2. Предмет та концептуальні основи мікроекономіки.

Мікроекономіка вивчає поведінку індивідуальних госпо­дарських суб'єктів в різних ринкових структурах, які використовують обмежені ресурси.

Таким чином, предмет мікроекономіки – це обґрунтований вибір мікросистемою напрямку та засобів використання в альтернативних цілях обмежених ресурсів.

Мікроекономіка вивчає також окремі ринки та механізм ціноутворення і вплив останнього на обсяг виробництва, розміщення ресурсів та формування доходів.

Об’єктом дослідження у мікроекономіці є мікросистема, яка виявляється як система економічних відносин між суб’єктами господарювання. Об'єктом вивчення мікроекономіки є поведінка мікроекономічних суб'єктів, тобто процес розробки, прийняття і реалізації рішень відносно вибору і використання обмежених ресурсів з метою одержання яко­мога більшої вигоди.

Основними суб’єктами мікросистеми виступають: індивідууми – це окрема людина яка займається індивідуальною трудовою діяльністю; домогосподарства – економічна одиниця, що складається з одного або більше чоловік, якім ведуть спільну справу, забезпечує при цьому економіку ресурсами і використовує кошти на споживання товарів і послуг; підприємства – це будь-які господарюючі суб’єкти, що займаються виробничим споживанням ресурсів та виробляють товари та послуги; держава – це сукупність органів влади, що є координатором та регулятором економічного життя.

Об’єкти економічних відносин на мікрорівні є ресурси виробництва (праця, земля, капітал, підприємницькі здібності ) та результати виробництва (матеріальний продукт або послуга, які можна характеризувати за допомогою натуральних та вартісних показників).

У переважній бі­льшості випадків люди реалізують свої рішення через взаємодію з іншими людьми, і основною формою цієї взаємодії є ринок. Мікроекономіка розгля­дає ринок як спосіб організації економічної діяльності людей, як механізм координації їх рішень.

3. Методологія мікроекономічного аналізу.

Економічна теорія, як і інша наука є не тільки специфічним предметом, ну і особливим методом дослідження. Звичайно метод дослідження формується на базі певної методології, яка включає до себе світоглядний підхід, дослідження предмету, структури і місця даної науки в загальної системі знань.

Методологія – це наука про методи вивчення того чи іншого об’єкту, сукупність прийому дослідження, що їх застосовують у будь-якій науці відповідно до специфіки об’єкту її пізнання.

Метод – діяльність яка направлена на досягнення будь-якої мети.

На різних етапах розвитку в мікроекономіці використовуються різни методи дослідження. Більш розповсюдженими основними методами дослідження в мікроекономіці є:

Аналіз – це процес розумового або фактичного розкладання цілого на складові частини.

Синтез – це поєднання різних елементів, сторін предметів у єдине ціле.

Індукція це рух думки від одиничного до всезагального, від знання нижчого ступеня спільності до знання вищого її ступеня.

Дедукція - це рух думки від всезагального до одиничного, хід дослідження від попередніх висновків до фактів.

Метод системного аналізу - ринкова економіка – це певна цілісність у якій реалізується взаємозв’язок елементів, компонентів що входять до її складу.

Наукова абстракція- це метод поглибленого пізнання дійсності, який заснований на звільненні інформаційного матеріалу від випадкового неістотного виокремлення в ньому стійкого типового.

Порівняльний аналіз – цей метод використовують для визначення схожості та відмінності господарських явищ.

Логічного та історичного аналізу - логічний метод звільняє оцінку історичного розвитку від випадковостей зиґзаґів що не є властивими цьому процесу.