УКРАЇНА

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра рослинництва

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

НА ТЕМУ:

«Розробка і обґрунтування технології вирощування ячменю пивоварного при урожайності 47 ц/га. В умовах чорноземних ґрунтів, господарства СТОВ«Маяк» с. Володимирівка, Іллінецького району, Вінницької області.»

Шифр роботи

Виконав:

Рецензент:

Заключення:

Київ 2.

Зміст

Вступ	4
1 Оцінка біологічних і грунтово-кліматичних умов вирощування планованої урожайності.	5
1.1 Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів.	5
1.1.1 Особливості росту та розвитку культури.	5
1.1.2 Вимоги до умов вирощування.	9
1.1.3 Господарсько біологічні особливості та продуктивність реєстрованих і перспективних сортів.	11
1.1.4 Фенологія обраного для вирощування сорту в заданих умовах	12
1.1.5 Проектована структура проектованої урожайності	16
1.1.6 Розрахунок фітометричних показників фотосинтетичного апарату планованої врожайності	17
1.2 Природні грунтово-кліматичні умови та їх продуктивні можливості	18
1.2.1 Кліматичні умови	18
1.2.2 Ґрунтові умови	19
1.2.3 Рівні врожайності, які забезпечуються природними умовами та відповідність їх планованій врожайності	20
2. Обґрунтування технології вирощування запланованої врожайності	24
2.1. Розміщення культури в сівозміні	24
2.2. Підготовка ґрунту	25
2.3. Дози добрив та система удобрення	27
2.4. Сівба	30
2.4.1 Підготовка насіння	31
2.4.2 Розрахунок густоти стояння рослин та оптимальних норм висіву насіння	33
2.4.3 Строки і способи сівби	35
2.5 Догляд за посівами	37
2.6 Збирання врожаю і закладка його на зберігання	38
3. Агротехнічна частина технологічної карти	40
4. Висновки і пропозиції	42
5. Список використаної літератури	43
6. Додатки

Вступ

Ярий ячмінь – одна з основних зернових культур України, яка потребує ретельного догляду і високих технологій вирощування. Він вимогливий до родючості ґрунту і рівня агротехніки, що визначається інтенсивним накопиченням рослинами в короткий період сухої речовини. Культура має відносно слабку вбирну здатність кореневої системи, тому необхідно створити найсприятливіші умови вирощування, які б дозволили отримати максимальний результат. Основним шляхом подолання негативних факторів, які погіршують умови вирощування ярого ячменю є комплексний підхід, тобто впровадження і раціональне використання всіх позитивних, необхідних факторів при вирощувані даної культури. Необхідно раціонально, використовуючи наукові досягнення, поєднати агротехнічні особливості з біологічними властивостями культури.

В Україні вирощують переважно ячмінь ярого типу розвитку. Досвід передових господарств країни показує, що застосування прогресивної технології вирощування дозволяє вирощувати ярий ячмінь в усіх зонах України, при цьому забезпечуючи стабільні високі врожаї.

Спектр використання продукції ячменю дуже широкий (ячмінь вирощують в Укpaїнi як продовольчу, кормову й технічну культуру; ячмінь є однією з найкращих зернофуражних культур), чим і визначається важливе народногосподарське значення цієї культури. Завдяки здатності забезпечувати високі врожаї в різноманітних грунтово-кліматичних умовах, високій чутливості до поліпшення агротехніки, короткому вегетаційному періоду – ячмінь став однією з основних зернових культур у світовому землеробстві.

Основною метою написання курсової роботи є оволодіння навичками комплексної оцінки грунтово-кліматичних умов господарства, та визначення їх впливу на урожайність культури. Також написання курсового проекту дає можливість навчитися розуміти яким чином той чи інший фактор впливає на величину програмованої та фактичної урожайності.

1 Оцінка біологічних і грунтово-кліматичних умов вирощування планованої урожайності.

1. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів.

1.1.1 Особливості росту та розвитку культури.

Поширені два пiдвиди ярого ячменю: шестирядний (Hordeum vulgare) –i дворядний (Н. Distichum) –, у якого лише середнi колоски у трiйках плодючі. З шестирядних ячменів найбільш поширений різновид палідум (var. Pallidun Ser.), у якого зерно плiвчасте, колоскові луски вузькі, колос солом’яно-жовтий, зниженої щільності, oстi довгі, зазублені. Серед пiдвидiв дворядного в культурі найбiльш поширений різновид нутанс (var. Nutans Schiibl), який мало відрізняється від різновиду палідум за зовнішнім виглядом зерна та іншими характеристиками (зерно плiвчасте, колоскові луски вузькі, колос солом'яно-жовтий зниженої щiльностi, остi довгi, зазу6ленi). Крім зазначених, у пiдвиду шестирядного в культурi пошиpeнi також рiзновиди рiкотензе (vаг. Ricotense R. Reg.), паралелюм (var. Parallelum Körn) і целесте (var. Coeleste L.).

