
- •Питання з курсу «Актуальні проблеми господарського законодавства»
- •1.Поняття та основні ознаки господарського законодавства. Принцип на якому господарське законодавство поєднується із комерційним правом інших країн.
- •2. Класифікація нормативно-правових актів господарського законодавства за юридичною силою та за змістом.
- •3.Основні сфери господарювання щодо яких здійснюється регуляторна політика.
- •4.Відносини, що є сферою регулювання Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
- •5.Основна проблематика правозастосування Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України
- •6.Співвідношення норм цку та гку в частині регулювання господарських відносин.
- •8. Порядок регулювання Цивільним та Господарським Кодексами України питання щодо форм юридичних осіб які здійснюють господарську діяльність.
- •9. Поясність основну суперечність поняття перетворення юридичної особи за цку та гку.
- •10. Законодавча термінологія України стосовно розуміння іноземної юридичної особи.
- •Види іноземних юридичних осіб які відповідно до діючого законодавства України можуть господарювати в Україні, відмінність їх правового статусу.
- •12. Поняття та зміст цивільної правоздатності юридичної особи.
- •13. Обмеження цивільної правоздатності юридичних осіб в цивільному та господарському законодавстві
- •14. Юридичні колізії в господарському законодавстві та правила їх подолання.
- •15. Нормативно-правовий акт господарського законодавства. Порядок набрання ними чинності та способи припинення їх дії.
- •16. Порядок визначення строку і терміну в господарському законодавстві.
- •17. Порівняльна характеристика суб’єктів господарських та цивільних відносин.
- •18. Поняття позовної давності. Межі диспозитивності позовної давності. Наслідки спливу строку позовної давності.
- •19. Позовна давність в господарському законодавстві, порядок її застосування. Межі імперативності та диспозитивності позовної давності.
- •20.Правило, за яким м необхідно розглядати суперечності щодо застосування строків, встановлених в цку та гку.
- •22.Функція процентів в господарському законодавстві. Порядок застосування облікової ставки нбу.
- •23. Поняття акціонерного товариства та правовий аналіз їх типів.
- •24. Приватне розміщення акцій акціонерних товариств. Заочні збори акціонерів.
- •26. Ознаки, за якими визначається статус дочірнього підприємства та неоднозначність його визначення.
- •27. Правовий аналіз поняття корпоративного підприємства за гку та поняття корпоративного підприємства в розумінні зу «Про холдингові компанії»
- •28. Види залежності за цку та гку, проблемні питання щодо їх виникнення.
- •29. Поняття цивільно-правового та господарського договорів, їх співвідношення.
- •30. Договір комерційної концесії (франчайзингу) та його види. Проблемні питання правового регулювання договору франчайзингу.
- •31. Мораторій у справі про банкрутство. Проблемні питання щодо його застосування.
- •32. Особливості виконання рішень третейських судів.
- •33. Поняття правового захисту, способи та форми його здійснення.
- •34. Поняття самозахисту в господарському законодавстві та його ознаки.
- •35. Судові рішення в системі господарського законодавства.
- •36. Поняття неустойки, особливості нарахування пені, встановлені законодавством.
- •37. Система нормативно-правових документів, що регулюють порядок набрання чинності нормативно-правових актів господарського законодавства.
- •38. Види відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання.
- •39. Характеристика органів державної регуляторної політики в Україні
- •40. Способи захисту порушених прав та законних інтересів суб»єктів господарювання при вирішенні господарських спорів.
- •Питання з курсу «Правове регулювання неплатоспроможності та банкрутства»
- •1. Загальна характеристика інституту банкрутства.
- •2. Процедура розпорядження майном боржника :
- •3. Особливості банкрутства відсутнього боржника - передбачені ст. 52 Закону.
- •4. Заходи запобігання банкрутству боржника та види позасудових процедур.
- •5. Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, передбачені ст. 25 Закону, а саме:
- •6. Ознаки неплатоспроможності (банкрутства):
- •7. Особливості банкрутства фермерських господарств передбачені ст. Закону . До них відносяться:
- •8. Державний орган з питань банкрутства та його повноваження:
- •9. Строки неплатоспроможності у законодавстві про банкрутство залежать від різних чинників:
- •10. Особливості банкрутства місто утворюючих підприємств. Передбачені ст. 42 Закону.
- •11. Оцінка майна боржника регулюється ст. 29 Закону
- •13. Процедура санації, як захід щодо відновлення платоспроможності боржника регулюється ст. Ст.17,18,19,20,21 Закону.
- •13. Наслідки визнання боржника банкрутом передбачені у ст. 23 Закону.
- •15. Кредитори у справі про банкрутство.
