СПОЖИВАЧ

Ринок збуту

товар

гроші

Вироб-

ництво

Збут

Спожи-

вання

Попит

КОНКУРЕНТИ

ПОМІЧНИКИ

Рис.1.2. Взаємодія суб’єктів маркетингової системи на ринку збуту

Маркетингова політика розповсюдження – це діяльність фірми щодо планування, реалізації й контролю за фізичним переміщенням сировини, матеріалів і готових виробів від місць видобутку та виробництва до місць їхнього використання, з метою створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів¹.

Іншими словами, політика розподілу – це діяльність фірми з планування, реалізації та контролю руху товарів від товаровиробника до споживача з метою задоволення попиту і отримання прибутку.

Корисність маркетингової політики розподілу полягає в:

- забезпеченні своєчасного пропонування товару (корисність часу),

- доставки товарів до місць попиту (корисність місця),

- змінах форми і вигляду товарів з метою досягнення більшої привабливості

для споживачів (корисність форми),

- можливості придбання товарів (корисність власності).

Організація каналів збуту

Політика збуту з орієнтацією на організаційні функції пошуку та відбору покупців

Рис.1.3. Напрямки політики розподілу

Стратегічні задачі маркетингової політики розповсюдження полягають в організація збутової мережі для ефективного продажу виготовленої продукції. Водночас завдання маркетингу полягає в пошуку постійних переваг над конкурентами шляхом задоволення бажань споживача. Отже, до стратегічних задач відносяться:

1) прогнозування і планування перспективних потенційних каналів і шляхів збуту;

2) обґрунтування і вибір прямого або непрямого типу збуту товарів.

На тактичному рівні завдання політики розподілу такі:

3. робота з постійними клієнтами;

4. реалізація програм із залучення нових покупців;

5. пошук і добір комерційних пропозицій на постачання товару або надання послуг;

6. організація стимулювання оплати замовлень;

7. встановлення шляхів проходження комівояжерів, їх чисельності, мотивації і контролю;

8. перевірка діяльності зовнішньої служби фірми-виробника, зокрема наявності та достатності торговельних запасів, необхідності презентації товару, заходів щодо підтримки збуту;

9. визначення структури та величини загальних витрат, а також витрат по кожній складовій, пов’язаних з фізичним розподілом товару та порівняння цих витрат з рівнем сервісу постачання;

10. аналіз і розвиток комп’ютерного забезпечення в системі розподілу для оперативного відстеження попиту та пропозиції, а також розвитку самообслуговування, системи обліку і контролю за обсягами продажів і цінами реалізованих товарів для прийняття оперативних маркетингових заходів.

В економічних відносинах досягнення цілей збуту забезпечує фірмі одержання запланованого прибутку і задоволення потреб покупців. Критеріями для прийняття рішень щодо реалізації політики розподілу виступають:

- величина товарообігу;

- частка ринку;

- витрати зі збуту;

- ступінь розгалуженості мережі розподілу, що характеризується рівнем збереження продукту в процесі його збуту і розподілу від виробника до споживача;

- імідж каналів збуту;

- рівень кооперації суб’єктів у системі розподілу, що забезпечує зниження конфліктності і комерційного ризику;

• гнучкість і живучість розподільної мережі.