1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.

Вивчення економічної теорії пов’язано з дослідженням діяльності людей, яка направлена на ефективне використання обмежених ресурсів для виробництва матеріальних благ. В процесі дослідження економічні процеси розглядаються на рівнях, зокрема: макроекономічному та мікроекономічному.

Мікроекономічний підхід передбачає вивчення господарської діяльності окремих суб’єктів ринку, зокрема підприємств, організацій, людей.

Мікроекономіка - це розділ економічної теорії, який вивчає поведінку та механізм прийняття рішень ок­ремими економічними суб'єктами — мікросистемами (індивідами, під­приємствами, організаціями, домашніми господарствами), які прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів, для яких можна знайти альтернативне використання, а на підставі економічних моделей пояснює, як поводять себе споживачі і виробники як основні суб'єкти ринкового механізму виробництва і споживання благ, яким чином забезпечується часткова та загальна рівновага на товарних та ресурсних ринках.

Мета дисципліни полягає у формуванні знань щодо поведінки економічних суб'єктів у ринкових умовах, наданні універсального ін­струментарію для обґрунтування і прийняття оптимальних господарчих рішень за наявних обмежених ресурсів та альтернативних можливостей їх використання.

Вона розкриває основні закономірності функціонування ринкової економіки на рівні господарюючого суб’єкта та споживача, показує механізм прийняття ними рішень для досягнення максимального задоволення потреб в умовах різних ринкових структур та використання обмежених ресурсів.

Всі рішення приймаються в умовах обмеженості (рідкості) ресурсів.

Економічний вибір – це вибір найкращого серед альтернативних варіантів, який дозволяє досягти максимального задоволення потреб за мінімум витрат.

Проблему економічного вибору відображає межа виробничих можливостей

Крива виробничих можливостей економіки

В точці В в економіці виробляється У_В засобів виробництва та Х_В предметів споживання.

В точці F в економіці є невикористані ресурси.

Точка Е лежить за межами виробничих можливостей економіки.

Виробничі можливості – це можливості суспільства по виробництву економічних благ при повному та ефективному використанню всіх існуючих ресурсів при даному рівні розвитку технологій.Як економічна наука, мікроекономіка шукає відповіді на основні запитання, що постають перед будь-якою економічною системою.

Згідно з вищезазначеною моделі можна розглянути три основні питання економіки: Що виробляти? (Для вибору прийнятого варіанта виробництва потрібно пізнати потреби споживача, задоволення яких є кінцевою метою всякого виробництва.)

Як виробляти? (Виробник має вирішити, які ресурси та в якій кількості залучати до виробничого процесу.)

Кому і які результати принесе виробництво? (Це пов’язано з визначенням доходів та їх розподілом на поточне та перспективне споживання.)

При розв’язанні вищезазначених проблем мікроекономічний аналіз реалізує функції Пояснення явищ, які спостерігаються та Прогнозування поведінки економічних суб’єктів, що дозволяють знайти відповіді на основні питання економіки.