Зміст

ЧАСТИНА № 1: РОЗВИТОК ДИТИНИ

1. Періоди дитячого віку. Методика і особливості збору анамнезу життя та хвороби у дітей. Виділення епідеміологічного, спадкового, алергологічного, інтра- та постнатального анамнезів. Критерії оцінки загального стану хворих дітей.

2. Особливості періоду новонародженості. Недоношена дитина.

3. Фізичний розвиток дітей, його показники, антропометрія. Графіки оцінки фізичного розвитку.

4. Семіотика порушень фізичного розвитку дітей. Інтерпретація стандартних відхилень показників фізичного розвитку.

5. Психомоторний розвиток дитини, критерії його оцінки.

6. Безумовно-рефлекторна діяльність дитини 1-го року .

7. Підсумковий модульний контроль (теоретична частина).

8. Підсумковий модульний контроль (практична частина).

ЧАСТИНА № 2: ВИГОДОВУВАННЯ ДІТЕЙ

1. Лактація, регуляція, порушення. Харчування жінки-годувальниці.

2. Природне вигодовування дітей 1-го року життя, його переваги.

3. Прикорм. Особливості його введення.

4. Штучне вигодовування.

5. Змішане вигодовування.

6. Раціональне харчування дітей від року до чотирьох.

7. Підсумковий модульний контроль (теоретична частина).

8. Підсумковий модульний контроль (практична частина).

АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СЕМІОТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ

1. АФО, методика обстеження, семіотика уражень нервової системи у дітей. Особливості спиномозкової рідини у дітей.

2. АФО, методика обстеження, семіотика уражень шкіри та підшкірної основи у дітей.

3. АФО, методика дослідження, семіотика уражень кістково-м’язевої системи у дітей.

4. АФО та методика дослідження ШКТ у дітей (скарги, анамнез, огляд).

5. Методика проведення поверхневої та глибокої пальпації живота у дітей.

6. Перкусія та аускультація органів травлення. Симптоми ураження жовчного міхура та підшлункової залози.

7. Лабораторні та біохімічні методи дослідження ШКТ.

8. Функціональні та інструментальні дослідження ШКТ у дітей. Функціональні порушення ШКТ: функціональна диспепсія, реактивний панкреатит, ДЖВШ. Дифдіагностика пілороспазму та пілоростенозу.

9. Семіотика ураження ШКТ: хронічний гастрит, виразкова хвороба.

10. АФО, методика дослідження кровотворної системи (скарги, анамнез, огляд, пальпація, перкусія). Синдром збільшення лімфатичних вузлів.

11. Особливості еритроцитарної системи у дітей. Основні клінічні прояви анемічного синдрому.

12. Особливості лейкоцитарної системи у дітей. Синдром лейкоцитозу та лейкопенії.

13. Первинний гемостаз: механізм, клініко-лабораторні тести. Основні клінічні прояви геморагічного васкуліту та хвороби Верльгофа.

14. Вторинний гемостаз: механізм, лабораторні тести. Класифікація геморагічних діатезів. Основні клінічні прояви гемофілії.

15. АФО, методика дослідження (збір скарг, анамнезу; огляд) дихальної системи у дітей. Види гіпоксій. Дихальна недостатність, її ступені.

16. Пальпація та перкусія органів дихання у дітей.

17. Аускультація легень у дітей.

18. Лабораторні, функціональні та інструментальні методи дослідження дихальної системи. Вентиляційна недостатність: види.

19. Гострі респіраторні захворювання: етіологія, основні клінічні симптоми. Класифікація бронхітів та їх основні клінічні прояви.

20. Пневмонії: етіологія, класифікація, основні клінічні синдроми.

21. АФО, методика дослідження сечової системи (скарги, анамнез, огляд, пальпація, перкусія).

22. Лабораторні методи дослідження сечовидільної системи у дітей.

23. Функціональні методи дослідження сечовидільної системи у дітей.

24. Інструментальні методи дослідження сечовидільної системи. Синдром гострої та хронічної ниркової недостатності.

25. Цистит, пієлонефрит: етіологія, шляхи враження, основні клінічні прояви.

26. Гломерулонефрит: етіологія, основні клінічні прояви.

27. Обстеження хворих для написання історії хвороби.

28. АФО ССС у дітей. Кровообіг плода. Методика дослідження ССС: скарги, анамнез, огляд, пальпація пульсу та ділянки серця.

