9. Базові ідеї аналітичної психології к. Юнга.

Напрямок аналітичної психології ґрунтується на понятті колективного несвідомого. Одиницею аналізу психіки Юнг запропонував поняття архетипу, як вроджений зразок поведінки, що відповідає різним пластам психіки людини: тварини, загальнолюдського, родового, сімейного та індивідуального. Енергетика архетипу обумовлена тим, що він є проявом лібідо. Крім поняття колективного несвідомого Юнг дав опис екстравертованої (спрямованої переважно на зовнішній світ) і інтровертованої (спрямованої на внутрішній, суб’єктивний світ) установок. Кількість архетипів у колективному несвідомому може бути необмеженим. Однак особливу увагу в теоретичній системі Юнга приділяється масці, аніме та анімусу, тіні і самості. Маска чи персона - це наше публічне обличчя, тобто те, як ми проявляємо себе у відносинах з іншими людьми. На противагу тій ролі, яку виконує в нашому пристосуванні до навколишнього світу маска, архетип тіні представляє подавлену темну, погану і тваринну бік особистості. Тінь містить наші соціально неприйнятні статеві та агресивні імпульси, аморальні думки і пристрасті. Але у тіні є і позитивні властивості. Юнг розглядав тінь як джерело життєвої сили, спонтанності і творчого начала в житті індивідуума. Аніма представляє внутрішній образ жінки в чоловікові, його несвідому жіночу сторону, у той час як анімус - внутрішній образ чоловіка в жінці, її несвідома чоловіча сторона. Самість, я сам - найбільш важливий архетип в теорії Юнга. Самість є серцевину особистості, навколо якої організовані й об'єднані всі інші елементи. Коли досягнута інтеграція всіх аспектів душі, людина відчуває внутрішню єдність, гармонію і цілісність.

10. Структура психіки за к. Юнгом.

Юнг вказував на наступну структуру психіки індивідуума.1. Экзопсихическая складова - структури, які замикаються на зовнішньому світі і відповідальні за зв'язок з ним.2. Эндопсихическая складова -

1) его-комплекс - це те, що визначає особу (суто індивідуальна освіта);2) особисте несвідоме;

3) колективне несвідоме - є носієм свого досвіду (1), досвіду всіх поколінь на Землі (2), буття матерії (3).За К. Юнгом, психіка людини включає три рівні: свідомість, особисте та колективне несвідоме. Визначальна роль у структурі особистості відводиться колективному несвідомому, яке має вроджений характер і утворюється із слідів пам'яті, залишених усім минулим людства. Колективне несвідоме проявляється у окремих людей у вигляді архетипів ("первинна модель", прообраз) - загальних для всіх людей напрями ідей, узагальненого досвіду предків. Це не спогади або образи як такі, а сприятливі фактори, під впливом яких люди реалізують в своїй поведінці якісь універсальні стереотипи сприйняття, мислення і дії у відповідь на певні події. 11. Структура особистості в рамках аналітичної психології К. Юнга.

У структурі особистості Юнг виділяє Свідомість, Індивідуальне несвідоме і Колективне несвідоме. У структурі свідомості-два шари: "Я для інших" (Персона) і "власне Я" (Ego). Персона - самий поверхневий шар-маска в структурі свідомості (архетип конформності). Вона включає соціальні ролі, за допомогою яких людина представляє себе іншим людям і суспільству. Це наше публічне обличчя. Однак основну роль у свідомому житті людини грає не Персона, а більш глибокі шари свідомості - Ego. Будучи одним з основних архетипів особистості, Ego створює відчуття усвідомленої пов'язаності і безперервності течії думок, почуттів і дій. Хоча Ego і виникає з несвідомого, але має тільки свідоме утримання, яке утворилося з особистого досвіду. Індивідуальне несвідоме складається з переживань, бьшшіх колись усвідомленими, а потім забутих і витіснених зі свідомості. Воно включає в себе "Тінь", "Аниму і Анімус", а також "Самість". Тінь - це те, що людина вважає низьким і аморальним в себе.Аніма (у чоловіків) і Анімус (у жінок) - це витіснення зі свідомості небажані уявлення про себе як про чоловіка або жінки. Самість - це внутрішній керівний чинник цілісної особистості, якась "ідеальна особистість". 12. Поняття колективного несвідомого та архетипів за К. Юнгом.

Теорія К. Г. Юнга описує основні архетипи колективного несвідомого, серед них такі як самість, аніма та анімус, тінь, маска, мудрець, Бог. Архетип самості є втіленням цілісності та гармонії, регулюючим центром особистості. Його символ – мандала (коло) як знак цілісності та гармонії. Тінь – несвідома протилежність того, що людина стійко стверджує в своїй свідомості. Її втілення - Сатана, Гітлер, Садам Хусейн та інші.Аніма – несвідома жіноча сторона особистості чоловіка. Вона представляється наступними символічними образами: Жінка, Діва Марія, Мона Ліза. Анімус – несвідомий чоловічий бік особистості жінки. Його втілюють: Чоловік, Ісус, Дон Жуан. Маска – соціальна роль людини. Вона виявляється під впливом суспільних очікувань та навчання в ранньому дитинстві. Маска – це те, як людина проявляє себе у відносинах з іншими людьми. Архетип мудреця – є персоніфікацією життєвої мудрості та зрілості (Пророк). Архетип Бога – означує кінцевий прояв психічної реальності спроектований на зовнішній світ. Встановлено, що на думку К. Юнга архетипи мають значення лише реалізовуючись у вигляді символів. Лише цілеспрямована праця та переживання дає людині змогу зрозуміти власні архетипи.

13. Сутність індивідуальної психології А. Адлера.Індивідуальна психологія А. Адлера заперечує фатальний зв'язок психічного розвитку особистості з органічними інстинктами, більше того, вона стверджує, що цей розвиток керований логікою суспільного життя. Однак, погляди А. Адлера у наш час сприймаються як надмірно механістичні, що надто спрощують складні діалектичні зв'язки між індивідом і суспільством. Теорія особистості А. Адлера є добре структурованою системою, що базується на декількох базових поняттях:

Фіктивний фіналізм (фіктивні цілі) — суб'єктивні причини психологічних явищ. Психологічні феномени неможливо зрозуміти, не ґрунтуючись на принципі фіналізму, лише фінальні цілі можуть пояснити людську поведінку

Прагнення до переваги є поштовхом до вирішення людиною життєвих проблем. Прагнення до переваги є природженим і веде людину до вершин розвитку. Це могутній динамічний принцип.

Почуття неповноцінності включає усі почуття, які виникають у зв'язку з соціальною або психологічною недосконалістю. Бажання подолати свою неповноцінність дає поштовх до розвитку особистості.

Суспільний інтерес є природженим, тобто люди — соціальні істоти, які прагнуть зробити суспільство досконалим.

Життєвий стиль є системною основою функціонування особистості, тобто це цілісність, якій підпорядковані структурні частини особистості.

Креативне «Я» створює суб'єктивну, динамічну, єдину, таку, що володіє унікальним життєвим стилем особистість, надає сенс життю, творить мету і продумує засоби її досягнення.