- •Коло учасників у справі про банкрутство це:
- •18. Види кредиторів:
- •19. Ліквідатор у справі про банкрутство .
- •20. Припинення провадження у справі про банкрутство регламентується ст. 40 Закону.
- •21. Поняття грошових зобов'язань
- •22. Попереднє засідання господарського суду у справі про банкрутство ст. 15 Закону.
- •23. Черговість задоволення вимог кредиторів регулюється ст.31 Закону і передбачає шість черг.
- •24. Мораторій на задоволення вимог кредиторів, (ст. 12 Закону) вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.
- •25. Звільнення працівників боржника регулюються ст. 33 Закону
- •26. Принципи відносин неплатоспроможності.
- •28. Джерела дисципліни «Правове регулювання неплатоспроможності та банкрутства»:
- •29. Підготовче засідання господарського суду (ст. 11 Закону) проводиться не пізніше ніж на зо день від порушення справи.
- •30. Поняття ліквідаційної маси (ст. 26 Закону)
- •31. Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів (ст.46 Закону).
- •34. Судові процедури, що застосовуються до боржника
- •35. Заява про порушення справи про банкрутство ст.7 Закону
- •36. План санації (ст. 18 Закону)
- •37. Забезпечення вимог кредиторів здійснюється наступним чином:
- •38. Комітет кредиторів та його повноваження у справі про банкрутство
- •1. Місце правового регулювання біржової діяльності в системі права України
- •2. Етапи розвитку правового регулювання біржової діяльності в Україні:
- •3. Правове регулювання біржової діяльності на сучасному етапі.
- •4. Поняття, зміст і принципи регулювання біржової діяльності
- •Державне регулювання біржової діяльності
- •6. Саморегулівні організації: поняття, функції, повноваження, правове регулювання
- •8. Основні функції та завдання державних органів у сфері регулювання біржової діяльності в Україні.
- •9. Особливості правового регулювання діяльності товарних бірж за
- •Правове регулювання діяльності фондових та валютних бірж- зарубіжний досвід
- •11. Особливості діяльності бірж праці за кордоном
- •12. Історія зародження і становлення біржового ринку.
- •13. Функції біржових інститутів
- •14. Видова характеристика бірж
- •15.Організація біржового управління.
- •16. Відмінність громадської та стаціонарної структури управління бірж
- •17. Учасники біржових торгів
- •18. Типові правила біржової торгівлі, їх зміст та значення
- •19.Поняття й ознаки біржових угод
- •20. Порядок укладання біржових угод
- •21. Реєстрація, оформлення та розірвання біржових угод
- •22. Забезпечення виконання біржових угод
- •23. Загальна характеристика нормативно-правових актів, що регулюють біржову діяльність в Україні.
- •24. Правовий статус та функції товарної біржі
- •Поняття фондового ринку та фондової біржі
- •26. Класифікація, принципи і функції фондового ринку
- •Учасники фондового ринку
- •Правові основи створення та діяльності фондової біржі, права членів біржі.
- •Статут, вимоги, організація торгівлі та правила фондової біржі
- •Функціонування фондового ринку та його регулювання в Україні.
- •31 . Класифікаційна характеристика цінних паперів.
- •Процедура лістингу її правове регулювання.
- •33. Котирування цінних паперів.
- •Поняття валюти та валютних цінностей
- •35. Функції валютного ринку.
- •36. Суб'єкти валютного ринку
- •37. Поняття та методи валютного регулювання та валютного контролю
- •38. Розвиток та становлення бірж праці в Україні
- •39. Державна реєстрація фондової біржі, її правове регулювання.
- •40. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері біржової діяльності
1. Місце правового регулювання біржової діяльності в системі права України
Будучи складним правовим інститутом господарського права, біржова діяльність тісно взаємодії з іншими галузями права, включаючи в себе майнові, грошові та кредитні відносини які відображають найскладніші явища суспільного життя, та стосується відносин між людьми, що є найбільш складними її суб’єктами. З огляду на це стає зрозумілим важливість і необхідність правового регулювання відносин, що виникають у біржовій сфері, яка потребує широкого спектра знань, розуміння глибоких закономірностей, здатність добре орієнтуватись у правових актах – тобто всього того, що необхідне сьогодні фахівцю-юристу.
Зміст правового регулювання біржової діяльності складають юридичні норми – норми-правила, норми-принципи, підсистеми цих норм, різні комбінації норм, що створюють юридичні конструкції, які у своїй сукупності забезпечують цілеспрямований вплив на поведінку суб’єктів біржового ринку.
