6. Система державних органів з регулювання господарської діяльності.

Президент України здійснює правове регулювання господарських відносин. Він у межах своїх повноважень: видає укази й розпорядження з питань економічної реформи, які не врегульовані чинним законодавством, затверджує закони, ухвалені Верховною Радою, та оприлюднює їх; використовує право вето щодо законів, ухвалених Верховною Радою, і повертає їх парламенту зі своїми пропозиціями.

Верховна Рада України. До повноважень ВРУ стосовно питань державного регулювання господарських відносин належать такі.

1. Правове регулювання (прийняття законів та ратифікація міжнародних НПА). 

2. Формування стратегії і тактики соціально-економічної політики. У цьому напрямку ВР України: затверджує загальнодержавні програми економічного розвитку.

Кабінет Міністрів України. Основною формою реалізації компетенції КМ України є його правові акти — постанови й розпорядження, які обов’язкові для виконання на території України. У формі постанов уряду видаються акти з питань, що мають найбільш важливе загальне значення. У формі розпоряджень — акти, що мають індивідуальний характер або стосуються питань внутрішньоорганізаційної та іншої поточної роботи уряду.

Міністерства, відомства та інші центральні органи виконавчої влади. Основними функціями міністерств та інших органів державної виконавчої влади в Україні є:

• формування та реалізація інвестиційної політики;

• ужиття заходів, спрямованих на вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності, захист інтересів вітчизняних товаровиробників на зовнішньому ринку та розвиток внутрішнього ринку;

• видача спеціальних дозволів (ліцензій) на проведення окремих видів підприємницької діяльності;

• Антимонопольний комітет України покликаний забезпечувати державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів.

Органи місцевого самоврядування та державні адміністрації.

Керівні органи суб’єкта господарювання.

Міжнародні організації (СОТ тощо).

7. Планування та прогнозування економічного розвитку.

Індикативне планування – це засіб планування розвитку економіки за результатами аналізу економічної ситуації в країні в цілому та в окремих регіонах за попередній рік.

Своєму впливу на господарську діяльність держава надає силу правового акта. Прикладом може бути Закон “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, який вперше за роки незалежності нашої держави на законодавчому рівні визначив правові, економічні і організаційні принципи системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць як складової частини загальної системи державного регулювання економічного і соціального розвитку держави.

Господарський кодекс України також встановлює, що основними формами державного планування господарської діяльності є Державна програма економічного і соціального розвитку України, Державний бюджет та інші державні програми з питань економічного і соціального розвитку, порядок розробки, завдання та реалізація яких визначаються законом про державні програми (ст. 11).

Програма економічного і соціального розвитку держави - це документ, в якому визначаються цілі та пріоритети такого розвитку, засоби та шляхи їх досягнення, формується взаємоузгоджена і комплексна система заходів органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спрямованих на ефективне розв'язання проблем економічного розвитку, досягнення стабільного економічного зростання, а також характеризуються очікувані зміни у стані економіки та соціальної сфери.

Прогнози економічного і соціального розвитку розробляються на середньостроковий (п'ятирічний) і короткостроковий (однорічний) періоди, а державна програма – на короткостроковий період. При необхідності вони можуть розроблятися на триваліший період.

Закон України “Про державні цільові програми” визначає поняття та види державних цільових програм. Державна цільова програма, за цим Законом, це комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв’язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюється з використанням коштів Державного бюджету України і узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.