але корисність - поняття індивідуальне, суб'єктивне і не має єдиного кількісного виміру. Корисність - це властивість товару задовольняти потреби споживача. Воно не тотожне поняттю "користь". Є речі, які не мають практичної користі, але мають корисність. Наприклад, картини.
Корисність речі суттєво відрізняється для різних людей. Окуляри мають велику корисність для людини з порушеним зором і зовсім непотрібні людині, яка має хороший зір.
Для викладення теорії вибору споживача та інших досліджень корисності представниками кардиналістської школи, які стоять на позиції того, що корисність можна виміряти кількісно, запропонована одиниця виміру "ютіль" від англійського слова utility - корисність.
В такому випадку можна говорити про те, що рівень корисності людини, яка споживає набір із п товарів у кількості Х1,Х2,Х3,...,Хn, можливо виразити функцією корисності
К=f(Х1,Х2,ХЗ,...,Хп).
Корисність характеризує принциповий момент у поведінці споживача, який вибирає для себе той чи інший набір благ. Вона є критерієм відбору, показує, наскільки потрібний той чи інший об'єкт вибору цьому економічному суб'єкту за даних умов, тобто показує, до чого прагне споживач у кожній ситуації. Таким чином корисність можна розглядати як цільову функцію дій споживача в процесі вибору, кількісне значення якої він прагне максимізувати. По суті функція корисності - це деяка форма вираження упорядкованості переваг споживача.
Коли споживання інших товарів залишається на постійному рівні, а споживання товару X зростає, то загальна корисність споживача також зростає. Але функція корисності у цьому випадку буде нееластичною, тобто в міру насичення потреби в товарі X задоволення від споживання кожної наступної одиниці цього товару падає.
Для визначення додаткової корисності, яка додається кожною окремою одиницею (порцією) товару, введемо поняття "гранична корисність" (ГК або як ще скорочено позначається MU (marginal utility).
Гранична корисність будь-якого блага визначається приростом сукупної корисності, яку одержує споживач внаслідок споживання наступної одиниці цього блага.