- •1. Загальнонаукова і соціокультурна ситуація виникнення методологічної кризи в психології кінця XIX – початку XX ст.
- •4.Структура психіки та особистості за Фрейдом
- •6.Стадії психосексуального розвитку за Фрейдом
- •7. Поняття неврозу та механізмів його виникнення у психоаналізі.
- •9. Базові ідеї аналітичної психології к. Юнга.
- •10. Структура психіки за к. Юнгом.
- •14. Характеристика базових інстинктів за а. Адлером.
- •15. Механізми виникнення неврозу за а. Адлером.
- •16. Біхевіоризм: історія формування і основні ідеї.
- •21. Погляди к. Хорні на природу невротичної особистості.
- •22. Стратегії комунікації невротичної особистості за к. Хорні.
- •23. Погляди к. Хорні на психологію жінки.
- •24. Зміст епігенетичного принципу розвитку особистості за е. Еріксоном.
- •25. Характеристика стадій психосоціального розвитку за е. Еріксоном.
- •26. Поняття зрілої особистості за г. Олпортом.
- •29. Сутність теорії особистісних конструктів Дж. Келлі.
- •31. Дослідження творчого мислення в роботах м. Вертгеймера.
- •32. Поняття квазі-потреби, життєвого простору та психологічного поля особистості за к. Левіним.
- •34. Сутність «гуманістичного психаналізу» е. Фромма.
- •35. Характеристика базових екзистенційних потреб людини за е. Фроммом.
- •36. Соціальні типи характеру людини за е. Фроммом.
- •37. Виникнення та основні принципи гуманістичної психології.
- •39. Поняття дефіцитарної мотивації та мотивації росту за а. Маслоу.
- •40. Самоактуалізована особистість: ознаки та чинники формування.
- •43. Клієнт-центрована психотерапія у баченні к. Роджерса.
- •44. Основні ідеї логотерапії в. Франкла.
- •45. Тенденції розвитку сучасної світової психології.
- •47. Внесок с.Л. Рубінштейна в розробку методологічних проблем радянської психології.
- •48. Проблема розвитку психіки в тлумаченні о.М. Леонтьєва.
- •49. Зміст ідеї комплексного людинознавства б.Г. Ананьєва.
- •50. Основні теоретичні підходи п.Я. Гальперіна.
- •52. Психологічні погляди провідних українських філософів хvііі – хіх ст.
- •53. Роль г.С. Костюка у розвитку вітчизняної психології.
- •54. Становлення психології в Україні пострадянського періоду.
- •55. Внесок в.А. Роменця в розвиток історико-психологічної науки.
- •56. Психологічна думка в Україні на порозі XXI ст.
21. Погляди к. Хорні на природу невротичної особистості.
Потреба набуває невротичного характеру, якщо людина невтомно намагається перетворити її задоволення в спосіб життя: “якщо він (невротик) потребує любові, то повинний одержати її від друга і ворога, від роботодавця і чистильника взуття” Карен Хорні (1885-1952) висунула теорію «культурно-філософської психопатології». Відповідно до даної теорії невроз пояснювався тривогою, яка виникає при взаємодії дитини з оточуючими його людьми. К. Хорні вважала вроджені інстинкти домінуючими, адже в процесі життя людина розвивається і змінюється внутрішньо і зовні. На її думку, між нормальним розвитком і патологічним є певна грань, яка визначає те, чи можна вилікувати людину чи ні. Людина, що страждає від неврозу, відсторонюється від свого «я» на користь удаваного йому ідеального «я», він вважає, що цей ідеал може забезпечити йому соціальну безпеку. Несвідоме почуття тривоги (за К. Хорні - корінна тривога) грунтується на почутті самотності і безпорадності. К. Хорні виділяла два види тривоги - психологічну і фізіологічну. Фізіологічна тривога - це страх новонародженого, що батьки можуть оминути необхідне йому увагу. Психологічна тривога - це боязнь того, що ідеальний і реальний образи власного "я" не з'єднаються, лише у разі їх поєднання формується гармонійна в усіх відношеннях особистість.
22. Стратегії комунікації невротичної особистості за к. Хорні.
Хорні описала 10 невротичних потреб, які люди використовують з метою совладания з недоліком безпеки і безпорадністю, породженими базальноїтривогою. На відміну від здорових людей, невротики, реагуючи на різніситуації, спираються тільки на одну потребу. Згодом Хорні об'єдналаневротичні потреби в три основні стратегії міжособистісної поведінки:орієнтація "від людей", "проти людей" і "долюдям ". У невротичної особистості зазвичай переважає одна з них. Стратегія «руху від людей» полягає в наступному: індивід не бажає ні належати іншим, ні змагатися з ними і зберігає відсторонену позицію. Стратегія «руху проти людей» визначається Хорні так: індивід допускає і вважає що не вимагає доказів ворожість оточуючих, роблячи вибір на користь боротьби з ними. Стратегія «руху до людей» передбачає визнання невротиком своєї безпорадності і його бажання повністю покластися на інших.
23. Погляди к. Хорні на психологію жінки.
Хорні, спираючись на практику психологічного консультування (надання психологічної допомоги та психотерапії), наполегливо стверджувала, що жінки часто відчувають себе неповноцінними в порівнянні з чоловіками (котрі відчувають стрес, неврози і депресію), тому що їх життя грунтується на економічній, політичній і психосоціальної залежності від чоловіків. Історично склалося так, що до жінок ставилися, як до істот другого сорту, не визнавали рівності їхніх прав з правами чоловіків і виховували так, щоб вони визнавали чоловіче "перевагу". "У бажанні бути чоловіком може виражатися прояв бажання володіти всіма тими якостями або привілеями , які наша культура вважає маскулінними - такі як сила, сміливість, незалежність, успіх, статева свобода, право вибирати партнера ". Хорні також звертала увагу на рольові контрасти, від яких страждають багато жінок у відносинах з чоловіками (аж до розвитку депресії або неврозу) , особливо виділяючи контраст між традиційною жіночою роллю дружини і матері і такий більш ліберальної роллю, як вибір кар'єри або досягнення інших цілей. Вона вважала, що цей рольової контраст пояснює ті невротичні потреби, які ми можемо побачити у жінок в любовних відносинах з чоловіками.