52. Прибуток і прибутковість (рентабельність) у світовій практиці широко застосовується узагальнюючий показник міри ефективності використання капіталу — прибутковість (дохідність, рентабельність).

Коефіцієнт прибутковості (рентабельності) визначається відношенням прибутку до капіталу, що інвестується, і розраховується за формулою

де КП — коефіцієнт прибутковості;ПР — прибуток;А — активи;П — пасиви;В — понесені витрати.

Показник рентабельності (прибутковості) показує, скільки гривень прибутку одержує підприємство від 1 грн. вкладеного в його діяльність капіталу (активів, пасивів) при понесених витратах у розрахунку на 1 грн.

Усі показники рентабельності можна поділити на чотири основні групи:

­­-показники рентабельності щодо реалізації;

-показники рентабельності щодо активів;

-показники рентабельності щодо власного капіталу та зобов’язань;

-показники рентабельності витрат і продукції.

До першої групи належать такі показники:

1. Рентабельність за валовим прибутком (маржинальному доходу) — являє собою відношення валового прибутку (маржинального доходу) до чистої виручки від реалізації (чистого доходу) і розраховується за формулою

,

де — рентабельність по валовому прибутку (маржинальному доходу);

ВП(МД) — валовий прибуток (маржинальний дохід);

ЧД(ВР) — чиста виручка від реалізації (чистий дохід);

Показує скільки гривень (копійок) валового прибутку припадає на 1 грн чистої виручки. Може визначатися й у процентах. Чим вище цей показник, тим краще.

2. Рентабельність за операційним прибутком (ОП) (R_оп) — являє собою відношення суми операційного прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації і розраховується за формулою

Показує скільки гривень (копійок) операційного прибутку припадає на 1 грн чистого доходу (виручки). Може визначатися й у процентах. Чим вище цей показник, тим краще.

2. Рентабельність за чистим прибутком (R_чп) — являє собою відношення суми чистого прибутку (ЧП) до чистого доходу (виручки) від реалізації і розраховується за формулою

За світовим досвідом норма рентабельності за чистим прибутком — 6—12 %.

Ці показники називають також показниками рентабельності реалізованої продукції за валовим, операційним і чистим прибутками. Тому цю групу показників можна назвати показниками рентабельності реалізованої продукції.

До показників другої групи належать такі:

Рентабельність активів (R_А) — відношення чистого прибутку до середньої величини активів підприємства (А); розраховується за формулою:

Показує, скільки чистого прибутку припадає на 1 грн вкладених активів (інвестицій). Може визначатися у процентах. Цей показник називається також рентабельністю інвестицій (ROE).

Термін окупності активів (інвестицій) (ТОА(І)) — відношення 100 % до рентабельності активів, вираженої у процентах; розраховується за формулою

де — рентабельність активів, виражена у процентах.

Показує, за який період будуть компенсовані чистим прибутком інвестовані в активи кошти, тобто за який термін окупляться всі активи підприємства, враховуючи досягнутий їх рівень рентабельності за аналізований період.

Рентабельність необоротних активів (R_НА) — відношення чистого прибутку до середньої величини необоротних активів (НА), розраховується за формулою

Характеризує величину чистого прибутку, що припадає на кожну гривню необоротних активів. Може розраховуватися у процентах. Зростання є позитивним результатом.

Термін окупності необоротних активів (ТОНА) — відношення 100 % до рентабельності необоротних активів у процентах (% R_НА) розраховується за формулою

Рентабельність оборотних активів в — відношення чистого прибутку до середньої величини оборотних активів (ОА), розраховується за формулою:

Термін окупності оборотних активів (ТООА) — відношення 100 % до рентабельності оборотних активів у процентах(% R_ОА)

Рентабельність виробничих фондів — відношення валового або чистого прибутку до середньої величини виробничих фондів (ВФ), розраховується за формулою.

Показує величину валового (чистого) прибутку, що припадає на кожну гривню виробничих ресурсів (фондів) підприємства.

Показниками третьої групи є:

1. Рентабельність власного капіталу ( ) — відношення чистого прибутку до середньої величини власного капіталу (ВК), розраховується за формулою

2. Термін окупності власного капіталу (ТОВК) — відношення 100 % до рентабельності власного капіталу, виражену у процентах (% R_ВК) .

3. Рентабельність позикового капіталу ( ) як відношення чистого прибутку до середньої величини позикового капіталу (ПК) розраховується за формулою:

4. Термін окупності позикового капіталу (ТОПК) — відношення 100 % до рентабельності позикового капіталу, у процунтах (% R_пк)

5. Рентабельність діяльності підприємства (R_д) — відношення прибутку від звичайної діяльності (ПЗД) до середньої величини власного та позикового капіталу або суми всіх активів (валюти балансу).