Серед дворядних ячменів крім різновиду нутанс в культурi зустрiчається медiкум (var. Medicum Körn), еректум (var. Erectum Schiibl), нудум (голозерний) (var. Nudum L.) і персiкум (var. Persicum Körn). Bci вони рiзняться щiльнiстю I довжиною колоса, його формою, опушенням колосового стрижня, спiввiдношенням довжини колоса і остей, формою, розміром зерна, характером квiткових лусок, зазу6леностi 6iчних остюкiв квiткових лусок, характером опушення основної щетинки зерна (повстяна, волосиста, довга повстяна, довговолосиста). Bci цi ознаки мають значення передусiм при сортовiй апробації посiвiв.

Коренева система - мичкувата , проникає у грунт на глибину до 100 см і в ширину - до 90 см.

Стебло - порожниста циліндрична соломина, заввишки 50-135 см, завтовшки 2,5-4 мм, складається з 5-7 між вузлів, покрите восковим нальотом, схильне до вилягання.

Листки з добре розвиненими білуватими (іноді антоціановими) вушками, які своїми кінцями охоплюють стебло.

короткий, облямівковий. Листкові пластинки завдовжки 12-25 см, завширшки 8-25 мм.

Суцвіття - дворядний або багаторядний колос незакінченого типу. На кожному виступі членика розміщується три одноквіткових колоски.

Колоски за будовою різні: у дворядного ячменю середні плодоносні, бічні - безплідні; у багаторядного - всі плодоносні. Плодоносні колоски в обох підвидів мають дві вузенькі колоскові луски та дві широкі квіткові, які у плівчастих сортів зростаються із зернівкою, у голозерних - охоплюють зернівку без зростання.

Зовнішні квіткові луски плодоносних колосків закінчуються зазубленими або гладенькими остюками , а в деяких форм ячменю - трилопатевими додатками – фурками . Гладенькі остюки на верхівці можуть бути злегка зазубленими ,але пальці рук вільно сповзають по них зверху вниз.

Остюки бувають довгі (перевищують довжину колоса у 1,5 раза ), середні (незначно перевищують довжину колоса ) і короткі (приблизно однакові за довжиною з колосом або трохи коротші) ; грубі (широкі, ламаються) , ніжні (тонкі еластичні) або середньогрубі . Дуже рідко трапляються безості форми ячменю.

Багаторядній ячмінь залежно від щільності колоса поділяються на правильно шестирядній ,або шестигранний ,та не правильно шестирядній, або чотиригранний.

У ячменю шестигранного колос щільний і всі колоски відхилені від стрижня в боки приблизно під одним гострим кутом, утворюючи в поперечному розрізі правильний шестикутник; у чотиригранного з трьох колосків на виступі кожного членика бічні колоски відхилені в боки від стрижня, середній потіснений до нього і колос у поперечнику набирає форму чотирикутника . Забарвлення колоса солом'яно-жовте або чорне.

Плід - плівчаста або гола зернівка, завдовжки 7-10, зав­ширшки 2-3 мм. Маса 1000 зернівок – 30-50 г.

Плівчастість зернівок у дворядного ячменю – 9-11, багаторядного – 10-13%. У дворядного ячменю всі зернівки симетричні, за формою видовжені, ромбічні або еліптичні, у багаторядного симетричні лише середні зернівки на виступі членика, бічні несиметричні: трохи менші за розміром, в основі злегка увігнуті.

У борозенці нижньої частини зернівки знаходиться так звана основна щетинка – продовгувата лусочка , яка в одних сортів ячменю покрита довгими волосками (довговолосиста), в інших – коротко волосиста повстяно опушена.

Забарвлення зернівок солом`яно-жовте , сіро-зелене або чорне.

Таблиця №4 Взаємозв'язок фаз росту і розвитку етапів органогенезу та елементів продуктивності посіву і рослин озимої пшениці.

Фенологічні фази	Етапи органогенезу та коротка їх характеристика	Елементи продуктивності
сходи	конус наростання, недиференційований у вигляді бугорка, розміром 0,2-0,3 мм.	густота рослин
3 листки кущення	диференціація конуса наростання на початкові вузли, міжвузля	Кількість листків, коефіцієнт кущення
кінець кущення	диференція початкової осі колоса на членики колосового стержня	Кількість члеників колосового стержня
вихід в трубку	формування колосових бугорків	Кількість колосків в колосі, засухостійкість
стеблове формування першого міжвузля	формування колоскових лусок, квіток і репродуктивних органів	кількість квіток у колосі
розростання другого міжвузля	утворення спорогенної тканини, формування зародкових мішків, яйцеклітин, тичинкових зерен	Фертильність квіток, щільність колоса, жаростійкість
розростання третього шостого міжвузлів	інтенсивний ріст всіх органів колоса, дозрівання яйцеклітин, тичинкових зерен	─
колосіння	завершення формування всіх органів квітки	─
цвітіння	опилення і запліднення	кількість зерен в колосі
формування зернівки	формування і ріст зернівки	розмір зернівки
налив і молочна стиглість	накопичення поживних речовин в зернівці	мaca зернівки
воскова і повна стиглість	перетворення поживних речовин у запасні	─