3. Формування номера аналітичного рахунку його основні параметри.

Усі параметри аналітичного обліку класифіковані як обов’язкові та необов’язкові. Обов’язкові вводяться з урахуванням вимог НБУ щодо звітності. Крім того, вони є обов’язковою умовою занесення в комп’ютерну систему нового контрагента (клієнта) або нового аналітичного рахунка в момент його відкриття. Необов’язкові параметри визначаються банком самостійно і можуть використовуватись для ведення управлінського обліку й організації внутрішнього контролю та аналізу.

Серед обов’язкових параметрів аналітичних рахунків визначають:

загальні; спеціальні.

До номера аналітичного рахунка можуть включатися лише певні параметри з усього можливого їх набору, решта параметрів зберігаються поза номером рахунка і використовуються в разі виконання операцій та побудови звітності.

Усі номери рахунків аналітичного обліку (крім рахунків бюджету) формуються за такою схемою: аааа в еееееееее

1. АААА - номер балансового рахунка (4 знаки).

2. В - ключовий розряд (1 знак).

3. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ - інформація про аналітичний рахунок (до 9 знаків).

Довжина номера рахунка не є фіксованою. Максимальна довжина номера рахунка становить 14 цифр, мінімальна - 5 цифр.

Сегмент ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ визначається банком самостійно. До складу цього сегмента може включатись код контрагента, порядковий номер рахунка, номер філії, код валюти тощо. У разі потреби банки можуть самостійно збільшувати кількість необхідних атрибутів поза номером рахунка.

Кожному особовому рахунку надається відповідний номер, який може мати до 14 знаків. Перші п’ять (зліва направо) жорстко регламентовані, інші дев’ять (від шостого знака до чотирнадцятого) банк формує самостійно відповідно до визначених параметрів аналітичного обліку. Знаки набувають значень від 0 до 9. Номер рахунка не може містити менше ніж п’ять знаків.

Для формування аналітичного рахунка важливим є параметр «характеристика аналітичного рахунка», що вказує на належність рахунка до класу балансу.

6