53. Фінансово-економічна оцінка інвестиційних проектів. Основою експертизи інвестиційного проекту є фінансово-економічна оцінка, яка базується на загальновідомій методиці UNIDO*1 і включає в себе: аналіз фінансового стану підприємства протягом трьох останніх років; аналіз фінансового стану підприємства в період реалізації інвестиційного проекту; аналіз беззбитковості виробництва основних видів продукції; прогноз прибутків і грошових потоків у процесі реалізації інвестиційного проекту;

оцінку ефективності інвестиційного проекту. Метою управління капітальними інвестиціями є вибір найефективніших інвестиційних проектів і забезпечення реалізації окремих інвестиційних програм. Особлива увага приділяється вибору інвестиційних проектів, що здійснюється на основі оцінки їх ефективності при забезпеченні послідовності проведення аналізу. Прийняття або відхилення інвестиційного проекту здійснюється після проведення його аналізу за такої послідовності

Ефективність інвестиційних проектів оцінюється на основі таких принципів:

перший – оцінка повернення інвестованого капіталу повинна здійснюватися на основі показника грошового потоку, який формується за рахунок сум чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі експлуатації інвестиційних проектів;

другий – обов’язкове приведення до теперішньої вартості як інвестованого капіталу, так і сум грошового потоку;

третій – вибір диференційованої ставки процента (дисконтної ставки) у процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів. У процесі прийняття інвестиційних рішень щодо реалізації окремих з альтернативних проектів вирішальну роль відіграє оцінка їхньої ефективності. З метою отримання результатів такої оцінки за кожним з проектів, що розглядаються, має бути проведено відповідний фінансовий аналіз. У процесі такого аналізу зіставляють між собою ефект та витрати за кожним проектом, що розглядається, з урахуванням рівня інвестиційних ризиків за ними.

Інвестиційний процес підприємства в цілому і реалізація окремих проектів зокрема характеризуються як надходженням відповідних доходів, так і здійсненням інвестиційних витрат протягом окремих інтервалів часу.

54. Аналіз фінансування інвестиційних проектів. Інвестиційний проект представляє собою основний документ, що визначає необхідність здійснення реального інвестування, в якому в загальноприйнятій послідовності висвітлюються основні характеристики проекту і фінансові показники, пов’язані з його реалізацією.Для невеликих інвестиційних проектів, що фінансуються підприємством за рахунок внутрішніх джерел, обґрунтування здійснюється по скороченому колу розділів і показників. Для середніх і великих інвестиційних проектів, фінансування реалізації яких намічається за рахунок зовнішніх джерел, необхідне повномасштабне обґрунтування за відповідними національними і міжнародними стандартами.

Розділи інвестиційного проекту: 1. Коротка характеристика проекту (або його резюме).2. Передумови і основна ідея проекту..3. Аналіз ринку і концепція маркетингу. 4. Сировина і поставки. 5. Місце розташування, будівельна ділянка і навколишнє середовище. 6. Проектування і технологія. 7. Організація управління..8. Трудові ресурси.9. Планування реалізації проекту. 10. Фінансовий план і оцінка ефективності інвестицій.

55. Методи оцінки інвестиційних проектів. Методи, які використовуються при аналізі інвестиційної діяльності підприємств, можна поділити на дві групи в залежності від того, враховується чи не враховується параметр часу:а) засновані на дисконтованих оцінках;б) засновані на облікових оцінках.

Перша група методів. Метод розрахунку чистої теперішньої вартості. В основу даного методу покладено завдання основної цільової установки, яка визначається власниками компанії, – підвищення цінності фірми, кількісною оцінкою якої є її ринкова вартість. Метод заснований на зіставленні величини інвестиції із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, які генеруються протягом планового терміну. Метод розрахунку коефіцієнту рентабельності інвестиції (Profitability Index – Pi). Коефіцієнт рентабельності (PI) розрахо­вується за формулою:PI=сума Рк/(1+r)k /IC Якщо: РІ > 1, то проект потрібно прийняти; РІ < 1, то проект потрібно відхилити; РІ = 1, то проект не прибутковий і не збитковий. Метод розрахунку внутрішньої ставки доходу (Internal Rate of IRR). Під внутрішньою ставкою доходу інвестиції (синоніми: внутрішня норма прибутку, внутрішня окупність) розуміють значення коефіцієнту дисконтування r, при якому чиста теперішня вартість (NPV) проекту дорівнює нулю: IRR = r, при якому NPV = ѓ (r) = 0. IRR > CC, то проект потрібно прийняти; IRR < CC, то проект потрібно відхилити; IRR = CC, то проект не прибутковий і не збитковий. Незалежно від того, з чим порівнюють внутрішню ставку доходу (IRR), зрозуміло, що проект приймають, якщо його

56. Порівняльний аналіз і вибір інвестиційних альтернатив. Оптимізація розподілу інвестицій по проектах. Таке завдання виникає в тому випадку, коли є кілька привабливих інвестиційних проектів, однак, підприємство не може брати участь в них одночасно, оскільки обмежене у фінансових ресурсах. Розглянемо найбільш типові ситуації, що вимагають оптимізації розподілу інвестицій. Більш складні варіанти оптимізації інвестиційних портфелів зважуються за допомогою методів лінійного програмування.