47. Історичні та світоглядні передумови Просвітництва.

П – це велика культурна епоха в розвитку європ. культури; це епоха, яка була поряд з класицизмом, це потужна ідейна течія, яка ґрунтувалася на вірі у вирішальну роль розуму, пізнанні того світу який відповідає дійсній природі л. і суспільства.

Кін. ХVІІ до кінця ХVІІІ ст. – доба П. Починається П з анг. Буржуазної революції 1689 р., а завершується П. 3 революціями:

1) промислова (в Англії, виникнення парового двигуна, кін. ХVІІІст.);

2) філософсько-естетична (в Німеччині);

3)Велика французька революція (1789-1794).

П. почалося в Англії сер. ХVІІІст., центром Мислення стала Франція.

Це перша культурна епоха, яка сама собі дала назву. Остаточно закріпила цю назву стаття І.Канта «Що таке П?» (1784). В ній були слова «май мужність користуватися своїм розумом». П. охопило всю Європу.

Передумови п.:

1. Процес генезису капіталізму набув незворотного характеру. На історичну арену вийшла нова сила буржуазія , яка зіграла суперечливу роль. Буржуазія виступала спонсором культури і часто нав’язувала свої приземлені смаки. Саме в цей час зявилася масова культура.

2. Формуванню нового світогляду сприяли успіхи природничих наук ХVІІст. На перше місце виходять математика, механіка, змінюється картина світу. Раніше світ розглядався як складний механізм, то тепер – універсуум – це складна система машин. Бог створив цю систему, а далі він розвивався сам.

3. Появі блискучої плеяди мислителів сприяв той блискучий переворот, який здійснили їх попередники, започаткувавши філософію раціоналізму. Це фран. Філософ Рене Декарт, нім. Г.Лейбніц. В силу цих змін поступово приходить доба економістів, літераторів, філософів.

Отже, в філософії вони відмовилися від від метафізики як науки про надчуттєві принципи і основи буття та стояли на позиціях раціоналізму, продовжували ідеї Р.Декарта.

В історії просвітники ставили питання: що таке держава? Як вона утворилася? Які джерела нерівності л.? відповідаючи на ці питання вони підтримали концепцію суспільного договору Гроція.

В юриспонденції вони ставили питання про рівність л. на основі природних прав л.

48. Головні ідеї та засади Просвітництва.

Ідеали просвітництва : мир, свобода, не насилля, вільнодумство, віротерпимість, критичне ставлення до авторитетів, неприйняття догм.

Основа просвітницьких ідей – це віра в силу людського розуму. Завдяки успіхам ХVІІст. було переконання, що всі таємниці світу уже відкриті, світ розвивається по чітким, доступним розуму л. законам. Головне пізнавати ці закони, вести боротьбу з не писемністю. Звідси велика практична робота, яку вели просвітники – видання енциклопедії, або тлумачного словника наук промисловості, техніки .

П. – це також і велика теоретична робота, великий крок розвитку суспільно-політичної думки. Вперше про це говорив Дж. Локк. Одною з головних його робіт є «Два трактати про управління державою». Він розвиває далі ідею суспільного договору і писав так: «мали бути серйозні причини, щоб люди віддали частину своїх прав державі, щоб захищала їх власність». Також він сформулював принцип законності – один з принципів лібералізму, тобто рівності абсолютно всіх л. перед законом.

Дж. Локк актуалізує проблему свободи л. і говорить: «держава не повинна втручатися в природні права л., а це є життя, свобода і власність ».

Найбільш пристрасні були фран. філософи. Монтескє «Про дух законів» (1746). Він хотів зрозуміти історію, глибинні причини, які детермінують ці події і серед вирішальних факторів суспільного життя він називає суспільне середовище. Щоб захистити л. від свавілля, від законів держави він пропонує ідею розподілу влади на 3 гілки та систему стримувань та противаг.

Вольтер виступав проти абсолютизму, проти феодального світогляду. Пише філософські листи.

Жан-Жак Руссо – «Про суспільний договір» (1762). Народ має право на повалення абсолютизму. Причиною негараздів є приватна власність, але не виступав проти власної як такої. Рівномірний розподіл приватної власності.

Він запропонував ідею народного суверенітету: «в державі весь народ має право законодавствувати. Всі питання повинні розглядатися на референдумах».