44. Методика комплексного аналізу кредитоспроможності.

Комплексні моделі: 1) БС (США) : спроможність до погашення кредиту; розмір капіталу п-ва; пот грош надходження; забезп кредиту; умови надання кредиту. 2) KAMPARI: характеристика клієнта; спромог до повернення кредиту; розмір маржі; мета використання кредиту; розмір позики; страхув ризику непогашен кред. 3) PARTS: цілі кредиту; розмір кредиту; механізм погашення; строк; забезпечення.

45. Оцінка кредитоспроможності позичальників-юридичних осіб згідно з методикою нбу

Для здійснення оцінки фінансового стану і кредитоспроможності позичальника — юридичної особи (крім комерційних банків) слід враховувати чітко визначені об'єктивні показники його діяльності, такі як:

• обсяг реалізації, прибуток та збитки;

• рентабельність;

• коефіцієнти ліквідності;

• грошові потоки (надходження коштів на рахунки позичальника) для забезпечення повернення позики та сплати відсотків за нею;

• склад та динаміку дебіторсько-кредиторської заборгованості тощо.

НБУ рекомендує комерційним банкам використовувати для економічної оцінки діяльності позичальників таку систему фінансових коефіцієнтів: (х-ку даних показників беріть з пит42 )

-коефіцієнт миттєвої ліквідності (більше 0,2);

-коефіцієнт поточної ліквідності (більше 0,5);

-коефіцієнт загальної ліквідності (більше 2,0);

-коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів (більше 0,5);

-коефіцієнт незалежності (менше 1);

- рентабельність активів відношення чистого прибутку до середньої суми активів у відсотках. Характеризує рівень прибутковості від використання активів;

- рентабельність продажу відношення чистого прибутку до обсягу реалізації продукції (без ПДВ) у відсотках.

46. Теоретичні аспекти оцінки ділової активності суб’єктів господарювання. Ділова активність охоплює всі зусилля і заходи підприємства, спрямовані на підвищення його конкурентоспроможності. Функції:1Корисність (економічна вигода).2Здатність до відтворення – забезпечення економічного зростання вартості підприємства з мінімальним ризиком.3Безперервність – сталий розвиток підприємства на основі ефективного використання ресурсного потенціалу.4Пропорційність – розподіл доданої вартості на основі гармонізації інтересів різних груп учасників економічних відносин.Ділову активність кваліфікують:Високий (достатній)Середній (задовільний)Низький (незадовільний)Слід зазначити, що кожному рівню ділової активності відповідає характерна виробничо-господарська ситуація, у зв’язку з чим виділяють нормальну, проблемну і кризову ситуації.Нормальна ситуація властива високому рівню ділової активності та означає такий збіг умов і обставин, коли створюються сприятливі умови для функціонування суб’єкта господарювання, за яких формується стійка тенденція підвищення темпів зростання оціночних показників. Проблемна ситуація існує на підприємстві, рівень ділової активності якого відповідає середньому і визначається як збіг господарських умов та чинників, за яких формується тенденція до погіршення стану підприємства та спостерігається нестійка динаміка оціночних показників ділової активності.Кризова ситуація характеризує низький рівень ділової активності і виникає в разі відсутності оперативного реагування на стратегічні питання, які потребують термінового вирішення. Її можна визначити як збіг обставин, які формують стійку негативну тенденцію оціночних показників ділової активності та загрожують підприємству банкрутством.Розрізняють такі фактори впливу на рівень ділової активності підприємства:Зовнішні (не залежать від діяльності суб’єктів господарювання)Внутрішні (пов’язанні з діяльністю суб’єктів господарювання)

