- •1. Загальнонаукова і соціокультурна ситуація виникнення методологічної кризи в психології кінця XIX – початку XX ст.
- •4.Структура психіки та особистості за Фрейдом
- •6.Стадії психосексуального розвитку за Фрейдом
- •7. Поняття неврозу та механізмів його виникнення у психоаналізі.
- •9. Базові ідеї аналітичної психології к. Юнга.
- •10. Структура психіки за к. Юнгом.
- •14. Характеристика базових інстинктів за а. Адлером.
- •15. Механізми виникнення неврозу за а. Адлером.
- •16. Біхевіоризм: історія формування і основні ідеї.
- •21. Погляди к. Хорні на природу невротичної особистості.
- •22. Стратегії комунікації невротичної особистості за к. Хорні.
- •23. Погляди к. Хорні на психологію жінки.
- •24. Зміст епігенетичного принципу розвитку особистості за е. Еріксоном.
- •25. Характеристика стадій психосоціального розвитку за е. Еріксоном.
- •26. Поняття зрілої особистості за г. Олпортом.
- •29. Сутність теорії особистісних конструктів Дж. Келлі.
- •31. Дослідження творчого мислення в роботах м. Вертгеймера.
- •32. Поняття квазі-потреби, життєвого простору та психологічного поля особистості за к. Левіним.
- •34. Сутність «гуманістичного психаналізу» е. Фромма.
- •35. Характеристика базових екзистенційних потреб людини за е. Фроммом.
- •36. Соціальні типи характеру людини за е. Фроммом.
- •37. Виникнення та основні принципи гуманістичної психології.
- •39. Поняття дефіцитарної мотивації та мотивації росту за а. Маслоу.
- •40. Самоактуалізована особистість: ознаки та чинники формування.
- •43. Клієнт-центрована психотерапія у баченні к. Роджерса.
- •44. Основні ідеї логотерапії в. Франкла.
- •45. Тенденції розвитку сучасної світової психології.
- •47. Внесок с.Л. Рубінштейна в розробку методологічних проблем радянської психології.
- •48. Проблема розвитку психіки в тлумаченні о.М. Леонтьєва.
- •49. Зміст ідеї комплексного людинознавства б.Г. Ананьєва.
- •50. Основні теоретичні підходи п.Я. Гальперіна.
- •52. Психологічні погляди провідних українських філософів хvііі – хіх ст.
- •53. Роль г.С. Костюка у розвитку вітчизняної психології.
- •54. Становлення психології в Україні пострадянського періоду.
- •55. Внесок в.А. Роменця в розвиток історико-психологічної науки.
- •56. Психологічна думка в Україні на порозі XXI ст.
26. Поняття зрілої особистості за г. Олпортом.
За Г. Олпортом, протягом всього життя, зріла особистість функціонує автономно, тобто її мотиви обумовлені не минулим, а теперішнім, вони унікальні та свідомі. Вчений виділив шість рис, що характеризують зрілу особистість:1. широкі межі “Я”, активна участь в трудових, сімейних та соціальних відносина 2. здатність до теплих, сердечних соціальних стосунків, в тому числі дружній інтимності та співчуттю; 3. самоприйняття та вміння контролювати свій емоційний стан без шкоди для оточуючих.4. реалістично сприймати людей, об'єкти та ситуації, вміти ставити реалістичні цілі 5. “самооб'єктивність” - чітке уявлення про всі свої сильні та слабкі сторони;6. мати систему цінностей, які мають головну ціль і надають змісту всьому що людина робить.Таким чином, Г. Олпорт проголошує думку про те, що культурні традиції можуть наповнюватися різними психологічними змістами і саме це наповнення та загальна орієнтація визначають ступінь зрілості, тобто душевне здоров'я особистості [9]. 27. Загальні положення когнітивної психології.
Когнітивна психологія (від лат. знання, пізнання) один з сучасних напрямів психології. Дослідження представників когнітивної психології пов'язані з аналізом різних аспектів мисленнєвої діяльності індивіда. До принципів когнітивної психології належить трактування людини як діяльної, активно сприймаючої інформацію особистості, яка керується у своїй мисленнєвій діяльності певними планами, правилами, стратегіями. Для представників когнітивної психології характерна спрямованість досліджень на перехід від розуміння складного феномену до розуміння простого. Суттєвий вплив на розвиток поняттєвого апарату когнітивної психології справила теорія інформації та дослідження в галузі штучного інтелекту. 28. Зміст поглядів Ж. Піаже щодо розвитку інтелекту людини.
Ж. Піаже зробив висновок про те, що доросла людина роздумує соціально, тобто в думках звертаючись до інших людей, навіть коли вона залишається зі собою віч-на-віч. Дитина роздумує егоцентрично, навіть коли перебуває в середовищі інших.Піаже виокремив 4 стадії. Спочатку дитяча думка міститься в наочних діях (до 2-х років), потім вони інтеріоризуються (переходять із зовнішніх у внутрішні), стають передопераціями (діями) розуму (від 2-х до 7 років), на третій стадії (від 7 до 11 років) виникають конкретні операції, на четвертій (від 11 до 15 років) - формальні операції, коли думка дитини здатна будувати логічно обґрунтовані гіпотези, з яких роблять дедуктивні (наприклад, від загального до приватного) висновки. Операції мислення не відбуваються ізольовано. Взаємопов´язані, вони утворюють стійкі і, водночас, рухомі структури. Стабільність структури можлива тільки завдяки активності організму, його напруженій боротьбі із силами, які її руйнують.