Біржова діяльність поєднує у собі елементи публічного та приватного права, оскільки у даній сфері виникають як публічно-правові, так і приватно-правові відносини. Така комбінація правових норм біржового права є характерною й для інших галузей права, як то банківське, житлове, екологічне, аграрне, інформаційне та ін., що вказує на його комплексний характер.
Галузями, суміжними з правовим регулюванням біржової діяльності, є цивільне, господарське, адміністративне, фінансове та інші галузі права. Однак кожна з цих галузей права є самостійною галуззю права, а розмежування між ними слід проводити не лише за предметом та методом правового регулювання, але й за тими функціями, які характерні вказаним галузям права.
Біржове і цивільне право. Норми цивільного права визначають правовий статус учасників цивільного обороту, підстави виникнення і порядок реалізації права власності й інших майнових прав, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності (інтелектуальної власності), регулюють договірні й інші зобов’язання, а також інші майнові і пов’язані з ними особисті немайнові відносини, побудовані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майнової самостійності їх учасників.
Саме норми цивільного права регламентують порядок укладання договорів, у тому числі й біржових. Так, згідно ч. 4 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Такий же порядок регламентації стосується й особливостей укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо, оскільки відповідно до ст. 650 ЦК України вони встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Біржове і господарське право. Біржова діяльність будучи різновидом господарської діяльності регламентується нормами господарського права, які визначають організацію бірж, їх правовий статус, здійснення торговельно-біржової діяльності, правила біржової торгівлі, порядок проведення біржових торгів та ін. Так норми ГК України (ст. 185) визначають особливості укладання господарських договорів на біржах, ярмарках та публічних торгах, констатуючи, що до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Господарське законодавство (ст. 278 ГК України) акцентує також увагу на безприбутковості біржових інститутів, зазначаючи, що здійснення торговельно-біржової діяльності має на меті організацію та регулювання торгівлі шляхом надання послуг суб’єктам господарювання у здійсненні ними торговельних операцій спеціально утвореною господарською організацією ‑ товарною біржею, яка не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.
Законодавець (ст. 279 ГК України) розглядає товарну біржу як особливий суб’єкт господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов’язаним з ним торговельним операціям.
Згідно ст. 360 ГК України, для забезпечення організації функціонування ринку цінних паперів утворюється фондова біржа ‑ акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до ГК України, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі.
Таким чином, норми господарського права значною мірою концентрують увагу на біржові правовідносини, що виникають з приводу біржової діяльності.
Біржове та адміністративне право. Адміністративне право регулює управлінську діяльність органів виконавчої влади в різних сферах суспільного життя, закріплює їх структуру, правове становище, компетенцію і взаємовідносини між собою, застосовуючи при цьому, як правило, метод “влади і підпорядкування”, що базується на субординації (підпорядкування нижчестоящого вищестоящому). Тоді як, біржове право визначає діяльність органів державного управління тільки у зв’язку з державним регулюванням біржової діяльності.
Так органи державної влади й управління здійснюючи вплив на суб’єктів біржового ринку визначають порядок реєстрації бірж, їх ліцензування, оподаткування. розробку біржових стандартів, регламентацію основних процедур і державного контролю, тобто здійснюють публічно-правовий вплив на вищезазначені суб’єкти. Окрім цього, норми адміністративного права охороняють біржові правовідносини. Зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачає відповідальність за правопорушення у сфері ринку (статті 164, 166-9).
Біржове і фінансове право. Фінансове право знаходиться в тісному зв’язку з біржовим правом, яке регулює різноманітні суспільні відносини, і перш за все, майнові відносини, учасники яких рівноправні, володіють автономією волі, майновою самостійністю. Фінансове також регулює майнові відносини, але лише ті з них, що виникають з приводу грошей, а тому набувають форми грошових відносин. Біржове право регулює не тільки грошові відносини, але й відносини, що виникають з приводу іншого майна (речей, майнових прав). Предметом фінансового права є грошові відносини, учасники яких не рівноправні, не володіють автономією волі і майновою самостійністю, коли між ними виникають відносини владно-підвладності. І дуже важливо зазначити, що ці грошові відносини виникають у зв’язку з формуванням, розподілом і використанням фондів грошових коштів, тобто у зв’язку зі здійсненням фінансової діяльності держави і місцевого самоврядування.
Норми кримінального права, кримінального процесу охороняють біржові правовідносини. Статті 199 (виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї), 202 (порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю), 223 (розміщення цінних паперів без реєстрації випуску), 224 (виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів) КК України, наприклад, передбачають кримінальну відповідальність за правопорушення суб’єктів біржового ринку.
Отже як складний правовий інститут, біржова діяльність тісно взаємодіє з іншими галузями права та займає належне місце в структурі права України.