47. Показники, що характеризують ділову активність підприємства – порядок їх розрахунку та методи оцінки. Аналіз ділової активності здійснюється за допомогою кількісних і якісних критеріїв. До кількісних відносять:- продуктивність праці, визначається як відношення обсягу виробленої або реалізованої продукції до середньоспискової чисельності працівників.Характеризує суму виробленої, реалізованої продукції одним працівником;- фондовіддача основних засобів, визначається як відношення вартостівиробленої, реалізованої продукції до середньої суми основних засобів. Характеризує суму виробленої продукції з однієї гривні основних засобів;- кількість оборотів дебіторської заборгованості, визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період суми дебіторської заборгованості. Характеризує скільки раз за період обертаєтьсядебіторська заборгованість;- тривалість обороту (період інкасації) дебіторської заборгованості, визначається як відношення середньої за період суми дебіторської заборгованості до одноденної виручки від реалізації продукції. Характеризує період за який погашається дебіторська заборгованість:- кількість оборотів виробничих запасів, визначається як відношення виручки від реалізації продукції (собівартості) до середньої за період суми виробничих запасів. - запаси проходять протягом одного обороту; - тривалість обороту виробничих запасів, визначається як відношення середньої за період суми виробничих, запасів до одноденної виручка від реалізації продукції (одноденної собівартості). Характеризує кількість днів протягом яких запаси здійснюють один оборот;- кількість оборотів кредиторської заборгованості, визначається як відношення обороту з закупівлі сировини і матеріалів до середньої за період суми кредиторської заборгованості. Характеризує скільки раз за період оновлюється кредиторська заборгованість;- тривалість обороту (період інкасації) кредиторської заборгованості, визначається як відношення середньої за період суми кредиторської заборгованості до одноденного обороту з закупівлі сировини і матеріалів. Характеризує період за який погашається кредиторська заборгованість;- тривалість операційного циклу, визначається як сума тривалості обороту дебіторської заборгованості і тривалості обороту виробничих запасів;- тривалість фінансового циклу, визначається як різниця тривалості операційного циклу та тривалості обороту кредиторської заборгованості;- кількість оборотів власного капіталу, визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період суми власного капіталу. Характеризує скільки раз за період обертається власний капітал;- оборотність всього капіталу, визначається як відношення виручки відреалізації продукції до середньої за період суми всього капіталу. Характеризує скільки раз за період обертається весь капітал;- коефіцієнт стійкості економічного зростання, визначається як відношення різниці чистого прибутку і виплачених дивідендів до середньої за період суми власного капіталу. До якісних: розмір ринку збуту продукції (як внутрішнього, так і зовнішнього);наявність продукції, яка йде на експорт; імідж підприємства та його клієнтів;конкурентоспроможність підприємства і продукції.

48. Порядок здійснення аналізу ринкової активності підприємства. Порядок розрахунку та методи оцінки показників, що характеризують обіг акцій на вторинному ринку. Ринкова активність є центральною проблемою кожного суб'єкта підприємницької діяльності та його власників. Ринкова активність підприємства забезпечується надійними та стабільними прибутками для власників і нарощуванням вартості власного капіталу (активів).Основними показниками ринкової активності є: прибуток на акцію, дохідність акції, коефіцієнт виплати дивідендів, цінність акцій та коефіцієнт котирування акцій.Цей показник розраховується діленням чистого прибутку, зменшеного на величину дивідендів за привілейованими акціями, до загальної кількості звичайних акцій в обігу за звітний період. Дохідність (рентабельність) акцій характеризує відсоток повернення на капітал, вкладений в акції підприємства. Коефіцієнт виплати дивідендів або дивідендний вихід використовується для характеристики дивідендної політики акціонерного підприємства і характеризує частку прибутку, виплачену акціонерам в готівковій формі в звітному році. Цей коефіцієнт розраховується діленням дивіденду, виплачуваного за акцією, на прибуток на акцію.Цінність акцій відображає відносини між підприємством та його акціонерами. Розраховується він як співвідношення ринкової ціни акції та прибутку на акцію. Коефіцієнт котирування акцій - це співвідношення ринкової ціни акції та її облікової ціни. Облікова (балансова) ціна акції характеризує частку власного капіталу, яка припадає на одну акцію (за даними бухгалтерського обліку та звітності).

1) коефіцієнт виплати або дивідендний вихід – характеризує пропорції розподілу чистого прибутку (після погашення фіксованих зобов’язань) на виплату дивідендів та фінансування інвестиційних потреб. Є два способи визначення коефіцієнта виплати дивідендів:Кв = Да / Чпа * 100%абоКв = ФВД / ЧП * 100%Кв – коефіцієнт виплати дивідендів;Да – поточний дивіденд на одну акцію, виплачений грошима;Чпа – чистий прибуток АТ в розрахунку на одну акцію після погашення фіксованих зобов’язань;ФВД – фонд виплати дивідендів за мінусом фіксованих зобов’язань.

2) рівень дохідності акцій – характеризує розмір доходу, отриманий акціонерами на кожну гривню, вкладену в акції. Визначається за формулою:РДа = Да / РЦа * 100%

РДа - рівень дохідності акцій;РЦа – ринкова ціна (курс) акції. 3) акціонерні товариства для оцінки розробленої політики визначають показник, аналогічний РДа, за результатами сумарної оцінки всіх дивідендних виплат і вкладеного акціонерного капіталу. Називається такий показник ставкою доходу на оплачений акціонерний капітал і визначається за формулою:СД = ФВД / АКо * 100%СД – ставка доходу на оплачений капітал;АКо – оплачений акціонерний капітал (АКо = СК – неоплачений капітал).4) коефіцієнт співвідношення ціни та доходу на акцію (Кц/д) визначається за формулою:Кц/д = РЦа / Да