1.3. Економічна ефективність заходів з поліпшення охорони праці

Результатами реалізації заходів з охорони праці є соціальний і економічний ефект, який виражається: з одного боку підвищенням продуктивності праці, збільшенням обсягу випуску продукції за рахунок повного використання номінального фонду робочого часу і основних виробничих фондів; з іншого - зниженням матеріальних затрат внаслідок травматизму і захворювань за рахунок зниження оплати листків непраце­здат­ності. Для оцінки ефективності заходів з покращання стану охорони праці потрібно порівняти наслідки травматизму у грошовому виразі, а також затрати на ці заходи до і після їх впровадження, крім цього заходи з покращення стану охорони праці спричинюють підвищення продуктивності праці.

1. Порівняльна економічна ефективність заходів для попередження нещасних випадків (Е) [2, С. 292-294]:

Е = Q - Е_Н (К₂ - К₁), (7)

де Q — річна економія внаслідок зниження виробничого травматизму; Е_н — нормативний коефіцієнт ефективності заходів охорони праці, Е_н= 0,08; К₂, К₁ — витрати для впровадження заходів для попередження нещасних випадків за попередній і звітний роки.

2. Річна економія, Q:

Q = м_{н1 -} м_н2, (8)

де м_{н1 -} м_н2 — матеріальні наслідки виробничого травматизму в попередньому і звітному роках.

Матеріальні наслідки травматизму:

М_н = Д_Т  S  Ф, (9)

де Д_Т — кількість людино-днів непрацездатності в потерпілих з втратою праце­здатності на 1 день і більше, тимчасова непрацездатність яких закінчилась у звітному році; S — середня денна заробітна плата одного працівника; Ф — коефіцієнт матеріальних наслідків (страхові внески, штрафи, матеріальні втрати); Ф = 2.

Крім того, у зв'язку з нещасним випадком потерпілий позбавлений можливо­сті виробляти матеріальні цінності.

Умовні річні втрати додаткового продукту У_в можуть бути визначені:

У_в=(Д_Т + Д₁ + Д_с) S, (10)

де Д_І — кількість людино-днів непрацездатності за рік внаслідок інвалідності; Д_с — кількість людино-днів у році, які недопрацьовані через смертельні випадки.

Загальна сума матеріальних наслідків від нещасних випадків з урахуванням умовних витрат додаткового продукту за рік:

М_Н = Д_Т S Ф + S(Д_Т + Д₁+Д_С) = S [Д_Т (Ф +1)+Д₁+Д_С]. (11)

Термін окупності витрат на охорону праці:

Т = К₂ / Q. (12)

економічну ефективність заходів з охорон праці визначаємо з врахуванням даних аналізу виробничого травматизму (розділ 1).

1.4. Безпека в надзвичайних ситуаціях

Актуальність проблеми природно-техногенної безпеки населення і територій зумовлена тенденціями зростання втрат людей внаслідок дії небезпечних природних явищ, промислових аварій і катастроф. Ризик надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру невпинно зростає.

У цьому пункті слід описати систему захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій в Україні, які здійснюються відповідно до Закону України “Про цивільну оборону України”, положення про цивільну оборону, концепцій про захист населення та території від надзвичайних ситуацій, постанов Кабінету Міністрів України про цивільний захист тощо.

Також з’ясувати і означити обов’язки органів виконавчої влади, керівників підприємств, посадових осіб щодо захисту населення у разі виникання надзвичайних ситуацій. Вказати роль органів місцевої виконавчої влади у вирішенні питань профілактики, попередження, локалізації та ліквідації наслідків техногенних аварій та катастроф. Назвати, які є можливі небезпеки природного і техногенного характеру. Розробити заходи та охарактеризувати засоби безпеки під час виникання стихійних лих і катастроф. Спрогнозувати можливі аварії на потенційно небезпечних об’єктах. Вирішити питання з розміщенням потенційно небезпечних об’єктів та гарантування безпеки населення в зоні їх розміщення. Запропонувати порядок здійснення планів ліквідації аварій та планів аварійно-рятувальних заходів. Описати, як проводять навчання та інформування населення про можливі техногенні аварії та катастрофи, а також дії населення при їх виникненні.

Розділ повинен закінчуватися короткими висновками та пропозиціями.