29. Перкусія та аускультація серця у дітей. Диф.діагностика органічних та функціональних шумів. Вимірювання АТ, вікові особливості.

30. Функціональні проби та інструментальні методи дослідження CCC (ЕхоКГ, ЕКГ).

31. Порушення ритму та провідності серця: синусова бради-, тахікардія, екстрасистолія, пароксизмальна тахікардія, блокади.

32. Семіотика ураження ССС: вроджені вади серця (ДМШП, ДМПП, незрощення баталової протоки), ПМК.

(1)_Тема: Періоди дитячого віку. Методика і особливості збору анамнезу життя та хвороби у дітей. Виділення епідеміологічного, спадкового, алергологічного, інтра- та постнатального анамнезів. Критерії оцінки загального стану хворих дітей.

Структурно-логічна схема 1.

Періоди дитячого віку

I. Внутрішньоутробний етап (27О-38О діб).

1. фаза ембріонального розвитку (від моменту запліднення до 2 місяців);

2. фаза плацентарного розвитку (з 3-го місяця вагітності до кінця вагітності);

а) ранній фетальний (з 9-го тижня до кінця 28-го тижня);

б) пізній фетальний (після 28-го тижня до пологів), який переходить у інтранатальний етап (від часу появи перейм до моменту перев’язки пуповини).

II. Зовнішньоутробний етап.

1. період новонародженості або неонатальний період (перші 28 днів життя дитини)

а) ранній (перші 7 днів);

б) пізній (8 – 28 днів);

2. період грудного віку ( з 29 дня до 1-го року);

3. переддошкільний (1-3 роки);

4. дошкільний період (4-6 років);

5. молодший шкільний (7-11 років);

6. старший шкільний (від 12 до 17-18 років).

Структурно-логічна схема 2.

Тератогенні фактори

Несприятливими ( тератогенними ) чинниками під час вагітності є: недостатнє живлення плода, хронічні та гострі захворювання матері, погані матеріально-побутові умови, шкідливі звичкі батьків.

Тератогенні чинники поділяються:

• ендогенні;

• екзогенні;

• поєднання екзо-, з ендогенними чинниками.

Структурно-логічна схема 3.

Анамнез хвороби

Коли вперше захворіла дитина ?

З чим пов’язує?

Які були перші симптоми захворювання?

Динаміка симптомів?

Чи зверталися до лікаря? Якщо так, то які обстеження проводились (по-можливості ─ результати цих обстежень), який діагноз було виставлено?

Яке проводилось лікування? Його ефективність?

Анамнез життя

Включає відомості про сім’ю, де живе дитина, про умови проживання, як росла та розвивалася дитина, чим хворіла.

Для дітей до 3-х років збирають акушерський анамнез, який включає: антенатальний (про перебіг вагітності), інтранатальний (про перебіг пологів), постнатальний до 3-х років.

Епідеміологічний анамнез

Чи була дитина за останні 3 тижні в контакті з інфекційними хворими?

Чи не виїжджала за межі місця проживання за останні 3 тижні?

Чи спостерігалися розлади стулу у дитини, чи членів сім’ї за останні 3 тижні?

Чи проводились профілактичні щеплення?

Якими дитячими інфекціями хворіла дитина?

Чи проводилася реакція Манту (результати останньої).

Спадковий анамнез

Який стан здоров’я батьків та найближчих родичів?

Алергологічний анамнез

Чи спостерігались у дитини алергічні реакції? Якщо так,

то на що?

У вигляді чого перебігала алергічна реакція?

Чим знімалася?

Чи є алергія на якісь медикаменти?

Чи хворіє дитина чи родичі на алергічні захворювання?

Структурно-логічна схема 4.

Оцінка загально стану хворого проводиться за критеріями:

• положення в ліжку (активне, пасивне, вимушене)

• свідомість (ясна, потьмарена, сопор, ступор, кома)

• реакція на навколишнє середовище

• дані об’єктивного обстеження всіх органів та систем дитячого організму

• дані додаткових методів обстеження

Загальний стан може бути:

Задовільний стан

Середня ступінь важкості

Важкий стан

Вкрай важкий

(2)_Тема: Особливості періоду новонародженості. Критерії зрілості. Основні перехідні стани. Недоношена дитина: ознаки недоношеності, класифікація. Туалет новонародженого.

Структурно-логічна схема 1.