Мистецтво

Структура культури: матеріальна, соціальна, духовна культура. Духовна сфера суспільства: наука, освіта, релігія, мистецтво.

Науки, що вивчають мистецтво:

Естетика: теорія прекрасного і теорія мистецтва. Система законів, понять та категорій, що відображають естетичні якості дійсності та процес її освоєння

за законами краси, особливості функціонування мистецтва, його сприйняття і розуміння його результатів.

Мистецтвознавство – це сукупність таких спеціалізованих наук, які покликані вивчити походження і соціально-естетичну суть мистецтва,

його конкретні форми, характер функціонування тощо.

Мистецтво – своєрідний вид духовного, творчого, художнього освоєння оточуючої дійсності за законами краси,

систематичне сприйняття оточуючого світу у розвинутих формах людського відчуття.

1. в широкому значенні – це худ. творчість вцілому: література, архітектура, декоративнно-прикладне мистецтво та ін. різновиди людської діяльності,

які обєднані в ролі художньо-образних формах освоєння світу;

2. у вузькому значенні – тільки образотворче мистецтво;

3. мистецтво як майстерність в будь-якій сфері.

Предмет мистецтва – людина і дійсність, які інтерпретуються через систему художніх образів.

Основні структурні елементи мистецтва:

1. Худ. образ – це таке порівняння, співставлення різних елементів реального або придуманого світу, в результаті якого зявляється новий образ.

Типологія художніх образів ( портретний, символічний, типовий).

2. Форма – це зовнішня оболонка художнього витвору, вибір митцем зображально-виражальних засобів і технічних прийомів.

Форма зумовлює композицію, структуру, темпо-ритмову побудову художнього твору, які допомагають митцеві розкрити його основний зміст.

3. Зміст худ. твору є яскравим свідченням існування діалектики субєктивного й обєктивного, адеж, відображенючи певні процеси та явища,

митець обовязково висловлює своє ставлення до них у контексті свого світосприйняття.

Структура змісту худ. твору є синтезом таких компонентів як тема, ідея та емоційно-естетична оцінка зображуваних явищ.

Тема (від грецького – те, що покладено в основу) є головним обёєктом зображення у художньому творі.

Ідея (ві дгрецького – представлення) – це думка автора. Що відображає його світовідчуття і світосприймняття, тобто емоційно-естетична оцінка зображуваних явищ. Органічне поєднання змісту і форми сприяє створенню повноцінного художнього образу.

4. Художній метод / напрями:

1. реалістичний (класицизм, романтизм, натуралізм, реалізм, соцреалізм)

2. нереалістичний (футуризм, кубізм, абстракціонізм, експресіонізм, сюрреалізм).

5. Стиль- це структурна єдність образної системи, зовнішньо виявлених прийомів художньої виразності, що застосовується у мистецтві.

Види мистецтва:

Вид мистецтва – це реальні форми художньо-творчої діяльності, що різняться способом втілення художнього змісту, специфікою творення худ. образу.

За почуттями на які впливають: